Вирок № 44201750, 13.05.2015, Піщанський районний суд Вінницької області

В И Р О К 142/132/15-к

іменем України 1-кп/142/10/15

13.05.2015 року

Піщанський районний суд

Вінницької області

в складі : головуючий суддя Боднар В.В.

за участю секретаря Ласка Л.В.

прокурора Кічук І.Р.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за ч. 2 ст185 , ч. 2 ст.289 КК України , внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12015020260000008 від 12.01.2015 року , щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любітовка Дальнореченського району Приморського краю РФ , мешканця АДРЕСА_1 , українця , громадянина України , не одруженого , освіта середня спеціальна , не працюючого , раніше судимого :

25.05.2005 року Піщанським районним судом за ч. 3 ст.185 , 75 КК України до 3-х років позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком 1 рік 6 місяців ; 08.03.2007 року Піщанським районним судом за ч. 2 ст.289 , ч. 2 ст.307 , ч. 3 ст.186 , 69 , 70 , 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі . Звільнений 15.11.2010 року Піщанським районним судом від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 4 дні ; 21.10.2011 року Піщанським районним судом за ч. 2 ст.185 , 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі ; 14.10.2014 року Вінницьким міськсудом встановлено адміністративний нагляд строком на 24 місяці , -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення крадіжки чужого майна , маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість , 11.01.2015 року близько 23 години в с. Студена Піщанського району Вінницької області , маючи умисел на крадіжку чужого майна , повторно , шляхом вільного доступу з автомобіля марки « RENAULT TRAFIC « , який належить ОСОБА_5 і перебував у незачиненому стані на території автогаража , розташованого на в*їзді в село , здійснив крадіжку автомагнітоли « RED STAR « MODELL RCD -72 , вартістю 220 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна , вчинене повторно .

Крім того , згідно обвинувального акту , він же , ОСОБА_1 , 12.01.2015 року близько 01 год. в с. Студена Піщанського району Вінницької області , перебуваючи в стані алкогольного сп*яніння, повторно , маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом , шляхом вільного доступу проник в приміщення автогаража , який розташований по АДРЕСА_2 , в якому знаходився автомобіль НОМЕР_1 , 1990 року випуску , де шляхом вільного доступу проник в салон вище вказаного автомобіля , ринкова вартість якого складає 17802.40 грн. , ( згідно висновку експерта № 11 від 22.01.2015 року ) , який належить ОСОБА_3 , після чого за допомогою ключа запалення запустив двигун автомобіля та виїхав за територію домогосподарства ОСОБА_3 , тобто незаконно заволодів транспортним засобом , чим спричинив потерпілій майнову шкоду в сумі 17802.40 грн.

Таким чином , згідно обвинувального акту , ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення за ч. 2 ст.289 КК України , кваліфікуючою ознакою якого являється незаконне заволодіння транспортним засобом , вчинене повторно із проникненням в приміщення .

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України визнав повністю і пояснив , що в цей вечір побачив біля гаража « бус « , з якого вирішив здійснити крадіжку . Біля гаража нікого не було і автомобіль не був зачинений . Відчинивши двері автомобіля , з панелі кабіни витягнув автомагнітолу , яка не була закріплена, і пішов від гаража в сторону ферми . По дорозі , на вулиці , побачив побиту машину , з якої також вирішив скоїти крадіжку . Відчинивши незачинені на замок двері автомобіля , побачив , що з нього немає що красти . Зрозумівши , що автомагнітолу також не треба було красти , кинув її на переднє сидіння пасажира автомобіля і пішов додому .

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини , факт вчинення крадіжки обвинуваченим об*єктивно підтверджується матеріалами провадження , а саме : протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.01.2015 року , згідно якого від потерпілого ОСОБА_5 було прийнято усну заяву про крадіжку автомагнітоли ; протоколом огляду місця події від 14.01.2015 року , яким встановлено , що автомобіль , належний ОСОБА_5 , знаходиться біля автогаража в неробочому стані , з незачиненими дверцятами , а в панелі приладів знаходиться пусте відділення для аудіотехніки ; протоколом огляду автомагнітоли ; розпискою ОСОБА_5 про отримання автомагнітоли ; висновком експерта № 43 від 19.01.2015 року , згідно якого вартість на вторинному ринку автомагнітоли на момент проведення експертизи може складати 220 грн. ; висновком експерта № 20-д від 20.01.2015 року , згідно якого сліди пальця руки розміром 12 на 56 мм. , який вилучений при огляді автомобіля ОСОБА_5 , залишений безіменним пальцем лівої руки гр.. ОСОБА_1 . Слід долоні руки розміром 48 на 100 мм. , який вилучений при огляді автомобіля , залишений лівою долонею ОСОБА_1 .

Проаналізувавши всі викладені докази , суд вважає , що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України, за обставин , викладених в описовій частині вироку , доведена повністю .

Підтримуючи обвинувачення за ч.2 ст.289 КК України, сторона обвинувачення посилалась , як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення , на матеріали справи . Зокрема , вважала , що вина ОСОБА_1 доводиться протокол огляду місця події , згідно якого під час огляду автомобіля потерпілої ОСОБА_3 виявлено , що він пошкоджений , а з салону автомобіля вилучено автомагнітолу , шапку чорно-сірого кольору , які не належать потерпілій , а також відбитки пальців рук . Стверджувала , що даний магнітофон був викрадений обвинуваченим з автомобіля ОСОБА_5 , а шапочка належить самому обвинуваченому . Посилалась на протоколи огляду місць події , висновки експертів, згідно яких вилучені відбитки пальців руки належать ОСОБА_1.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину в скоєнні даного кримінального правопорушення не визнав і пояснив , що скоївши крадіжку автомагнітоли з автомобіля ОСОБА_5 , направився з нею в сторону ферми , а потім звернув у вулицю , де і побачив на дорозі побитий автомобіль « ВАЗ « . Оскільки біля автомобіля нікого не було , вирішив вкрасти ще що-небудь з нього . Оглянувши незачинений автомобіль , виявив в ньому безлад - наявні речі звалені на купу , що з нього немає що красти , а тому кинув в нього і викрадену раніше авто магнітолу , вирішивши , що і її викрав даремно , та пішов додому . Заперечив , що був в той час в стані алкогольного сп*яніння , оскільки алкоголь взагалі не вживає . Знаходження в автомобілі своєї шапки пояснив , що вона випала з його кишені під час огляду автомобіля . Наявність в автомобілі викрутки , яка належала ОСОБА_5 , з автомобіля якого скоїв крадіжку автомагнітоли , пояснити не міг , оскільки стверджував , що її з автомобіля ОСОБА_5 не викрадав . Щодо виявлення на автомобілі відбитків пальців своїх рук пояснив , що перед тим як відчиняти дверцята автомобіля , обходив його і послизнувся , а тому , щоб не впасти , вимушений був спертись на автомобіль . Також суду пояснив , що посвідчення водія не має і взагалі на машинах їздити не вміє .

Оцінюючи в сукупності добуті по цьому епізоду докази , зберігаючи об*єктивність та неупередженість , суд приходить до висновку про недоведеність причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст.289 КК України , виходячи з наступного .

З показів потерпілої ОСОБА_3 встановлено , що вранці 12.01.2015 року вона виявила відсутність машини в гаражі . При цьому напередодні гаражні ворота зачинила на защіпку зсередини , а двері гаража закрила на внутрішній замок , залишивши в ньому ключ . Ворота гаража вранці були тільки прикриті , а в замку вхідних в гараж дверей знаходився уламок ключа , друга частина якого знаходилась на землі поряд . З телефонного дзвінка ОСОБА_5 дізналась , що машина знаходиться в кінці вулиці . При огляді автомобіля з працівниками міліції виявила його пошкодження та в салоні чужі автомагнітолу , шапку та викрутку , яку потім , як свою , впізнав ОСОБА_5 , а також відсутність флешки і ключа запалювання . Заявлений позов підтримала .

Згідно КПК України доведення вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим покладається на сторону обвинувачення .

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 вчинив дане кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп*яніння .

Однак , допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду повідомила , що 11.01.2015 року обвинувачений приходив до неї додому , де в цей час перебували гості , але разом з ними не пив і близько 20 години залишив будинок .

Наведене підтвердив і свідок ОСОБА_8 своїми показами про те , що під час перебування в гостях у ОСОБА_7 він не бачив щоб обвинувачений вживав алкогольні напої .

Матеріали кримінального провадження , на які , як на докази , посилалась сторона обвинувачення також не містять в собі факту перебування обвинуваченого в стані алкогольне сп*яніння .

Допитані в судовому засіданні згідно реєстру в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 нічого суттєво важливого для розгляду справи і доведення вини обвинуваченого не повідомили , оскільки про крадіжку дізнались тільки через деякий час .

З показів свідка ОСОБА_15 встановлено , що після другої години ночі він почув як на вулиці запрацював двигун автомобіля . Вранці побачив машину з розбитою передньою частиною на вулиці, неподалік від верби .

Свідок ОСОБА_16 чула на початку третьої години ночі , як біля будинку « буксувала « машина .

Син потерпілої , свідок ОСОБА_17 , суду повідомив , що про крадіжку машини дізнався вранці від мами . Знайшовши машину після телефонного повідомлення мамі , побачив , що в неї розбите ліве крило , капот , фара . Біля машини на землі лежали цепи для коліс .

Свідок ОСОБА_18 підтвердив , що вечором , в січні 2015 року , обвинувачений заходив до нього додому , попросив закурити і , покуривши , пішов від нього .

Дійсно , з матеріалів справи , зокрема з висновку експерта № 21-Д від 21.01.2015 року , на вирішення якого були поставлені питання - чи придатні виявлені фрагменти слідів відбитків пальців рук для ідентифікації по ним особи ? - чи залишені фрагменти відбитків пальців рук , вилучені в різних місцях , однією і тією ж особою ? - чи належать виявлені фрагменти слідів відбитків пальців рук ОСОБА_1 ? ( щодо викраденого автомобіля ) , встановлено , що слід пальця руки розмірами 11 на 18 мм. залишений мізинним пальцем лівої руки ОСОБА_1 ; слід пальця руки розмірами 13 на 21 мм. залишений вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_1 ; слід пальця руки розмірами 13 на 22 мм. залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_1 ; слід пальця руки розмірами 12 на 23 мм. залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_1 та сліди долоней рук розмірами 18 на 76 мм. , 24 на 57 мм. та 37 на 90 мм. залишені долонею правої руки ОСОБА_1

Згідно протоколу огляду місця події від 12.01.2015 року ( місцезнаходження викраденого автомобіля ) під час огляду автомобіля в ньому виявлено і вилучено автомагнітолу , належну ОСОБА_5 , шапку обвинуваченого та відбитки пальців його рук . Наведене підтверджується розпискою ОСОБА_5 про отримання автомагнітоли та показами обвинуваченого , який в судовому засіданні , під час огляду речового доказу , впізнав свою шапку і пояснив , що вона випала у нього з кармана , коли оглядав, з метою скоєння крадіжки, салон автомобіля , належного потерпілій ОСОБА_3 . Також обвинувачений не заперечував залишення відбитків пальців своїх рук на корпусі автомобіля .

Разом з тим з дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця події ( автогаража) встановлено , що потерпіла зачинила двері гаража зсередини на защіпку , а двері в гараж зачинила на внутрішній замок , залишивши ключ в замку . Це стверджувала в судовому засіданні сама потерпіла ОСОБА_3 , пояснюючи , що вранці виявила , що ключ , залишений нею в замку , поламаний . При цьому одна його частини знаходилась в замку , а друга - на землі біля дверей . Однак , згідно протоколу , уламки ключа не вилучались , як і відбитки пальців рук на них і інших частинах гаража .

З встановленого суд приходить до висновку , що досудовим слідством не добуто доказів , а в судовому засіданні не встановлено факту незаконного заволодіння обвинуваченим транспортним засобом з проникненням в приміщення .

У відповідності до ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення .

Обговорюючи цивільний позов , заявлений потерпілою ОСОБА_3 на суму 29802.40 грн., суд вважає , що його слід залишити без розгляду у відповідності до ч.3 ст.129 КПК України .

Вирішуючи питання призначення покарання обвинуваченому за ч.2 ст. 185 КК України , суд , враховуючи рецидив , бере до уваги сприяння обвинуваченого у встановленні істини .

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 129 , 370 , 373 , 392, 393 , 395 КПК України , суд , -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст.185 КК України і призначити покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі .

За ч. 2 ст.289 КК України ОСОБА_1 виправдати через його непричетність до вчинення кримінального правопорушення .

Обчислювати строк відбування покарання з 14.01.2015 року - часу затримання , зарахувавши його в час відбування покарання .

Залишити ОСОБА_1 до набрання вироком чинності в якості міри запобіжного заходу утримання під вартою .

Речові докази : автомагнітолу « RED STAR « MODELL RCD -72 - повернути ОСОБА_5 , шапку - ОСОБА_1 , автомобіль НОМЕР_2 , 1990 року випуску - ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_1 за проведення експертизи 307.45 грн. для зарахування до державного бюджету , символ звітності 115 , за кодом бюджетної кваліфікації доходів 24060300 , банк одержувач ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця , МФО 802015 , номер рахунку 31115115700453 , код ЄДРПОУ 37908698 , одержувач : УК у Піщанському районі ( Піщанський район ) 24060300 .

Цивільний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду .

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів .

Суддя :