Постанова № 44210591, 13.05.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/837/15-а15 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю: представника позивача - Богуненко Н.М.,

представників відповідача - Насєки М.В., Крапівцева В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Кайсар, ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Кайсар, ЛТД" (далі - позивач, ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД") звернулась із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.02.2015 р. № 0000642200 та № 0000652200.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, вказавши на те, що відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивачем під час перевірки надавалися всі первинні документи щодо підтвердження господарських відносин з контрагентом-постачальником ПП "Херсондорінвест", а тому ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" правомірно сформувало податковий кредит по відносинам з цим контрагентом за квітень, липень та серпень 2014 року. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на ті обставини, що позивач для формування податкового кредиту використав безтоварні операції за договором купівлі-продажу нафтопродуктів від ПП "Херсондорінвест". Підставою для висновків акта перевірки ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" слугували: лист від 06.11.2014 р. № 285/21-03-22-06/38151247 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Херсондорінвест"; недоліки видаткових накладних (в графі "отримав" не зазначено особу, яка отримала паливно-мастильні матеріали, її посаду та довіреність); відсутність актів приймання продукції, сертифікатів якості, паспортів відповідності нафтопродуктів, документів на підтвердження зберігання паливно-мастильних матеріалів; неналежне оформлення товарно-транспортних накладних. У зв'язку із зазначеним вважає, що відсутній факт реального вчинення господарських операцій між ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" та ПП "Херсондорінвест" за квітень, липень та серпень 2014 року. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 16.01.2015 р. по 17.01.2015 р. відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом-постачальником ПП "Херсондорінвест" за квітень, липень, серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 23.01.2015 р. № 13/21-03-22-05/23137670.

У висновках акту перевірки зазначено, що податковим органом встановлено порушення: п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 69566,16 грн., а саме: у квітні 2014 року у сумі 13100 грн., у серпні 2014 року у сумі 56466,16 грн., також зменшено від'ємне значення по р.19 за квітень 2014 року у сумі 3483 грн. та за липень 2014 року у сумі 10833,33 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Херсоні прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.02.2015 р.:

- № 0000642200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 86957,70 грн., з яких за основним платежем на 69566,16 грн., за штрафними санкціями на 17391,54 грн.;

- № 0000652200 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2014 року на 713 грн.

Підставами для висновків акта перевірки від 23.01.2015 р. № 13/21-03-22-05/23137670 стали: лист від 06.11.2014 р. № 285/21-03-22-06/38151247 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Херсондорінвест"; недоліки видаткових накладних (в графі "отримав" не зазначено особу, яка отримала паливно-мастильні матеріали, її посаду та довіреність); відсутність актів приймання продукції, сертифікатів якості, паспортів відповідності нафтопродуктів, документів на підтвердження зберігання паливно-мастильних матеріалів; неналежне оформлення товарно-транспортних накладних.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно із вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, за приписами податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат, є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що 29 квітня 2014 року між ПП "Херсондорінвест" (Продавець) та ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 2904/01. Пунктом 1.1договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати нафтопродукти у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар у кількості, асортименті та за ціною, визначеною у накладній. Відповідно до п.2.1 договору приймання товару по кількості та якості відбувається за юридичною чи фактичною адресою Покупця.

Усі розрахунки між Сторонами, за даним договором здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 4.3 Договору)

На виконання договору від 29.04.2014 р. № 2904/01 ПП "Херсондорінвест" продало ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" нафтопродукти у квітні 2014 року на суму 99500 грн., в тому числі ПДВ 16583,33 грн., у липні 2014 року на суму 65000 грн., в тому числі ПДВ 10833,33 грн., у серпні 2014 року на суму 278075 грн., в тому числі ПДВ 46345,83 грн.

Факт поставки нафтопродуктів підтверджується податковими накладними від 19.08.2014 р. № 7, від 26.08.2014 р. № 12, від 04.07.2014 р. № 1, від 29.04.2014 р. № 18, від 30.04.2014 р. № 19, № 20; видатковими накладними від 21.08.2014 р. № 210801, від 26.08.2014 р. № 260802, від 04.07.2014 р. № 040701, від 29.04.2014 р. № 290401, від 30.04.2014 р. № 300401, № 300402 та розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 21.08.2014 р. № 11.

Розрахунки між сторонами здійснено у відповідності до п. 4.3 Договору у безготівковому порядку, що підтверджується виписками із банківського рахунку ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД".

Транспортування нафтопродуктів здійснено Продавцем та підтверджується товарно-транспортними накладними від 21.08.2014 р. № 2108/01, № 2108/02, від 26.08.2014 р. № 2608/02, від 04.07.2014 р. № 0407/01, від 29.04.2014 р. № 2904/01, від 30.04.2014 р. № 3004/01, № 3004/02.

Посилання відповідача на неналежне оформлення товарно-транспортної накладної є безпідставним, оскільки, по-перше: товарно-транспортна накладна підтверджує транспортні витрати, є документом для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а не доказом придбання товару; по-друге: товарно-транспортні накладні складались ПП "Херсондорінвест" (продавцем), а не ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" (покупцем). Підприємство, яке сплатило за послуги перевезення вантажу, для віднесення вартості таких послуг до складу валових витрат, повинно мати належним чином оформлені первинні транспортні документи, що підтверджують отримання здійснених послуг по перевезенню вантажу. Товарно-транспортні накладні не мали статусу первинного бухгалтерського документа для позивача, оскільки він не ніс транспортних витрат.

Як зазначено в ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є належними і допустимими доказом, що фіксують господарські операції та є підставою для включення Товариством зазначених у них сум до складу податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що у ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" відсутні паспорти якості та сертифікати відповідності нафтопродуктів, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме: паспортом якості бітуму нафтового дорожнього від 14.05.2014 р. № 15 (а.с. 48), паспортом якості мазуту паливного від 10.04.2014 р. № 10 (а.с. 52), від 09.04.2014 р. № 115 (а.с. 57), сертифікатом відповідності бітуму нафтового дорожнього в"язкого від 11.07.2011 р. (а.с. 65), паспортом якості мазуту паливного від 10.04.2014 р. № 10 (а.с. 69).

Крім того, 11.01.2012 р. між ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" (Замовник) та ТОВ "Епоха" (Підрядник) укладено договір № 3, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує виконання робіт та послуг по проведенню лабораторних іспитів та вимірювань в сфері та поза сферою правил для будівництва та ремонту доріг та видачі заключних документів (актів).

На виконання договору від 11.01.2012 р. ТОВ "Епоха" було проведено випробування бітуму (отриманого 29.04.2014 р., 30.04.2014 р., 21.08.2014 р.), пічного палива (отриманого 30.04.2014 р.), мазуту паливного (отриманого 04.07.2014 р., 26.08.2014 р.)., про що свідчать протоколи випробувань (а.с.37-42).

Факт отримання товару уповноваженою особою Отаряном Є.М. підтверджується довіреностями від 19.08.2014 р. № 38, від 04.07.2014 р. № 28, 29.04.2014 р. № 15.

Використання нафтопродуктів у господарській діяльності підприємства підтверджується наступними документами: актами списання від 31.05.2014 р. № СпТ-000007, від 31.07.2014 р. № СпТ-000021, від 31.08.2014 р. № СпТ-000025, від 30.09.2014 р. № СпТ-000034, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2014 року, за липень 2014 року, за вересень 2014 року, підсумковою відомістю ресурсів (витрати - по факту), звітами про витрати основним матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами за липень 2014 року, за вересень 2014 року.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що отримані нафтопродукти одразу перевірялись та використовувались у господарській діяльності, а тому потреби для переміщення їх на склади не було. Таким чином, твердження відповідача щодо необхідності надання ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" документів на підтвердження оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі є безпідставними.

В акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Факт того, що ПП "Херсондорінвест" на момент здійснення господарських операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстроване платником податку на додану вартість не заперечується відповідачем.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ПП "Херсондорінвест" на момент здійснення господарських операцій з позивачем за місцезнаходженням.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ у м. Херсоні не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ПП "Херсондорінвест" на момент придбання у нього товарів, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціях з ПП "Херсондорінвест", які були предметом перевірки.

В той же час, контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м.Херсоні допустимими та належними доказами не спростувала доводи позивача, не довела правомірність своїх рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Херсоні від 20.02.2015 р. № 0000642200 та № 0000652200, а тому позовні вимоги ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Кайсар, ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.02.2015 р. № 0000642200 та №0000652200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 травня 2015 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.3.3