Ухвала суду № 44185701, 30.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17674/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

30 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Зубрицький Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління МВС України в Донецькій області, Артемівського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області про скасування наказу, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2014 №879 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області» за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст.65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, керуючись ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, підполковника міліції ОСОБА_2, заступника начальника Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного Управління МВС України в Донецькій області, звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

В подальшому, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.08.2014 №1667 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із поставленням на військовий облік) за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача на займаній посаді та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що посада позивача (заступника начальника Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області), з якої останнього звільнено спірним наказом, не віднесена до переліку № 2, відтак, Міністр внутрішніх справ України не наділений повноваженнями щодо звільнення осіб з посад, не віднесених до Переліку №2.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Наказом Міністерства внутрішніх справ України, за підписом Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б., від 26 серпня 2014 року № 1667 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із поставленням на військовий облік) за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу), підполковника міліції ОСОБА_2 (М-023606), заступника начальника Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області.

Даний наказ винесений на підставі висновків службової перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, виявленими у ході відпрацювання зазначеного підрозділу від 28 жовтня 2014 року, за результатами якої встановлено, що у ході проведення перевірки діяльності Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області в період перебування у місті представників незаконних збройних формувань, працівниками Департаменту внутрішньої безпеки МВС України виявлено численні випадки безвідповідального ставлення на той час діючих працівників міського відділу до своїх службових обов'язків, факти відвертого нехтування інтересами служби на фоні ідеологічного протистояння, сприяння та співпраці з представникам незаконних збройних формувань в умовах збройних конфліктів, порушення вимог діючого законодавства України та інші факти порушень у службовій діяльності, що значною мірою вплинуло на захист національної безпеки та державного устрою України, безпеки людини і громадянина в цілому, що в умовах правового громадянського суспільства не може залишатись без належного реагування та притягнення винних до відповідальності.

Так, порядок та підстави проходження і припинення служби в органах внутрішніх справ регулюються Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року N 114. П. 66 Положення передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Такий вид припинення служби в органах внутрішніх справ, як звільнення за п. 66 Положення, є самостійною підставою для звільнення осіб рядового і начальницького складу, а не звільненням за порушення дисципліни, проте факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, повинен бути доведеним.

Колегія суддів погоджується із посиланнями суду першої інстанції, що матеріали справи не місять службового розслідування, яке б встановлювало випадки безвідповідального ставлення та порушення вимог діючого законодавства України та службової дисципліни безпосередньо позивачем. Крім того, процесуальні документи (постанова про порушення кримінального провадження, обвинувальний вирок суду в кримінальній справі, постанова про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, або постанова суду в адміністративній справі, якщо вони набрали законної сили), які доводять скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу відносно позивача, в матеріалах справи відсутні, а отже, звільнення в даному випадку позивача на підставі пункту 66 Положення є необґрунтованим.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Як свідчать матеріали справи, службове розслідування перед звільненням позивача не проводилось, а тому твердження відповідача про скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу не підтверджується матеріалами справи, та як наслідок є необґрунтованим.

Апелянт посилається на те, що спірний наказ про звільнення позивача винесений на підставі наказу МВС України від 11.08.2014 року №879, в якому були встановлені обставини безвідповідального ставлення працівників Артемівського МВ (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області, у тому числі ОСОБА_2 до виконання службових обов'язків, неналежного реагування на факти протиправного захоплення приміщень державних установ, органів внутрішніх справ, які свідомо зрадили інтереси служби, що виразилося у сприянні та співпраці з представниками незаконно створених воєнізованих формувань та злочинних угрупувань, найманцями інших держав, які посягають на цілісність України та ведуть бойові дії на території нашої країни.

Водночас, наказ МВС України від 26.08.2014 року № 1667о/с не містить жодних посилань на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, також, спірний наказ не визначає дату звільнення позивача з органів внутрішніх справ, що не узгоджується із приписами Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України передбачає, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

Як встановлено судом першої інстанції, дану вимогу було проігноровано, оскільки на час видання наказу МВС України від 26.08.2014 № 1667 о/с позивач, згідно довідки №198 15.08.2014 року, про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців з 15.08.2014 року до 10.09.2014 року був тимчасово непрацездатним.

Крім цього, підполковника міліції ОСОБА_2, заступника начальника Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області звільнено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2014 року № 1667 о/с, за підписом Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 червня 2011 року № 378 затверджено номенклатуру посад щодо призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ.

Перелік № 2 Додатку до вищезазначеного наказу визначає, посади керівного складу Міністерства внутрішніх справ України, на які працівники призначаються і з яких звільняються наказами Міністра внутрішніх справ України, зокрема: керівники структурних підрозділів апарату Міністерства, їх перші заступники та заступники, працівники Служби Міністра; начальники головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їх перші заступники та заступники; ректори вищих навчальних закладів МВС, їх перші проректори та проректори; начальники районних, районних у містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях; керівники державних підприємств МВС боротьби з кіберзлочинністю; керівники науково-дослідних установ, медико-реабілітаційних центрів, будинку відпочинку «Пуща-Водиця», лікарні відновного лікування МВС.

Посада позивача (заступника начальника Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області), з якої останнього звільнено спірним наказом, не віднесена до переліку № 2, відтак, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що Міністр внутрішніх справ України не наділений повноваженнями щодо звільнення осіб з посад, не віднесених до Переліку №2.

З урахуванням встановлених обставин, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 серпня 2014 року № 1667о/с в частині звільнення ОСОБА_2, заступника начальника Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області, з органів внутрішніх справ на підставі пункту 66 Положення про проходження рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ є протиправним та підлягає скасуванню, що було вірно зроблено судом першої інстанції.

Разом з тим, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, з підстав, викладених в судовому рішенні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.