Ухвала суду № 44214041, 12.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 751/678/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Гордійко Ю.Г. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Постилякової М.Б., управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови,-

в с т а н о в и в:

Постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 лютого 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Постилякової М.Б., управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови задоволено частково, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Постилякової М.Б. щодо винесення постанови від 22 січня 2015 року про закінчення виконавчого провадження; визнано незаконною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Постилякової М.Б. від 22 січня 2015 року про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-1467/10, виданого 18 жовтня 2011 року Новозаводським районним судом м.Чернігова.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що державним виконавцем було вчинено усі дії передбачені ст.ст.75,89 Закону України «Про виконавче провадження» для виконання постанови Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 жовтня 2011 року, тому враховуючи що виконавчий лист №2а-1467/10 неможливо виконати без участі боржника, виконавче провадження підлягає закінченню відповідно до п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 18 жовтня 2011 року Новозаводським районним судом м.Чернігова видано виконавчий лист №2а-1467/10, згідно якого зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_2, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 2 групи Чорнобильської катастрофи, згідно ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. від 05 грудня 2011 року відкрито виконавче провадження ВП №30178007 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-1467/10.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві Постиляковою М.Б. на підставі п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» 22 січня 2015 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №30178007, в якій зазначено про повернення виконавчого документа до суду у випадку, передбаченому ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконати рішення без участі боржника неможливо, що є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку про наявність порушення Закону України «Про виконавче провадження» з боку державного виконавця при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення суду не було виконано та не вчинено всі дії для його виконання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Частиною 1 ст.75 вищезазначеного Закону передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

У відповідності до п.11 ч.1 ст.49 вищевказаного Закону виконавче провадження підлягає закінченню, серед іншого, у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку передбаченому ч.3 ст.75 цього Закону.

Згідно ч.3 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що закінчення закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.49 та ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» допускається лише після вчинення державним виконавцем дій, передбачених ст.89 цього ж Закону, та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №30178007 від 22 січня 2015 року винесена на підставі п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки неможливо виконати рішення суду без участі боржника.

При цьому, Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради здійснено ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення та нарахована відповідна сума 4300,00 грн., але не виплачена у зв'язку з відсутністю надходження коштів з державного бюджету на ці витрати.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності дій державного виконавця при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №30178007 від 22 січня 2015 року, оскільки постановою суду першої інстанції було зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради як нарахувати щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2010 рік, так і здійснити її виплату. При цьому, в листі Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради №10971/14 від 14 грудня 2011 року, зазначено, що виплата зазначеної суми буде здійснена при надходженні коштів Державного бюджету на ці виплати, що свідчить про відсутність підстав, передбачених ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження».

До суду першої інстанції відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження правомірності своїх дій та винесеної постанови, до апеляційної скарги відповідачем додано копії постанов про накладення штрафів, однак відсутні докази щодо повідомлення боржника про накладення таких штрафів. Крім того, подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності не містить погодження начальника відділу та не свідчить про його направлення до правоохоронних органів, як це передбачено ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем при винесені постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №30178007 від 22 січня 2015 року було порушено вимоги ч.3 ст.49, оскільки не зазначено, які дії були проведенні у відповідності до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», які дії вчинив боржник по виконанню рішення суду та на підставі яких доводів державний виконавець дійшов висновку про можливість закінчення виконавчого провадження.

Крім того, в силу ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

За таких обставин, враховуючи, що виконавче провадження закінчено та виконавчий документ повернутий до суду без повного виконання судового рішення, таке виконавче провадження не може бути розпочато знову, що суперечить вимогам ст.124 Конституції України щодо обов'язковості виконання судового рішення на всій території України та порушує права позивача на належне та в повному обсязі виконання судового рішення.

В матеріалах справи відсутні докази, що державний виконавець з'ясовував обставини невиконання судового рішення. Всупереч ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено, що він пересвідчувався чи виділялись бюджетні кошти на забезпечення виконання судових рішень за програмою соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та чи передбачались відповідні видатки, що могло би бути свідченням того, що виконати рішення без участі боржника неможливо.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Постилякової М.Б. щодо винесення постанови від 22 січня 2015 року про закінчення виконавчого провадження ВП №30178007, а також протиправності постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №30178007 від 22 січня 2015 року, у зв'язку з недоведенням всупереч ч.2 ст.71 КАС України правомірності вчинених дій та винесеної постанови, ненаданням належних та допустимих доказів щодо наявності підстав для закінчення виконавчого провадження у відповідності до п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 15 травня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.