Постанова № 44210453, 13.05.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1132/15-a

13 травня 2015 р.м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Лавренюк О.М.

за участю: представника позивача Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Содомори Ю.М.,

представника відповідача директора приватного підприємства "Шумськ Хліб" Андріїшина М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Шумськ Хліб" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовною заявою до приватного підприємства "Шумськ Хліб" про стягнення 19312,50 грн. адміністративно-господарських санкцій та 135,17 грн. пені, посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог ст.ст.19,20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не забезпечив в 2014 році 1 робочого місця для працевлаштування інваліда при нормативі 2 і відповідно до 15.04.2015 року самостійно не сплатив адміністративні санкції у вказаному розмірі, у зв'язку з чим нараховано пеню за 7 днів прострочення.

В судовому засіданні представник позивача Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та просить задовольнити.

Представник відповідача - приватного підприємства "Шумськ Хліб" проти задоволення позову заперечив, пояснивши, що порушень закону не вчиняв: створив робоче місце для інваліда, подавав звітність в Шумський районний центр зайнятості протягом 2014 року, однак інваліди не направлялись. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма № 10 - ПІ) поданого 20 лютого 2015 року до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) за 2014 рік склала 48 осіб і відповідно норматив робочих місць для інвалідів становить 2, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 1 особа, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 19312,50 грн.

Згідно вимог статті 20 вказаного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно - господарських санкцій, за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, що використовує найману працю.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості х сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем звіти форми 3-ПН до центру зайнятості про наявність вільних вакантних робочих місць протягом 2014 року були подані 03.04.2014 року, 29.04.2014 року, 02.06.2014 року, 01.07.2014 року, 01.08.2014 року, 03.09.2014 року 01.10.2014 року і 19.12.2014 року, коли у відповідності до вимог вказаних вище законів, відповідач такі звіти зобов'язаний був подавати щомісяця.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем неналежно виконаний покладений на нього законом обов'язок щодо щомісячного інформування центру зайнятості про наявність вільних вакантних місць для працевлаштування інвалідів, а відтак, не виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів з огляду на те, що відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування відповідних органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 09.07.2013 року у справі № 21-200а13 та від 19.11.2013 року № 21-397а13.

Тому за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2015 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 19312,50 грн., як зазначено в звіті приватного підприємства "Шумськ Хліб" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма № 10 - ПІ) від 20 лютого 2015 року.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно застосовано адміністративно - господарські санкції в розмірі 19312,50 грн. та нараховано пеню за 7 днів прострочення в сумі 135,17 грн.

За таких встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.2,6,11,122,160-163,186,254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Шумськ Хліб" (47100, вул. Заводська, будинок 2"А", м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 38043889) в користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції в розмірі 19312 (дев'ятнадцять тисяч триста дванадцять) грн. 50 коп. та пеню в сумі 135 (сто тридцять п'ять) грн. 17 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.