ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6180/14
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,
при секретарі - Пальоній І.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області - Колпікова Андрія Сергійовича та представника Державної служби України з надзвичайних ситуацій - Гаврикова Миколи Вікторовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправним і нечинним наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі ГУДСНС), Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі ДСНС), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправним і нечинним наказу ГУДСНС від 24 жовтня 2014 року №1226 о/с "Про внесення змін до наказу та зарахування у розпорядження", наказу ДСНС від 18 липня 2014 року №352 по о/с "Про призначення начальницького складу", зобов'язання ГУДСНС запропонувати посаду першого заступника начальника ГУДСНС та клопотати перед ДСНС про призначення ОСОБА_1 на вищевказану посаду, а також з вимогою зобов'язати ДСНС призначити його на посаду першого заступника начальника ГУДСНС.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував параграф 2 наказу ГУДСНС від 24 жовтня 2014 року №1226 о/с "Про внесення змін до наказу та зарахування у розпорядження". В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, ГУДСНС подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 31 травня 2013 року ОСОБА_1 на підставі наказу ГУДСНС №62 о/с від 31 травня 2013 року призначено на посаду заступника начальника Одеського міського управління ГУДСНС.
У зв'язку з проведенням організаційно-штатних заходів в ГУДСНС, (згідно наказів №233 "Про здійснення організаційно-штатних заходів в апараті Головного управління ДСНС України в Одеській області" від 06 травня 2014 року та №242 "Про здійснення організаційно-штатних заходів у апараті та підрозділах Головного управління ДСНС України в Одеській області" від 14 травня 2014 року) полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, заступника начальника Одеського міського управління ГУДСНС звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження начальника ГУДСНС з 23 липня 2014 року.
Не погоджуючись зі звільненням з посади, ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУДСНС про скасування вищезазначеного наказу та поновлення на посаді.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року по справі №815/4374/14-а визнано протиправними дії ГУДСНС, що полягли в порушенні п.64 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України №593 від 11 липня 2013 року відносно ОСОБА_1, скасовано наказ ГУДСНС від 23 липня 2014 року №751 (по особовому складу) в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Одеського міського управління Головного управління ДСНС України в Одеській області та поновлено ОСОБА_1 на вказаній посаді. Допущено негайне виконання постанови в частині поновлення на посаді.
На виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року по справі № 815/4374/14-а наказом ГУДСНС № 1226 від 24 жовтня 2014 року скасовано п.2 параграфа 2 наказу ГУДСНС від 23 липня 2014 року № 751 о/с та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Одеського міського управління ГУДСНС з 23 липня 2014 року.
Одночасно, параграфом 2 вищезазначеного наказу ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та зараховано у розпорядження начальника ГУДСНС з 24 жовтня 2014 року відповідно до п.79, 80 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, наказу №233 "Про здійснення організаційно-штатних заходів в апараті та підрозділах Головного управління ДСНС України в Одеській області", наказу ГУДСНС від 06 травня 2014 року та №242 "Про здійснення організаційно-штатних заходів у апараті та підрозділах Головного управління ДСНС України в Одеській області" від 14 травня 2014 року.
Наказом ДСНС від 18 липня 2014 року №352 "Про призначення начальницького складу" на посаду заступника начальника ГУДСНС призначено в порядку просування по службі полковника цивільного захисту ОСОБА_5.
Винесення ГУДСНС наказу від 24 жовтня 2014 року №1226 о/с "Про внесення змін до наказу та зарахування у розпорядження", яким, на ряду з іншим, було звільнено позивача з органів ДСНС, і стало підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом до суду.
Вирішуючи справу та частково задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту оскаржуваного наказу №1226 вбачається, що звільнення ОСОБА_1 з посади співпадає в часі з його поновленням на посаді відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року, що, в свою чергу, свідчить про відсутність зі сторони ГУДСНС проведення дій, обов'язковість яких передбачена чинним законодавством, що передують звільненню працівника у зв'язку з проведенням організаційно-штатних заходів, зокрема, ГУДСНС в порушення вимог ст.49-2 КЗпП України не попереджено ОСОБА_1 про подальше його вивільнення та не запропоновано іншої роботи. Разом з тим, відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що скасування наказу №1226 в частині звільнення ОСОБА_1 має наслідком його поновлення на попередній посаді (згідно параграфу 1 зазначеного наказу), отже, решта позовних вимог є похідними від вимоги про скасування наказу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Згідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів справи, зокрема, апеляційної скарги вбачається, що ГУДСНС оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1, тому враховуючи наведене, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції у вказаній частині позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Положеннями ст.49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Разом з тим, з аналізу положень наказу ГУДСНС № 1226 від 24 жовтня 2014 року вбачається, що одним і тим же наказом спочатку було поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Одеського міського управління ГУДСНС, а потім звільнено з посади, на якої ОСОБА_1 було поновлено, та зараховано у розпорядження начальника ГУДСНС з 24 жовтня 2014 року відповідно до п.79, 80 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Таким чином, з наведеного вбачається, що ГУДСНС не було дотримано вимоги КЗпП України щодо попередження про наступне вивільнення працівників не пізніше ніж за два місяці, оскільки, в даному випадку, відповідачем не було витримано двомісячного строку (без врахування інших вимог КЗпП України, зокрема, щодо попередження про звільнення) з моменту поновлення позивача на посаді за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року по справі №815/4374/14-а по дату звільнення ОСОБА_1 відповідно до п.79, 80 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності з боку ГУДСНС пропонування позивачу іншої роботи у відповідності до вимог ст.49-2 КЗпП України, оскільки, як було зазначено позивачем, бесіда, в ході якої ОСОБА_1 було запропоновано посаду нижчу за званням, а саме: заступника начальника загону (з реагування на надзвичайні ситуації), було проведена 27 жовтня 2014 року, тобто після видачі оскаржуваного Наказу.
Також, відповідно до п.64 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593, призначення з вищих посад на нижчі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів здійснюється прямими начальниками у межах наданих їм прав щодо призначення на посади за умови відсутності можливості призначити особу рядового і начальницького складу на рівнозначну посаду в цьому ж органі чи підрозділі цивільного захисту.
Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та з матеріалів справи, зокрема, аркушу бесіди вбачається, посадовими особами відповідача було запропоновано ОСОБА_1 посади нижчої категорії ніж та, яку він має право займати, в той час, як станом на момент звільнення як в липні, так і в жовтні 2014 року, в штаті ГУДСНС були вакантні посади, які відповідали його званню та кваліфікаційному рівню, що було підтверджено представниками відповідача під час судового засідання суду апеляційної інстанції 13 травня 2015 року.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що наказ ГУДСНС від 24 жовтня 2014 року №1226 о/с "Про внесення змін до наказу та зарахування у розпорядження" (параграф 2) прийнятий всупереч Конституції та законів України, а тому є протиправним та підлягає частковому скасуванню.
Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук
Судове рішення № 44214434, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/6180/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: