Постанова № 44213178, 13.05.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2015 року Справа № 904/6078/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.

При секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Пижов В.В., довіреність № 25-Д від 20.01.15, представник;

представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум» Торговий дім «БМК»

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2015 року у справі № 904/6078/13

за позовом Приватного акціонерного товариства «АКП-ІНВЕСТ», м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ» Торговий дім «БМК», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Луганськ

про повернення майна вартістю 16 609,42 грн. з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2015 року (у складі головуючого судді Мілєвой І.В., суддів Кеся Н.Б., Загинайко Т.В.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «АКП-ІНВЕСТ» - задоволені.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум" торговий дім "БМК" на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" вартість безпідставно набутого майна (вітрин завдовжки 1,29 м (з охолоджувальним боксом) BELLUNO 1,1-1,2, кількість одиниць - 2 шт.) у розмірі 16 609,42 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ» Торговий дім «БМК», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції визнав встановленими обставини, які не були доведені позивачем, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права.

Зокрема, письмові докази, на яких зробив свої висновки суд першої інстанції - видаткова накладна та товарно-транспортна накладна оформлені з порушенням Закону України « Про бухгалтерський облік», не містять необхідних реквізитів, інформація в цих документах, є суперечливою, що не надавало суду підстав вважати їх належними та допустимими доказами.

Крім того, суд порушив норми процесуального права, оскільки розглянув справу без участі представника відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце судового розгляду справи.

Всі ці обставини на думку відповідача, є підставою для скасування рішення суду та відмові у позові.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 березня 2015 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 15 квітня 2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 15 квітня 2015 року, у зв'язку з відпусткою судді Чус О.В., склад колегії суддів змінено. Визначено для розгляду справи №904/6078/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Березкіна О.В. (доповідач), судді: Дармін М.О.,Іванов О.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2015 року розгляд справи було відкладено на 13 травня 2015 року.

В судовому засіданні, що відбулося 15 квітня 2015 року, представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2010р. між Закритим акціонерним товариством "АПК-Інвест" (поклажодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (зберігач) був укладений договір зберігання б/н (далі - договір).

За умовами цього договору поклажодавець передає зберігачу, а зберігач приймає на відповідальне зберігання та зобов'язується повернути поклажодавцеві по закінченню терміну зберігання у схоронності наступне обладнання:

- найменування: вітрина завдовжки 1,29 м (з охолоджувальним боксом) BELLUNO 1,1-1,2, кількість одиниць - 10 шт., вартість за одиницю - 9 965,64 грн. (з ПДВ), загальна вартість - 99 656,54 грн. (з ПДВ)(п. 1.1. договору).

Відповідно до акту прийому-передачі обладнання на відповідальне зберігання від 01.11.2010р. (а.с. 9) поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання обладнання у наступній номенклатурі та кількості:

- найменування: вітрина завдовжки 1,29 м (з охолоджувальним боксом) BELLUNO 1,1-1,2, кількість одиниць - 10 шт., вартість за одиницю - 8 304,71 грн. (з ПДВ), загальна вартість - 83 047,12 грн. (з ПДВ).

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України).

Згідно з актом прийому-передачі обладнання на відповідальне зберігання від 08.08.2011р. (а.с. 10) зберігач передав, а поклажодавець (Приватне акціонерне товариство "АПК-ІНВЕСТ") прийняв з відповідального зберігання обладнання у наступній номенклатурі та кількості:- найменування: вітрина завдовжки 1,29 м (з охолоджувальним боксом) BELLUNO 1,1-1,2, кількість одиниць - 6 шт., вартість за одиницю - 8 304,71 грн. (з ПДВ), загальна вартість - 49 828,26 грн. (з ПДВ).

Дві вітрини ФОП ОСОБА_2 передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Преміум "Торговий дім БМК" на підставі видаткової накладної №РВ-0097441 від 21.11.2011р. та товарно-транспортної накладної № ТТВ-0097441 від 21.11.2011р., які підписані комірником ОСОБА_4 та підпис скріплено печаткою ТОВ "ПРЕМІУМ" Торговий дім "БМК".

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ» Торговий дім «БМК» із позовом про повернення майна вартістю 16 609,42 грн. з чужого незаконного володіння, позивач посилався на те, що означене майно було передано відповідачу зберігачем ФОП ОСОБА_2 без дозволу позивача, у порушення умов договору зберігання, та така передача майна позивача підтверджується видатковою накладною № РВ-0097441 від 21.11.2011р.та товарно-транспортною накладною № ТТВ-0097441 від 21.11.2011р.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача вартість безпідставно набутого майна (вітрин завдовжки 1,29 м (з охолоджувальним боксом) BELLUNO 1,1-1,2, кількість одиниць - 2 шт.) у розмірі 16 609,42 грн., суд першої інстанції виходив з того, що факт передачі відповідачу вищезазначеного майна підтверджується товарно-транспортною накладною ТТВ- 0097441 від 21.11.2011р. та видатковою накладною №РВ-0097441 від 21.11.2011р., на яких міститься печатка №1 ТОВ "ПРЕМІУМ" Торговий дім "БМК". Оскільки відповідачем не спростовано факту нанесення відбитку печатки підприємства в товарно-транспортній накладній ТТВ- 0097441 від 21.11.2011р. та видатковій накладній № РВ-0097441 від 21.11.2011р. , та з урахуванням того, що згідно з актом інвентаризації від 28.12.2012р. вітрини завдовжки 1,29 м (з охолоджувальним боксом) BELLUNO 1,1-1,2, у кількості 2 шт. на складі відповідача відсутні, суд першої інстанції з посиланням на вимоги ст. 1212 ЦК України стягнув вартість безпідставно набутого майна.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Таким чином, доказуванню у даному випадку підлягає факт набуття особою майна без належних правових підстав.

