Ухвала суду № 44215408, 28.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2015 р. м. Київ К/800/43099/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Ігнатенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС Україна»

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 квітня 2014 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року

у справі №826/3598/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС Україна» (надалі - ТОВ «ВІС Україна»)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (надалі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві)

про визнання дій протиправним та скасування рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо прийняття рішення від 03.03.2014р. № 3/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та скасування цього рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.04.2014р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо прийняття рішення від 03.03.2014р. №3/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ВІС Україна»; скасовано рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві 03.03.2014р. № 3/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ВІС Україна».

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів на підтвердження отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог колегія суддів апеляційної інстанції виходила з того, що рішення відповідача від 03.03.2014р. №3/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, ДПІ Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві прийнято рішення від 03.03.2014р. № 3/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ВІС Україна»на підставі п.п. «ж» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, а саме: в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, що підтверджено відомостями з ЄДР (електронний варіант) від 28.02.2014р. №10671440011018630.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з неповного з'ясування судами попередніх інстанції усіх обставин справи з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.«ж» п.184.1 ст.184 ПК реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу визначено ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно з нормами цієї статті зазначені записи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ініціативою державного реєстратора або за ініціативою органу державної податкової служби.

Відповідно до ч.11, ч.12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу; у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (ч.14 ст.19 зазначеного Закону).

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що податковий орган може анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість у випадку наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, який здійснюється державним реєстратором у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору картки про підтвердження відомостей у зв'язку з надходженням від органу державної податкової служби повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.04.2014р. по справі №21-4а14.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВІС Україна» 26.02.2007р. взяте на облік в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Позивач знаходиться за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується договором суборенди нерухомого майна укладеного з ТОВ «Сігма-ідеал» №20-2013С від 20.03.2013р. (частина будівлі Торговельно-офісного Центру), а саме: м. Київ, пр.-т Воззєднання,2/1А.

ДПІ Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві прийнято рішення від 03.03.2014р. № 3/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ВІС Україна» у зв'язку з тим, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, що підтверджено відомостями з ЄДР (електронний варіант) від 28.02.2014р. №10671440011018630.

Разом з тим, згідно з відомостями, що зазначені у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.03.2014р. відомості про юридичну особу ТОВ «ВІС Україна» підтверджено (а.с.16).

Після прийняття рішення судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.04.2014р, відповідно до якого внесено інформацію щодо відсутності відомостей про юридичну особу 28.02.2014р. №10671440011018630, тоді як 12.03.2014р. № 10671440011018630 підтверджено відомості про юридичну особу (а.с.41).

З урахуванням наданого витягу, відповідно до якого у період з 28 лютого по 03 березня 2014 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містився запис про відсутність підтвердження відомостей про ТОВ «ВІС Україна», колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення відповідача від 03.03.2014р. № 3/26-55-18-09-25 прийнято правомірно.

Між тим, судом апеляційної інстанції не звернуто увагу на те, що у позовній заяві позивач ставить вимогу про визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо прийняття спірного рішення.

Слід також зазначити, що судами попередніх судових інстанцій залишено поза увагою те, що позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 22.02.2007р. З урахуванням наведених вище норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ТОВ «ВІС Україна» зобов'язано підтвердити відомості про юридичну особу шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки до 22.03.2014р.

З метою встановлення факту правомірності прийняття податковим органом рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість судам, зокрема, необхідно з'ясувати правомірність дій державного реєстратора по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про підтвердження відомостей про юридичну особу, а також чи була отримана державним реєстратором реєстраційна картка позивача.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Виходячи з положень ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС Україна» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 квітня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов