Ухвала суду № 44213707, 21.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"21" квітня 2015 р.

справа № 0870/6405/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Український графіт"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року у справі № 0870/6405/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Український графіт"

про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

встановив:

В липні 2012 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за період з лютого по травень 2012 року у розмірі 84863,68 грн. по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року позов задоволено, а саме: стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (код ЄДРПОУ 00196204) на користь управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 84 863 грн. 68 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано набуття чинності Законом №1058-ІV, тобто до 01.01.2004 року витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам за Списком №1 згідно п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підприємствами не відшкодувались, оскільки на законодавчому рівні не було встановлено обов'язок підприємства відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1. Відповідно, норма абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV не має зворотної дії в часі і поширюється на платників тільки з 2004 року. Апелянт вказував, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав правомірними розрахунки позивача, які складені з порушенням вимог п.6.2 Інструкції №21-1.

Також зазначив, що позивачем не підтверджено фактичні витрати здійснені УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на виплату та доставку пенсій, призначених

відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-V).

Відповідно до ч. 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам , зайнятим повний робочий день на роботах з особливо важкими умовами пращ за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Закону, тобто з 01.01.2004 року, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком Відповідно до цього Закону.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком №1, мають здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом "а" ст. 13 Закону передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останнього місця роботи працівники, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років та мають стаж роботи не менш 20 років, з них не менш 10 років на вказаних роботах; жінки - після досягнення 45 років та мають стаж роботи не менш 15 років, з них не менш 7 років 4 місяці на вказаних роботах.

У відповідності до ч. 1 п.п 6.1 п. 6 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" №21-1 від 31.12.2003 р. (далі - Інструкція № 21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 р. за №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Одним із основних завдань Пенсійного фонду України є забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб. Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до п.7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. за №384/2011, повноваження Пенсійного фонду України здійснюється через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам ПАТ "Український графіт", які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, призначено та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позивачем були здійснені витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з лютого до травня 2012 року в сумі 84 863,68 грн.

За приписами пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції № 21-1.

Оскільки відповідно до норм Інструкції № 21-1 обов’язок щодо відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пов'язаний з отриманням розрахунків, що надсилаються органами Пенсійного фонду України на початку року, платникам не надано право ухилятись від виконання цього обов’язку з посиланням на не підтвердження органами Пенсійного фонду України фактично понесених витрат.

Крім того, відповідно до абз.1 п. 6.8 Інструкції № 21-1 у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до п.9.2. Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 N 21-2, в редакції на час розгляду справи судом першої інстанції, на 1 січня кожного року органами Пенсійного фонду проводиться звірення розрахунків усіх платників за всіма платежами.

На вимогу платника органи Пенсійного фонду проводять звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються платниками за звітний період. За платежами, за якими виникли розбіжності, за бажанням платника друкуються картки особових рахунків платників.

Звірення розрахунків оформляється складанням акта, про що робиться відмітка у книзі обліку актів звірення розрахунків платників, яка ведеться у відділі обліку надходження платежів, за формою згідно з додатком 2. Акт звірення складається у розрізі карток особових рахунків платників у довільній формі з використанням можливості програмного забезпечення.

При збігові сальдо розрахунків за даними платника з даними органу Пенсійного фонду розрахунки на 1 січня вважаються звіреними. Якщо сальдо розрахунків на 1 січня за даними платника не збігається з даними відповідного органу Пенсійного фонду, то акт звірення є підставою для здійснення перевірки в порядку, встановленому законодавством.

Отже, відповідач не позбавлений можливості з'ясувати питання щодо фактичної виплати пенсії під час звірки.

Колегія суддів зазначає, що обов'язок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій не пов'язаний з обов'язком довести фактичні витрати, оскільки вони сплачуються на підставі розрахунків, а потім можлива звірка.

На час розгляду справи відповідач заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за Списком №1 в сумі 84 863,68 грн. в добровільному порядку не погасив, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український графіт" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року у справі № 0870/6405/12 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун