Постанова № 44213538, 13.05.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа № 926/1759/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Кузь В.Л.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

При секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянувши апеляційну скаргу від 05.02.15 б/н Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк», с. Г.Шерівці, Заставнівський район, Чернівецька область

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.01.15

у справі № 926/1759/14

за позовом: Приватного підприємства «Віта-Агро», м. Золочів, Золочівський район, Львівська область

до відповідача: Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк», с. Г.Шерівці, Заставнівський район, Чернівецька область

про стягнення заборгованості на суму 171065,23 грн.

представники сторін - не з'явилися.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 926/1759/14 розподілено до розгляду в складі колегії - головуючий суддя Кузь В.Л., судді Галушко Н.А., Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.15 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Данко Л.С. введено суддю Орищин Г.В. з підстав, викладених у розпорядженні.

Відтак, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» принцип незмінності судді (судової колегії), розгляд справи починається заново, при цьому заново розпочинається перебіг, передбачених ст. 69 ГПК України, строків вирішення спору (ч. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 28.01.15 у справі № 926/1759/14 ( суддя В. Байталюк) позов задоволено; стягнуто з сільськогосподарського ТОВ «Свіженька-Мілк» на користь ПП «Віта-Агро» заборгованість на суму 171065,23 грн. та судовий збір в розмірі 3421,30 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.01.15 у справі № 926/1759/14 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

При цьому, скаржник зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не взято до уваги наступне:

- позивачем на підтвердження безспірності своїх вимог не було подано суду первинних документів щодо здачі обладнання в експлуатацію, акту про виконану роботу, а також інших підтверджуючих документів здійснення продавцем обов'язку щодо перед монтажної підготовки приміщень, за наявності яких у відповідача виникає обов'язок здійснення платежу відповідно до п. 3.1.4. договору № 29/09/11 від 29.09.11;

- судом не прийнято до уваги письмову вимогу відповідача за вих. № 1 від 22.01.15 щодо проведення позивачем робіт по монтажу, установці й пуско-наладці обладнання відповідно до вимог договору № 29 від 29.09.11, та не наведено правове обґрунтування щодо прийняття судом відмови позивача від договору.

25 лютого 2015 року представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін з підстав його законності та обґрунтованості.

У судовому засіданні від 11.03.15 за згодою сторін було оголошено перерву до 08.04.15.

У судове засідання від 13.05.15 сторони участі своїх уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, з огляду на те, що розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для вирішення спору по суті, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представників сторін.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.01.15 у справі № 926/1759/14, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 29.09.11 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупцем) було укладено договір № 29/09/11, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві товари, а також виконати необхідні роботи по монтажу, установці й пуско-наладці товарів, навчання обслуговуючого персоналу в обсязі 36 (тридцять шість) робочих годин - далі по тексту іменовані як роботи, а покупець зобов'язується прийняти товари та роботи, і оплатити їх на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору асортимент і кількість товарів, а також перелік робіт зазначені в додатках № 1 та № 2 до даного договору, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно додатків № 1 та № 2 (специфікацій) до договору, погоджена сторонами вартість товару становила 2139144,59 грн. (в тому числі 1215299,18 грн. згідно додатку № 1 та 923845,41 грн. згідно додатку № 2), а вартість робіт відповідно до додатку № 1 складала 101234,43 грн. (84362,02 грн. без ПДВ).

На виконання умов договору, позивач здійснив поставку товару на загальну суму 2139144,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000039 від 28.02.2012 на загальну суму 1215299,18 грн. та видатковою накладною № РН-0000040 від 29.02.2012 на загальну суму 923845,42 грн.

У Розділі 3 сторони погодили порядок розрахунків і умови оплати, за якими:

Оплата за даним договором виконується банківським переведенням на рахунок Продавця, в українських гривнях, на наступних умовах:

Передоплата в розмірі 20 % вартості договору, що становить 448 075 грн. 80 коп. перераховується протягом 7 банківських днів з моменту підписання даного договору;

Платіж в розмірі 30 % вартості договору, що становить 672 113 гри. 70 коп. перераховується протягом 7 банківських днів після письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу в Німеччині.

Платіж в розмірі 40 % вартості договору, що становить 896 151 грн. 61 коп. перераховується протягом 7 банківських днів після письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу в Києві.

Платіж в розмірі 10 % вартості договору, що становить 224 037 гри. 90 коп. перераховується протягом 7 банківських днів після здачі обладнання в експлуатацію та підписання Акту про виконану роботу.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, платежі передбачені підпунктами 3.1.1 та 3.1.2 пункту 3.1 договору, відповідач оплатив повністю, що підтверджується банківськими виписками від 11.10.11 та від 15.02.12. Оплату платежу передбаченого підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 Договору, відповідач здійснив частково на суму 458546,61 грн., що підтверджується банківською випискою від 16.02.12.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що загальна сума договору змінюється пропорційно зміні курсу євро відносно гривні, за курсом НБУ, встановленого на день надходження коштів на розрахунковий рахунок Продавця. На день підписання Договору курс зафіксовано як 10,87 грн. за 1 євро.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.10.14 у справі № 926/1190/14 за позовом ПП «Віта-Агро» до Сільськогосподарського ТОВ «Свіженька-Мілк» з відповідача було стягнуто решту заборгованості на суму 437 605 грн. згідно підпункту 3.1.3 пункту 3.1 договору № 29/09/11 від 29.09.11, яка внаслідок урахуванням зміни курсу гривні до євро становить 657 675,63 грн.

У зв'язку з неоплатою відповідачем решти вартості товару на суму 122 803,47 грн., позивач звернувся з позовом до Господарського суду Чернівецької області про стягнення цієї суми боргу, яка з урахуванням зміни курсу гривні до євро (п. 2.2 договору), становить 171 065,23 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.10.14 у справі № 926/1190/14, яке набрало законної сили, встановлено наступні обставини справи.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним договором - в ньому об'єднано два види цивільно-правових договорів, а саме договір купівлі-продажу (та поставки як його різновиду) та договір підряду.

Під час розгляду справи № 926/1190/14 судом встановлено як факт належної поставки відповідачу за договором (асортимент та сума обладнання поставленого згідно видаткових накладних № РН-0000039 від 28.02.12 на суму 1 215 299,18 грн. та № РН-0000040 від 29.02.12 на суму 923 845,42 грн. відповідає обладнанню зазначеному в додатках № 1 та № 2 (специфікаціях) до договору), так і його прийняття уповноваженою особою відповідача на підставі довіреності від 27.02.12 на бланку серії «ААД» № 037228.

Згідно з п. 5.2 договору монтаж, установка обладнання, пуско-наладка та навчання персоналу продавець зобов'язується виконати в термін до 28 робочих днів з моменту готовності приміщень до монтажу обладнання.

Однак, як встановлено рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.10.14 у справі № 926/1190/14 відповідач свого обов'язку про повідомлення позивача про готовність приміщень до монтажу обладнання не виконав, а також не виконав зобов'язання у повному обсязі по сплаті третього платежу, визначеного в підпункті 3.1.3 пункту 3.1 договору.

Згідно з ч. 3 ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до статті 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

За умовами п. 3.1.4. договору № 29/09/11 від 29.09.11 платіж в розмірі 10 % вартості договору, що становить 224 037 гри. 90 коп. перераховується протягом 7 банківських днів після здачі обладнання в експлуатацію та підписання Акту про виконану роботу.

Розділом 5 договору №29/09/11 від 29.09.11 передбачено:

« 5.1. На умовах даного Договору, Продавець бере на себе зобов'язання за власний рахунок провести наступні роботи: - контроль за проведенням Покупцем передмонтажної підготовки приміщень; - проведення монтажу та встановлення обладнання, що зазначене в Додатках №1-№3 спеціалістами Продавця; - пуско-наладка обладнання; - навчання обслуговуючого персоналу Покупця по експлуатації обладнання.

Відповідно до п. 5.2. договору монтаж, установка обладнання, пуско-наладка та навчання персоналу продавець зобов'язується виконати в термін до 28 робочих днів з моменту готовності приміщень до монтажу обладнання.

Як вбачається з видаткових накладних № РН-0000039 від 28.02.12, № РН-0000040 від 29.02.12 та не заперечується відповідачем, позивач поставив, а відповідач прийняв без зауважень увесь згідно з договором товар загальною вартістю 2 139 144,60 грн.

