Постанова № 44213597, 14.05.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2015 р.Справа № 916/3563/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

За участю представників сторін:

від прокуратури - Лянна О.А., посвідчення № 031420 від 19.01.2015р.;

від позивача - Рябошапка Д.С., за довіреністю № 3 від 29.04.2015р.;

від відповідача - Середа В.П., за довіреністю № 4801 від 01.12.2014р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.04.2015р.

по справі № 916/3563/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК Трейдінг"

до Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"

про стягнення 1 388 041 256,17 грн.

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014р. ТОВ "РГК Трейдінг" звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до ПАТ "Одеський припортовий завод" про стягнення заборгованості за поставлений природний газ в сумі 1 237 261 886,14 грн., пені - 72 813 154,43 грн., 3 % річних - 10 527 344,67 грн., інфляційних - 67 438 870, 93 грн. та суми судового збору, обґрунтовуючи заявлені вимоги неналежним виконанням відповідачем свої зобов'язань за договором на поставку природного газу №КС-П-2014-40 в частині здійснення оплати вартості отриманого природного газу.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було сплачено 26 700 000 грн. основної суми заборгованості, у зв'язку з чим, господарський суд ухвалою від 03.11.2014 р. припинив провадження у справі в цій частині.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.11.2014р. (суддя Цісельський О.В.) позов ТОВ "РГК Трейдінг" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 210 561 886,14 грн. заборгованості, 36 000 000 грн. - пені, 10 527 344,67 грн. - 3 % річних, 67 438 870,93 грн. - інфляційних, 73 080 грн. - витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позову - відмовлено.

Також, в мотивувальній частині рішення від 03.11.2014р. господарський суд Одеської області відмовив в наданні розстрочки виконання прийнятого судом рішення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. (головуючий суддя Головей В.М., судді: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2014 р. змінено та доповнено його резолютивну частину реченням: "Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2014 р. строком на 84 (вісімдесят чотири) місяця з 01 січня 2015 року, здійснюючи стягнення з ПАТ "Одеський припортовий завод" на користь ТОВ "РГК Трейдінг" протягом січня 2015 року - грудня 2021 року щомісячно по 15 768 191,69 грн."; в іншій частині рішення господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду Одеської області від 03.03.2015р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 р. у справі №916/3563/14 скасовано в частині розстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2014р., в решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. у справі №916/3563/14 залишено без змін, рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2014 р. у справі №916/3563/14 залишено без змін.

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2014р. у справі №916/3563/14 в порядку ст.121 ГПК України.

В обґрунтування поданої заяви відповідач послався на те, що ПАТ "Одеський припортовий завод" позбавлений можливості негайно виконати судове рішення по справі № 916/3563/14, оскільки це призведе до повної зупинки підприємства, що матиме негативні наслідки як для чотирьох тисяч працівників ПАТ "Одеський припортовий завод" так і для державного та місцевого бюджетів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2015р. (суддя Цісельський О.В.) заяву ПАТ "Одеський припортовий завод" задоволено повністю, у зв'язку з чим, надано розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2014р. по справі №916/3563/14 шляхом сплати заборгованості, щомісяця, відповідно до графіку:

1) 65 932 459,63 грн. до 30.04.2015р.;

2) 120 000 000,00 грн. до 31.05.2015р.;

3) 150 000 000,00 грн. до 30.06.2015р.;

4) 110 000 000,00 грн. до 31.07.2015р.;

5) 110 000 000,00 грн. до 31.08.2015р.;

6) 110 000 000,00 грн. до 30.09.2015р.;

7) 110 000 000,00 грн. до 31.10.2015р.;

8) 120 000 000,00 грн. до 30.11.2015р.;

9) 115 000 000,00 грн. до 31.12.2015р.

Ухвала мотивована приписами ч. 1 ст. 121 ГПК України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеського суду від 03.04.20156р. та відмовити у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу прокуратура посилається на неможливість своєчасного виконання рішення суду щодо сплати стягнутої суми заборгованості, оскільки відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані та включений до мобілізаційного плану у зв'язку із оголошенням в Україні особливого періоду (проведення антитерористичної операції на сході України) та перед товариством поставлені завдання щодо забезпечення виконання заходів для забезпечення військових потреб Держави, у зв'язку з чим просить не надавати розстрочку виконання рішення, а вказує про наявність підстав для надання відстрочки виконання рішення суду до завершення дії в Україні особливого періоду в розумінні Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Закону України "Про оборону України". Також, апелянт в обґрунтування своєї скарги посилається на Указ Президента України №15/2015 "Про часткову мобілізацію", яким регулюється виконання державне мобілізаційне завдання.

На думку прокуратури, стягнення більш ніж мільярдного боргу на користь ТОВ "РГК Трейдінг", неминуче призведе до невиправних негативних наслідків - техногенної, екологічної катастрофи усього Одеського регіону, та становить реальну загрозу національній безпеці України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ "РГК Трейдінг" заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" також надало відзив на апеляційну скаргу та уточнення до нього, в якому просило апеляційну скаргу прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 03.04.2015р. залишити без змін. Зокрема, у відзиві відповідач зазначив, що незважаючи на складну фінансову ситуацію боржник дотримується графіку платежів, встановленого оскаржуваною ухвалою, а тому виконання зазначеної ухвали не носить для нього «непосильний» характер.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п.6, встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Зі змісту наведених норм вбачається, що заява про відстрочку чи розстрочу виконання рішення суду повинна містити викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, а також докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, та проаналізувавши викладені обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для надання розстрочки з огляду на таке.

Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" віднесено до об'єктів підвищеної небезпеки першої категорії, у зв'язку з особливостями хімічного виробництва, які вимагають постійного, безперервного і неухильного процесу контролю і вжиття заходів безпеки, підтримання всього комплексу обладнань в робочому стані, що в свою чергу потребує стабільних та фінансових надходжень.

Робота заводу, відповідно до вимог Закону України "Про державний матеріальний резерв України", направлена на стратегічні потреби держави, тобто потреби в сировинних запасах, матеріально-технічних та продовольчих ресурсів, необхідних для забезпечення національної безпеки держави, стабілізації її економіки та виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Поряд з цим, відповідач є бюджетоутворюючим та містоутворюючим стратегічним підприємством, яке здійснює оплату податків до місцевого та загальнодержавного бюджетів, однак має протягом останніх років збиткові показники.

Конституційний суд України у рішенні від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень п.2 ч.2 ст.17, п.8 ч.1 ст.26, ч.1 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" наголошує, що за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування підстав для надання розстрочки виконання рішення суду ПАТ "Одеський припортовий завод" посилається на неможливість своєчасного виконання рішення суду щодо сплати стягнутої суми заборгованості, оскільки відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані, що є прямим наслідком накоплення збитків минулих років в розмірі 1 393 658 тис. грн.

При цьому заявник вказує на те, що при негайному виконанні рішення суду, підприємство не зможе здійснювати господарську діяльність.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяви ПАТ "Одеський припортовий завод" про надання розстрочки виконання рішення суду згідно затвердженого між сторонами графіку в порядку ст.121 ГПК України, оскільки ненадання такої розстрочки може негативно вплинути на фінансовий стан боржника (заявника), державного та місцевого бюджетів, та на неможливість виконання заявником державного мобілізаційного завдання.

Доводи прокуратури стосовно того, що сплата заборгованості за погодженим графіком призведе до зриву державного мобілізаційного завдання, а в подальшому і до техногенної, екологічної катастрофи усього Одеського регіону не приймаються до уваги судової колегії, оскільки фактично обставини, на які апелянт посилається, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для ПАТ "Одеський припортовий завод" у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі.

Водночас, з пояснень представника відповідача вбачається, що ПАТ "Одеський припортовий завод" вчиняються дії щодо погашення боргу згідно графіку платежів, встановленого оскаржуваною ухвалою.

Заперечень або претензій стосовно графіку погашення заборгованості у сторін не має, а тому судова колегія вважає, що судом першої інстанції враховані інтереси обох сторін та правомірно задоволено заяву ПАТ "Одеський припортовий завод" щодо надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2014р.

Належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, прокуратурою не було надано суду апеляційної інстанції.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийнята ухвала відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається. Апеляційна скарга внаслідок цього задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 99, 101, 103 п.1, 105, 106 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 03.04.2015р. по справі № 916/3563/14 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 18.05.2015р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Н.В. Ліпчаньска