Ухвала суду № 44213755, 12.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
12.05.2015
Номер справи
808/5442/14
Номер документу
44213755
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2015 рокусправа № 808/5442/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Кругового О.О. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Запоріжелектромаш" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Запоріжелектромаш" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00017608262201 від 17 липня 2014 року.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступник ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області) подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 23 травня 2014 року по 29 травня 2014 року на підставі повідомлення №40 від 21 травня 2014 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя: головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового аудиту ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, ОСОБА_1, радником податкової та митної справи III рангу, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Запоріжелектромаш" (код за ЄДРПОУ 34595890) з питання правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року та податку на додану вартість за період: січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011року, червень 2011 року, березень 2012 року, липень 2013 року, серпень 2013 року при взаємовідносинах з ТОВ "ГК-Торговий дім" (код 37778630), ПНП "Термоприлад" (код 30912603), ТОВ "Запоріжіндустріалресурс" (код 37256293), за результатами якої складено акт №39/08-26-22-11/34595890 від 29 травня 2014 року.

В акті перевірки податковим органом зафіксовано допущене позивачем порушення: п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 21512 грн. в тому числі по періодам: за січень 2011 року - 1007 грн.; за лютий 2011 року - 2050 грн.; за березень 2011 року - 1767 грн.; за квітень 2011 року - 2919 грн.; за травень 2011 року - 831 грн.; за березень 2012 року - 4667 грн.; за липень 2013 року -2788 грн.; за серпень 2013 року - 5483 грн..

17 липня 2014 року податковим органом стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Запоріжелектромаш" винесено податкове повідомлення-рішення №00017608262201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 12938,00 грн. та за штрафними санкціями 3234,50 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено порушення ТОВ "Завод Запоріжелектромаш" податкового законодавства України, як то зазначено в акті перевірки №39/08-26-22-11/34595890 від 29 травня 2014 року, звідси, нарахування податкових зобов'язань, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач у перевіряємий період мав взаємовідносини з ТОВ "ГК-Торговий дім" (код 37778630), ПНП "Термоприлад" (код 30912603), ТОВ "Запоріжіндустріалресурс" (код 37256293).

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання договорів зі своїми контрагентами, позивачем надано як під час перевірки податковому органу, так і до суду, копії первинних документів, а саме: договори, видаткові та податкові накладні, акт надання послуг, банківські виписки, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі орендного майна.

Виходячи зі змісту досліджених судом первинних документів, колегія суддів приходить до висновку, що всі первинні документи, надані позивачем (як суду, так і перевіряючим в ході перевірки) відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Також, судом встановлено, що станом на час укладення позивачем з даними контрагентами договорів та їх виконання, останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на час здійснення господарських операцій з позивачем, були платниками податку на додану вартість, що не спростовано відповідачем.

Разом з тим, надаючи оцінку доказам позивача про отримання та фактичне використання у власній господарській діяльності отриманих товарів (послуг), колегія суддів зазначає, що надане документальне оформлення операцій між позивачем та його контрагентами свідчить про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між такими особами.

З вищевикладеного вбачається, що позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції із зазначеними вище контрагентами.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів робить висновок про те, що податкове повідомлення - рішення №00017608262201 від 17 липня 2014 року прийняте ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя не відповідає п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Попередній документ : 44213753
Наступний документ : 44213762