04 листопада 2014 року позивач звернувся до відповідача листом за вих. № 11/14 з вимогою оплатити четвертий (останній) платіж, передбачений п.п. 3.1.4 п. 3.1. договору, який за мінусом вартості робіт (монтаж, установа, обладнання, пуско-наладка та навчання персоналу), становить 122 803,47 грн. (224 037,90 грн. - 101 234,43 грн. вартість робіт (монтаж, установка обладнання, пуско-наладка та навчання персоналу разом з ПДВ) та повідомив про відмову від виконання робіт за договором № 29/09/11 від 29.09.11 у зв'язку з тим, що позивач (ТОВ «Свіженька-мілк») своє зустрічне зобов'язання про готовність приміщень до монтажу обладнання протягом двох з половиною років не виконує, що унеможливлює виконання підприємством обов'язку по проведенню робіт, визначених договором (а.с. 30-34).

Розглянувши повідомлення-вимогу позивача від 04.11.14, відповідач листом від 17.11.14 повідомив про відсутність будь-яких правових підстав щодо позитивного її вирішення.

Як зазначає позивач, монтаж обладнання ним не здійснювався у зв'язку з неповідомленням відповідача про готовність приміщення до монтажу, що унеможливлює його проведення. У зв'язку з цим, позивачем до відповідача пред'явлено позов на суму 122 803,47 грн. вартості поставленого товару (без вартості монтажу обладнання).

Зважаючи на те, що відповідач не виконав у повному обсязі свого обов'язку щодо здійснення попередньої оплати товару, а також не повідомив позивача про готовність приміщень до монтажу обладнання, позивач листом за вих. № 11/14 від 04.11.14 правомірно відмовився від зобов'язання щодо виконання робіт відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України. Таким чином, обов'язок щодо оплати отриманого товару в повному обсязі виникає у відповідача відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто у семиденний строк від дня отримання листа позивача від 04.11.14.

Разом з цим, як під час розгляду справи в суді першої, так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідач не подав суду письмових доказів повідомлення позивача про готовність приміщення до монтажу обладнання. Посилання відповідача в листі від 22.01.15 (а.с. 65-67) про те, що протягом 2012-2014 років він звертався до позивача щодо готовності приміщень до монтажу обладнання не підтверджені жодними письмовими доказами.

Крім того, судом не беруться до уваги наявні в матеріалах справи письмові пояснення колишніх директорів ТОВ «Свіженька-Мілк» Велущака С. М. та Головенка О. М., оскільки такі нотаріально не посвідчені, а тому не є належними доказами у справі.

Разом з цим, пунктом 9.5 договору № 29/09/11 від 29.09.11 передбачено, що: «У разі порушення термінів монтажу з вини Продавця, Покупець має право зменшити розмір платежу, передбаченого п. 3.1.4. Договору, на 0,5 % суми зазначеного платежу за кожен день прострочення.». Однак, відповідач, як покупець за договором не ставив такої вимоги.

Щодо наявного в матеріалах справи повідомлення-вимоги відповідача за вих. № 1 від 22.01.15 про готовність приміщень до монтажу обладнання та необхідність проведення робіт по монтажу, установці й пуско-наладці обладнання, суд зазначає, що це повідомлення надіслано на адресу відповідача після його відмови від договору та після порушення провадження у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З врахуванням вищенаведених обставин справи та в силу положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, ч. 2 ст. 530 ЦК України, суд першої інстанції правомірно задоволив позовні вимоги про стягнення суми в розмірі 122 803,47 грн., яка з урахуванням зміни курсу гривні до євро (на момент звернення з позовом до суду складає 1 євро = 15,146 грн.), становить 171 065,23 грн. Розрахунок суми боргу здійснений позивачем з урахуванням зміни курсу гривні до євро судом перевірений.

Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що платіж, передбачений в п.п. 3.1.4 договору передбачає оплату залишку вартості обладнання після поставки та отримання її відповідачем (що було заявлено позивачем до стягнення) та оплату вартості монтажу обладнання, яке в свою чергу не є можливим без готовності приміщення до монтажу (п. 5.2. договору), яка відповідачем не була проведена. Доказів протилежного відповідач суду не подав.

Щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок відповідача оплатити у повному обсязі вартість отриманого товару у відповідності до обставин справи передбачений ст. 692 ЦК України та виникає після підписання ним видаткових накладених на отримання цього товару.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Судовий збір слід покласти на скаржника в порядку ст.ст. 49,105 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу від 05.02.15 б/н Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк», с. Г.Шерівці, Заставнівський район, Чернівецька область залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.01.15 у справі № 926/1759/14 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 18.05.15.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.