Згідно з актом інвентаризації від 28.12.2012р. вітрини завдовжки 1,29 м (з охолоджувальним боксом) BELLUNO 1,1-1,2, у кількості 2 шт. на складі відповідача відсутні.

Як вбачається із змісту оскаржуваного судового рішення, до висновку про обґрунтованість позову суд першої інстанції дійшов з огляду на доведеність позовних вимог.

При цьому, єдиним доказом факту передачі відповідачу спірного майна стала товарно-транспортна накладна ТТВ- 0097441 від 21.11.2011р. та видаткова накладна № РВ-0097441 від 21.11.2011р., на яких міститься печатка №1 ТОВ "ПРЕМІУМ" Торговий дім "БМК".

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши усі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте, таким вимогам судове рішення не відповідає.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, колегія суддів вважає, що товарно-транспортна накладна ТТВ- 0097441 від 21.11.2011р. та видаткова накладна № РВ-0097441 від 21.11.2011р., на яких міститься печатка №1 ТОВ "ПРЕМІУМ" Торговий дім "БМК" не є належними доказами, які підтверджують обставини справи, а саме - набуття відповідачем майна без достатньої правової підстави, а висновки суду першої інстанції в цій частині - такими, що не доведені належними та допустимими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, у видатковій накладній № РВ-0097441 від 21 листопада 2011 року у графі « від кого» зазначено - ІПН, у графі «Кому» зазначено найменування позивача - АПК-Інвест ПАТ Холодильники, та адреса отримувача зазначена : м. Донецьк пр. Ілліча 89, тобто, адреса позивача.

Відповідно до ст. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, у порушення вимог закону, вищезазначена видаткова накладна не містить обов'язкових реквізитів, оскільки підприємство, від імені якого складено документ не можливо ідентифікувати ( в означеному розділі накладної вказано - ІПН), не зазначено посаду та ПІБ особи, яка здійснила господарську операцію.

Отримувачем товару зазначений позивач - АПК-Інвест, а відповідач - ТОВ "ПРЕМІУМ" Торговий дім "БМК" згідно означеної видаткової накладної не є стороною господарської операції.

Товарно-транспортна накладна № ТТВ-0097441 від 21.11.2011 року також не є належним доказом наявності майна саме у відповідача, оскільки вона містить дані, які не співпадають з даними, зазначеними у видатковій накладній.

Так, відправником у ній зазначено ПП ОСОБА_5, а вантажоодержувачем - АПК-Інвест ПАТ Холодильники, пункт навантаження - м. Луганськ. Відповідач - ТОВ "ПРЕМІУМ" Торговий дім "БМК" згідно означеної Товарно-транспортної накладної не є стороною господарської операції.

Відповідно до висновку № 2508-13 судової почеркознавчої експертизи від 15.01.2014р. вбачається, що підписи в графі "Вантаж одержав" товарно-транспортної накладної №ТТВ-0097441 від 21.11.2011р. та в графі "Принял" видаткової накладної № РВ-0097441 від 21.11.2011р. - виконані не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням її справжньому підпису (а.с. 198). Даних, які дають можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у здійснені означеної господарської операції ані видаткова накладна, ані товарно-транспортна накладна не містять.

В той же час, наявність на видатковій накладній та товарно-транспортній накладній печатки відповідача не є доказом отримання саме ним майна, зазначеного в видатковій накладній, оскільки він не зазначений ані як відправник, ані як отримувач товару і не є стороною господарської операції згідно даних, вказаних в зазначених документах.

Інших належних та допустимих доказів передачі спірного майна відповідачу, матеріали справи не містять.

Таким чином, в порушення вимог ст. ст. 4-7, 43 ГПК України, оскаржуване судове рішення було постановлено судом першої інстанції на підставі неналежних доказів, без повного з'ясування її фактичних обставин, що дає підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум» Торговий дім «БМК»- задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2015 року у справі № 904/6078/13- скасувати.

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «АКП-ІНВЕСТ» - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АКП-ІНВЕСТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум» Торговий дім «БМК» судовий збір у розмірі 913,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 14.05.2015р.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін