Ухвала суду № 44205283, 07.05.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/6897/14 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.

Провадження № 22-ц/783/3548/15 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія справи:24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Курій Н.М. і Крайник Н.П.

при секретарі Куцик І.Б.

за участю позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 26 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 26 березня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом заборони Шевченківському відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції повертати ОСОБА_7 кошти - відмовлено.

Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_3. Вважає ухвалу суду незаконною та необгрунтованою. Звертає увагу, що саме за рахунок коштів отриманих від реалізації 1/2 квартири по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_7, може бути забезпечене виконання рішення суду у цій справі при умові задоволення позову. В апеляційній скарзі просить ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 26 березня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити. Також просить судові витрати покласти на відповідачів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити із наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін..

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 26 березня 2015 року про відмову ОСОБА_3 у задоволенні її заяви про забезпечення позову шляхом заборони Шевченківському відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції повертати ОСОБА_7 кошти, суд виходив з тих підстав, що наявність таких коштів на відповідному рахунку Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, а також необхідність їх перерахування відповідачу -ОСОБА_7 та в якому розмірі документально не підтверджено.

З таким висновком колегія суддів погоджується в повній мірі з наступних підстав.

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження щодо стягнення з відповідачів на користь позивача 263191,34 грн. В межах цього виконавчого провадження проведено примусову реалізацію 1/2 частини квартири на АДРЕСА_1 з прилюдних торгів за 544167 грн. Розподіл грошових коштів проводиться у відповідній черговості. Залишок коштів повертається боржнику. З розрахунку ОСОБА_3 вбачається, що залишок коштів, які виконавча служба може повернути боржнику, повинен становити 207965,55грн.

Пунктами 1, 2, 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а також доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, Пленум Верховного Суду України, у пункті 4 Постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також суд першої інстанції вірно звернув увагу на п.2 вищезгаданої Постанови, де зазначено, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч.1 ст.152 ЦПК України перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч.4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили, оскільки таке забезпечення позову про яке просить ОСОБА_3 втручається в виконання рішення суду, яке набрало законної сили, тобто заборонити державним виконавцям здійснювати певні дії передбачені Законом України "Про виконавче провадження", які виникають при виконанні рішення суду яке набрало законної сили.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову, оскільки, жодних належних доказів того, що у ОСОБА_7 наявні кошти на рахунках Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, які їй мають бути повернути не представлено, так як грунтуються лише на припущеннях заявника.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в заяві про забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала постановлена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Пунктом 1 ч.1 ст.312 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги жодним чином висновків суду не спростовують, в зв"язку з чим, апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід відхилити, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 26 березня 2015 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч1 ст. 312, ст.313, п.4 ч.2 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 26 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.М. Курій

Н.П. Крайник