Ухвала суду № 44195775, 15.05.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/368/15 Справа № 694/2/15-к Категорія: ст.ст.15,305,307 ч.2, 69, 70 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Гончаренко Т. В. Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСуходольського М.І. суддів секретаря Неділька М.І., Ятченка М.О. Овчаренко І.С. з участю прокурора Кривенка В.В.

адвоката Поліщука А.І.

підозрюваних ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Ткаченка О.А. на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2015 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець та житель АДРЕСА_1,

не судимий

та

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженка смт.Біла Криниця Великоолександрівського району,

Херсонської області, жителька АДРЕСА_2, не судима

визнані винними у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.15 ч.2, 305 ч.2, 307 ч.2 КК України і їм призначено покарання кожному:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі кожному.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном на 3 роки кожного та на кожного покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання і періодично з'являтися на реєстрацію.

До вступу вироку в законну силу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обрано міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Стягнуто з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 процесуальні витрати в сумі 6302 грн. 78 коп. солідарно за проведення експертиз.

Вирішена доля речових доказів, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнані винними та засуджені за те, що за попередньою змовою між собою у 2014 році незаконно придбали, перевозили та зберігали з метою збуту психотропну речовину - амфетамін вагою 5,9132 грами та особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс вагою 2107,671 грама в перерахунку на суху речовину, що становить великий розмір.

10.09.2014 року ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 в м. Звенигородка Черкаської області близько 19 год. збули ОСОБА_10, який дав добровільну згоду на співпрацю з органами СБУ, за 200 гривень психотропну речовину - амфетамін вагою 0,147 гр.

Вони ж, повторно, за попередньою змовою між собою 12.09.2014 року близько 20 год. 30 хв. в м. Звенигородка біля стадіону Черкаської області незаконно збули ОСОБА_10, який дав добровільну згоду на співпрацю з органами СБУ психотропну речовину - амфетамін за 200 грн. вагою 0,049 гр.

Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вступили в злочинний зговір з жителем м. Ватутіно Черкаської області ОСОБА_11, який перебував на заробітках у м. Москва Російської Федерації щодо незаконного переміщення психотропних речовин та наркотичних засобів контрабандою через кордон та територію РФ.

15.09.2014 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали грошовий переказ в сумі 1000 грн., як платню за психотропні речовини та наркотичні засоби.

16.09.2014 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою та спільником ОСОБА_12 в АДРЕСА_3 помістили в скляну банку об'ємом 0,5 л. з консервацією овочевого салату червоного кольору згортки з поліетиленового матеріалу з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс вагою 7,09 грама та психотропною речовиною - амфетамін вагою 4,895 гр. в перерахунку на суху речовину з метою подальшого їх переміщення контрабандно через кордон на територію Російської Федерації ОСОБА_11, що перебував у м. Москва.

17 вересня 2014 року ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 передали своїй знайомій ОСОБА_13 пакет з продуктами, в яких знаходились наркотичні засоби і психотропні речовини і остання не була ознайомлена в їх злочинних намірах.

Цього ж дня ОСОБА_13 на виїзді із с. Чичиркозівка Звенигородського району Черкаської області на трасі Умань-Черкаси передала пакет з продуктами, в якому знаходились наркотичні засоби та психотропні речовини своєму знайомому ОСОБА_14 щоб він перевіз продукти через кордон і передав їх ОСОБА_11 у м. Москва.

Про те, що в продуктах знаходяться наркотичні засоби та психотропні речовини ОСОБА_14 не знав.

Однак, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свій злочинний намір направлений на контрабанду наркотичних засобів та психотропних речовин до кінця не довели по незалежних від їх волі причинах, оскільки 18.09.2014 року близько 2 год. 00 хв. співробітниками митної служби на кордоні «Зернове» Сумської області у пасажира ОСОБА_14 були виявлені та вилучені наркотичні засоби та психотропні речовини, що були приховані у банці з продуктами ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

На вирок суду прокурор Ткаченко О.А. подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію дій підозрюваних просить вирок суду скасувати через неправильне застосування вимог закону, невідповідність призначеного судом покарання, внаслідок його м'якості.

Прокурор просить ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кожному:

- за ч. 2 ст. 305 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та психотропних речовин і з конфіскацією майна;

- за ст. 307 ч. 2 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кожному у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин та з конфіскацією майна.

Крім цього прокурор просить стягнути витрати за проведення експертиз в сумі 7976 грн. 48 коп.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_8 і ОСОБА_9 просить вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на пом'якшуючі обставини покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку своїх апеляційних вимог, пояснення підозрюваних ОСОБА_8, ОСОБА_9 та їх захисника про залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Слід додати, що вимога законності висувається не тільки відносно судових, а й усіх процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Перевірені матеріали кримінального провадження свідчать про те, що насамперед органи досудового розслідування та прокурор не дотримались вимог кримінального процесуального закону і допустили істотні порушення норм КПК України, які вплинули не лише на з'ясування події, а і на кваліфікацію дій підозрюваних.

Так, органами досудового розслідування і прокурором допущені істотні порушення вимог ст. 93 КПК України, оскільки частина доказів зібрана не у спосіб передбачений нормами КПК України, тобто проведено ряд слідчих дій без внесення відомостей про готування чи вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В матеріалах справи відсутня постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, як це передбачено ч. 4 ст. 246 КПК України.

За законом лише огляд місця пригоди, як слідча дія, може бути проведена до внесення відомостей про злочин до ЄРДР.

Висуваючи підозру ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та викладаючи фактичні обставини справи, органи досудового розслідування вказали що вони діяли спільно з ОСОБА_12 та його спільниками, чим також допустили істотне порушення норм КПК України, оскільки в даному провадженні процесуальний статус ОСОБА_12 не встановлений (відсутні дані про підозру та не сформульоване обвинувачення), а особа - «спільник» ОСОБА_12 взагалі не встановлена, тому посилатись на таких осіб у такий спосіб неприпустимо.

Досудове розслідування завершується складанням обвинувального акта, який повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.

Перевірений обвинувальний акт вимогам закону не відповідає, оскільки в ньому відсутні та не в повній мірі викладені відомості передбачені п.п. 1-9 ст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт - це важливий процесуальний документ досудового розслідування, який оформляє його результати. В ньому підводяться підсумки досудового слідства, обґрунтовуються доказами висновки слідчого, прокурора щодо винуватості підозрюваного і юридичної кваліфікації його діянь, формулюється в остаточному вигляді обвинувачення.

Процесуальне значення обвинувального акта полягає в тому, що він встановлює межі майбутнього судового розгляду, яке здійснюється лише стосовно особи (осіб), якій висунуто обвинувачення (ст. 337 ч. 1).

В даному обвинувальному акті ні ОСОБА_8 ні ОСОБА_9 обвинувачення не сформульоване, повідомлено лише про підозру, чим порушено вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт складається із описової та резолютивної частин.

В описовій частині зазначаються дані, які стали приводом та підставами початку досудового розслідування: обставини кримінальної події, як їх було встановлено під час досудового розслідування: місце, час, спосіб, мотиви й наслідки кримінального правопорушення вчиненого кожним із підозрюваних, а також докази зібрані в справі, показання кожного із підозрюваних по суті пред'явленої підозри, доводи наведені ним на свій захист, результати їх перевірки та інші обставини і дані, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Резолютивна частина логічно випливає з описової частини, тобто формулюється обвинувачення в кінцевому його вигляді, яке не може відрізнятися від останньої підозри, зазначається кваліфікація дій підозрюваної особи де вказуються всі кваліфікуючі ознаки злочину.

Якщо в провадженні притягнуто кілька підозрюваних то складається один спільний документ (обвинувальний акт), але формулювання обвинувачення складається стосовно кожного з них окремо.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він його склав самостійно із зазначенням дати та місця його затвердження і складання.

Даний обвинувальний акт прокурор, що його затвердив, не підписав, відсутні також дата та місце його складання і затвердження.

Підписання і затвердження обвинувального акта прокурором та скріплення печаткою надає цьому документу статусу офіційного документа і свідчить про належний прокурорський нагляд за досудовим розслідуванням.

Значення обвинувального акта полягає і в тому, що він є процесуальним документом, який оголошується прокурором на початку судового розгляду і визначає його предмет (ч. 2 ст. 347 КПК).

Таким чином, допущені істотні порушення органами досудового розслідування та прокурором при провадженні досудового розслідування не лише грубо порушують право на захист підозрюваних, а і перешкодили суду постановити законний і обґрунтований вирок.

Розглядаючи справу по суті суд першої інстанції не звернув уваги на істотні порушення норм кримінального процесуального Кодексу допущені органами досудового розслідування та прокурором, виніс обвинувальний вирок особам, яким не пред'явлено обвинувачення до того ж і сам припустився помилок.

Так, в описуючій частині вироку встановлені судом обставини події, вчинені ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за попереднім зговором між собою описані два рази, що є неприпустимим.

Також при застосуванні ч. 3 ст. 349 КПК України суд безпідставно дослідив докази у їх спрощеному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 349 КПК України допит обвинуваченого здійснюється обов'язково.

Показання обвинуваченого свідчить про його визнання винуватості, вони повинні співвідноситись із висунутим йому обвинуваченням та свідчити про добровільність його позиції, тоді можна застосовувати спрощений порядок дослідження доказів.

Якщо обвинувачена особа відмовляється від дачі показань в судовому засіданні, хоч і визнає вину, або його показання не співвідносяться з висунутим обвинуваченням чи він заперечує свою причетність тоді суд зобов'язаний провести розгляд справи на загальних підставах - допитати інших учасників кримінального провадження та дослідити докази в повному об'ємі.

Враховуючи викладене, та те, що органами досудового розслідування та прокурором і судом допущені істотні порушення норм кримінального процесуального закону, що перешкодили суду постановити в справі законне і обґрунтоване рішення, тому вирок суду підлягає безумовному скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не обирати, оскільки обрана міра запобіжного заходу судом строком закінчилася.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 407, 412, 419 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задоволити частково.

Вирок Звенигородського районного суду від 13 лютого 2015 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати через істотне порушення норм кримінального процесуального закону.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зі стадії підготовчого провадження.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не обирати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :