Ухвала суду № 44214118, 12.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/1827/15 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 29.10.2014 року №0016631705, 0016641705, від 30.10.2014 року №0016971705,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 29.10.2014 року №0016631705, 0016641705, від 30.10.2014 року №0016971705.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» були винесені наступні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску:

- №0016631705, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 21110,54 грн (10%) та нараховано пеню у розмірі 2579,87 грн;

- №0016641705, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 12187,64 грн (10%) та нараховано пеню у розмірі 2421,64 грн;

- №0016971705, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1303,57 грн (10%) та нараховано пеню у розмірі 65,18 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі Закон №2464).

Платниками єдиного внеску відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 вказаного Закону є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №2464 в редакції, яка діяла до 11.08.2013 року, облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Згідно частини першої статті 5 вказаного Закону в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року №406-VII, який набрав чинності 11.08.2013 року, облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Пунктами 2 та 1 частини другої статті 6 Закону передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний:

- подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (в редакції Закону, яка діяла до 11.08.2013 року );

- подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (в редакції Закону, яка діяла після 11.08.2013 року).

Положеннями статті 9 Закону передбачено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску до 11.08.2013 року на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування, після - на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Днем сплати єдиного внеску вважається до 11.08.2013 року - у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; після 11.08.2013 року - у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2013 року позивачем до Пенсійного фонду України було подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень 2013 року, в якому визначив загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, у розмірі 219488,63 грн.

Також як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем було сплачено єдиний внесок за липень 2013 року на підставі платіжних доручень, а саме: №104 від 22.07.2013 року на суму 714,86 грн; док. №105 від 22.07.2013 року на суму 8170,65 грн; док. №106 від 22.07.2013 року на суму 80395,18 грн; док. №114 від 07.08.2013 року на суму 5,00 грн; док. №109 від 07.08.2013 року на суму 1067,48 грн; док. №115 від 07.08.2013 року на суму 2511,24 грн; док. №110 від 07.08.2013 року на суму 11686,60 грн; док. №111 від 07.08.2013 року на суму 114791,24 грн; док. №30 від 12.08.2013 року на суму 121,49 грн.

Окрім цього, 13.12.2013 року позивачем до органу доходу і зборів було подано аналогічний звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень 2013 року, в якому визначив загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, у розмірі 219488,63 грн.

В подальшому, 19.02.2014 року позивачем до органу доходу і зборів також було подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2014 року, в якому зменшив суму єдиного внеску у зв'язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, на 219488,53 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, накладення штрафу та нарахування пені відбулося через задвоїну суму нарахувань за той самий період. Так, позивачем 13.12.2013 року повторно направлено до органів доходів і зборів аналогічний звіт за липень 2013 року, оскільки в грудні 2013 року працівником Пенсійного фонду України в телефонному режимі було повідомлено, що в системі обліку звітів не відображається звіт від 15.08.2013 року. У зв'язку із наведеним в подальшому - 19.02.2014 року, позивачем було подано до органів доходів і зборів звіт за січень 2014 року, яким товариство зменшило суму єдиного внеску у зв'язку із виправленням помилки, допущенної в попередніх звітних періодах на 219488,53 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що повторне подання (13.12.2013 року) ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» звіту по єдиному внеску за липень 2013 року не є підставою для застосування штрафної санкції в розмірі 10%, так як у позивача була відсутня недоїмка щодо сплати єдиного внеску, крім того, даний внесок був сплачений товариством вчасно (до 20.08.2013 року).

Згідно частини другої статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 18.05.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Оксененко О.М.