Ухвала суду № 44214404, 13.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4957/14

Категорія: 9.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Яковлева Ю.В. та Димерлія О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Одеський коровай" (далі ПАТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі СДПІ) та з урахуванням уточнень позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20 серпня 2014 року № 0000254000.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення СДПІ від 20 серпня 2014 року № 0000254000.

Не погоджуючись з постановою суду, СДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 30 червня 1997 року позивач перебуває на обліку у СДПІ.

З 03 червня 2014 року по 06 серпня 2014 року, на підставі направлень, виданих СДПІ, службовими особами відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2013 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 13 серпня 2014 року № 103/28-08-40/00376886/9.

Вказаним актом перевірки встановлено порушення ПАТ: п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" зі змінами та доповненнями.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі акту перевірки СДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2014 року № 0000254000, яким до позивача застосована штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1190,00 грн..

Винесення вказаного податкового рішення і стало підставою для звернення ПАТ з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимогу, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2014 року №0000254000 прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Приймаючи спірне повідомлення-рішення СДПІ виходило з порушення ПАТ зокрема: п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" зі змінами та доповненнями, а саме: невиконання вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна.

Так, відповідач вважав, що ПАТ не подало до податкового органу декларацію про валютні цінності та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами, та не здійснило декларування валютних цінностей, які виникли внаслідок укладення ПАТ зовнішньоекономічних контрактів № 230409 від 23 квітня 2009 року з компанією RG GRAIN TRADE LLP та від 08 травня 2009 року № 08052009-4 з компанією RG MANAGEMENT S.A., згідно умов яких ПАТ продає, а Покупці (компанія RG GRAIN TRADE LLP та компанія RG MANAGEMENT S.A.) приймають та оплачують товар (пшеницю 5-го класу).

Разом з тим, позивачем було зазначено, що між ним та ВАТ "Кримхліб" було укладено договори про відступлення права вимоги від 05 жовтня 2009 року №26/10 та від 04 листопада 2009 року №04/11. Згідно зазначених договорів первісний кредитор (ПАТ) уступає, а Новий кредитор (ВАТ "Кримхліб") приймає на себе право вимоги, належне первісному кредитору і стає кредитором за контрактом № 230409 від 23 квітня 2009 року та за контрактом № 08059-4 від 08 травня 2009 року на поставку сільськогосподарської продукції.

Наведені доводи також узгоджуються з висновками, викладеними в рішеннях Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року (справа №2-а-1570/580/2011), 11 жовтня 2012 року справа (№2-а-1570/6838/11) та від 05 червня 2013 року (справа №2-а-1570/5260/2012), якими на ряду з іншим встановлено, що в зв'язку з уступкою права вимоги щодо стягнення заборгованості з нерезидента іншому суб'єкту господарювання - ВАТ "Кримхліб" та погашення зазначеної заборгованості нерезидентом, у ПАТ відсутні валютні цінності за межами України, які на звітну дату не були повернуті резиденту.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуюч все вищенаведене та приймаючи до уваги вищевказані обставини, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність застосування до ПАТ фінансових санкцій за порушення строків декларування валютних цінностей, в зв'язку з уступкою права вимоги щодо стягнення заборгованості з нерезидента іншому суб'єкту господарювання, а саме: ВАТ "Кримхліб".

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Ю.В. Яковлев О.О. Димерлій