Ухвала суду № 44213706, 07.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"07" квітня 2015 р. справа № 804/11766/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі №804/11766/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

до Дніпропетровської митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, просив визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №110050001/2013/000016/1 від 13.08.2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що відповідач мав ґрунтовні сумніви щодо рівня митної вартості, задекларованої позивачем; позивач на вимогу митного органу не надав додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" задекларувало їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), додавши до декларації документи, що підтверджують їх вартість згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору (контракту) та прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвали нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах

справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" укладено зовнішньоекономічний контракт №804/009 від 05.07.2011 р. з ВАТ "Воркутавугілля" - продавець (а.с. 20-26), в межах якого продавцем було здійснено поставку товару - вугільного концентрату марки "2Ж", митне оформлення вказаного товару здійснювалось позивачем шляхом електронного декларування за ВМД №110050001/2013/011238 від 01.08.2013р. (а.с.34), при цьому митна вартість цього товару була визначена позивачем за основним методом - ціною контракту - відповідно до ст. 58 Митного кодексу України , на рівні 0,150 долара США за 1 кг..

Для підтвердження заявленої митної вартості вищезазначеного товару, позивачем було надано митниці: контракт №804/009 від 05.07.2011 р., додаток №6 від 24.12.2012 року, специфікація №9 від 13.05.2013 року, додаткова угода від 28.06.2013 року (а.с. 20-26, 27-29).

01.08.2013 р. Дніпропетровська митниця Міндоходів листом №33965 повідомила позивача про недостатність наданих ним документів для підтвердження митної вартості задекларованого товару та запропонувала надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості (а.с. 35), але декларант ТОВ "Метенергомаш" направив митниці додаткові документи та повідомив про обґрунтованість визначення ним митної вартості задекларованого товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (а.с. 42).

Автоматизованою системою аналізу ризиків за результатами формато-логічного контролю по ВМД № 110050001/2013/011238 від 01.08.2013 року було визначено обов'язкову форму контролю «Контроль правильності митної вартості товарів. Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів».

У подальшому, 13.08.2013 р. митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110050001/2013/000016/1, яким визначено митну вартість задекларованого позивачем товару на рівні 0,174 долара США за 1 кг. (а.с.34).

Отже, згідно з ч.3 ст.337 МК України посадовою особою митниці було проведено контроль співставлення - порівняння заявленої митної вартості товару - 0,150 дол.США/кг (1,20 грн./кг) із даними, які містяться в електронній копії ВМД №110050001/2013/009911 від 05.07.2013 р., за якою ввозився такий самий товар за ціною - 0,174 дол.США/кг (1,39 грн./кг).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність рішення відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно із частиною 1 статті 54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Із системного аналізу вимог вказаних статей колегія суддів приходить до висновку, що у випадку виникнення сумніву щодо правильності зазначених відомостей митний орган може витребувати, а декларант зобов'язаний надати додаткові докази, які б їх спростовували. Доводи митниці повинні бути мотивовані тим, що наявні розбіжності з наданих для митного оформлення документів або заявлених даних не піддаються обчисленню та не підтверджують ціну товару, тощо. Якщо подані документи не усунуть такі неточності, митниця має право відмовити в митному оформленні товару за першим методом та самостійно визначити митну вартість товару, використовуючи послідовно шість методів, передбачених МК України.

Так, митним органом для визначення митної вартості товару було використано інформацію з джерелом походження ВМД №110050001/2013/009911 від 05.07.2013 р., за якою ввозився такий самий товар.

Отже вищенаведені обставини свідчать про те, фактично декларантом - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", не було надало митному органу документ, яким визначається митна вартість товару, умови поставки та інші необхідні обов'язкові умови для митного оформлення товару за ціною визначеною декларантом - за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), що відповідачем у справі відповідно до вищенаведених норм чинного митного законодавства для застосування другорядних методів визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, так у даному випадку було застосовано метод 2а), так як у митного органу наявна інформація щодо вартості ідентичних товарів, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостей товарів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність рішення відповідача, що Дніпропетровська митниця Міндоходів під час прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №110050001/2013/000016/1 від 13.08.2013 року діяла у межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством, і застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості задекларованого позивачем товару обумовлено застосуванням попереднього методу визначення митної вартості у зв'язку наявністю у митного органу інформації щодо ідентичних товарів і не доведеністю позивачем заявленої ним митної вартості, а тому таке рішення відповідача у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, є правомірним, і судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановлено обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на правильність цих висновків, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі №804/11766/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун