КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/480/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Старової Н.Е.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Бліц» до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна Бліц» звернулось до суду з позовом до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення від 07.10.2014 №125130012/2014/110154/2 щодо коригування митної вартості товарів, та рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови №125130012/2014/00163.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, проте із частковим скасуванням оскаржуваної постанови суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2014 року позивач ввозив на територію України товар (олія оливкова та олія з виноградних кісточок), придбаного у компанії Solifinance OU (Естонія) на підставі договору від 01.10.2013 № 03-10/2013/ЕЕ, рахунку фактури (комерційного інвойсу) від 01.10.2014 № 1034/14, митне оформлення якого здійснювалось через Київську митницю Міндоходів.
З метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Київської митниці Міндоходів митну декларацію (МД) від 06.10.2014 № 125130012/2014/415189, в якій задекларував чотири групи товарів (олію оливкову, нерафіновану, першого (холодного) пресування, класу Extra Virgіn, торгівельної марки Rafael Salgado; олію оливкову, нерафіновану, першого (холодного) пресування, класу Extra Virgіn, торгівельної марки Borges; олію оливкову Pure Olive Oil, рафіновану, першого (холодного) пресування, торгівельної марки Borges; олію з виноградної кісточки, рафіновану, торгівельної марки Rafael Salgado), заявив їх вартість у загальній сумі 10200,00 Євро, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс EUR: 16,34514) становить 166720,43 грн., та визначив коди товару згідно з УКТЗЕД.
До вказаної митної декларації позивач також додав пакет документів (перелічені у графі 44 МД), що необхідний для розмитнення товару, а саме: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; зовнішньоекономічний договір від 01.10.2013 № 03-10/2013/ЕЕ; міжнародну автомобільну накладну (CMR); книжку МДП (Carnet TIR); довідку про транспортні витрати; рахунок фактуру (комерційний інвойс); пакувальний лист; інші некласифіковані документи; специфікацію; прайс-лист виробника; експертний висновок ТПП; сертифікат походження товару; лист-ексклюзив торгової марки Rafael Salgado; лист-ексклюзив торгової марки Borges; сертифікати якості; копію митної декларації країни відправлення, в яких не було виявлено розбіжностей, ознак підробки або відсутності певних відомостей, що не дозволяли б встановити та перевірити числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
07.10.2014 року Київською митницею Міндоходів прийнято рішення від 07.10.2014 №125130012/2014/110154/2 щодо коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару була визначена за резервним методом.
Крім того, відповідачем було витребувано у позивача додаткові документа, проте останній відмовився надати такі, а тому посадовою особою органу доходів і зборів прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою від 07.10.2014 №125130012/2014/00163.
07.10.2014 року позивач подав нову митну декларацію №125130012/2014/415329, в якій відкоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу щодо коригування митної вартості, та сплатив до державного бюджету всі митні платежі. У зв'язку з цим прийнято рішення про завершення митного оформлення товару позивача, пропуск його на митну територію України та випуск у вільний обіг шляхом проставляння відповідного штампу на митній декларації від 07.10.2014 № 125130012/2014/415329.
Проте не погоджуючись з рішеннями митного органу щодо коригування митної вартості, рішеннями про відмову у прийнятті митної декларації (карткою відмови), позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Для застосування позивачем основного методу визначення митної вартості товарів немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.
Відповідачем, в свою чергу, не доведено та не надано підтверджуючих доказів того, що використані позивачем, відомості щодо митної вартості імпортованих товарів не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Доводи відповідача про те, що надані позивачем документи позбавили митний орган підтвердити заявлену митну вартість критично оцінюються колегією суддів, з огляду на те, що відповідно до ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; у свою чергу документи, надані позивачем при митному оформленні дають змогу встановити таку вартість, що не спростовано апелянтом у встановленому порядку.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Відповідачем не доведено, що заявлена позивачем митна вартість не відповідає ціні, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. ТОВ «Фортуна Бліц» на підтвердження митної вартості товарів надано необхідні та достатні документи при митному оформлені товару. Водночас відповідачем не доведено жодними доказами, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Доводи відповідача стосовно ненадання позивачем документів на підтвердження витрат критично оцінюються колегією суддів, оскільки, суб'єктом владних повноважень не вказано, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Крім того, та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом обставин не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за ціною договору щодо ідентичних товарів, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Приписами ч.6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав, перелік яких зазначений в даній нормі, але не встановлений при дослідженні матеріалів справи. Аналогічні вимоги стосуються і коригування митної вартості товарів, згідно ч.1 ст.55 МК України. Відповідачем всупереч вказаних вимог не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.
Важливо й те, що рішення про коригування митної вартості товарів від 07.10.2014 № 125130012/2014/110154/2 не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; та не містить належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
А тому, таке коригування митної вартості товарів, у межах спірних правовідносин відбулось за відсутності підстав, передбачених МК України, та без відповідних розрахунків числового значення митної вартості товарів.
При апеляційному розгляді даної справи, колегія суддів прийшла до висновку про необґрунтовану відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки судами обох інстанцій встановлено протиправність дій митного органу щодо коригування митної вартості товарів, та прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, а відтак, сам факт визнання судом першої інстанції протиправними рішення від 07.10.2014 №125130012/2014/110154/2 щодо коригування митної вартості товарів, та рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, не є достатнім способом захисту порушених прав та інтересів ТОВ «Фортуна Бліц», без скасування зазначених рішень.
Одночасно, колегія суддів критично оцінює зазначення судом першої інстанції того, що застосування судом «скасування» як способу захисту порушеного права означало б повернення правовідносин до стану, який існував до моменту порушення права, тобто до процедури декларування та митного контролю, та що є неможливим, оскільки в даному випадку з урахуванням обставин справи, законодавством не передбачено іншого механізму захисту прав позивача, окрім як - скасування зазначених рішень суб'єкта владних повноважень. Відтак, позовні вимоги в цій частині слід також задовольнити.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали та встановивши обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції у тому, що апелянтом не надано доказів, що доводять правомірність дій митного органу як суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, належним чином не довів та не обгрунтував відповідність своїх дій вимогам закону.
Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права при відмові в задоволенні частини позовних вимог, що є підставою для скасування спірної постанови в цій частині.
Водночас, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 25.02.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування в частині задоволення позовних вимог.
За таких обставин, у відповідності до ст.ст. 198, 202 КАС України, постанову суду слід скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, з постановленням нової про задоволення їх відповідно до вимог законодавства.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС України залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та в цій частині прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Бліц» - задовольнити повністю.
Скасувати рішення Київської митниці Міндоходів від 07.10.2014 №125130012/2014/110154/2 щодо коригування митної вартості товарів, що ввозились на митну територію України Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Бліц", а також про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови від 07.10.2014 № 125130012/2014/00163.
В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.
Судове рішення № 44214032, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/480/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: