Рішення № 44185482, 22.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/54/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2015 Справа № 908/1967/15-г

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

до відповідача Публічного акціонерне товариство "Електропівденмонтаж - 10" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 46 Е, а/с 307)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

Державна фінансова інспекція України (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 4)

про стягнення 786097,83 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача Михольський С.М., довіреність № 326 від 19.03.2015р.;

Від відповідача Ільченко Л.П., довіреність № 12 від 15.07.2014 р.

Від третьої особи Куксенко О.В., довіреність № 25/1/22-Д від 31.01.2015р.

Гончар В.Є., довіреність № 25/3/41-Д від 16.03.2015 р.

Суть спору:

25.03.2015 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області (далі за текстом скорочено -ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ЗАЕС) з позовною заявою до Публічного акціонерне товариство "Електропівденмонтаж - 10" про стягнення зайво сплачених коштів в розмірі 786097,83 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження 32/54/15 у справі № 908/1967/15-г, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі № 908/1967/15-г у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено - Державну фінансову інспекцію України, з призначенням судового засідання на 22.04.2015 р.

Позивач в судовому засіданні 22.04.2015 р. підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст.ст. 11, 16, 22, 530, 844 ЦК України, ст., ст. 224 ГК України та ст. 10 Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Відповідач позов не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими, з підстав викладених у відзиві на позов (відзив на позов долучений до матеріалів справи). Також відповідач просить суд відповідно до ст. 267 ЦК України, застосувати по справі строк позовної давності.

Третя особа, підтримала позовні вимоги позивача з підстав викладених з письмових пояснень, які долучені до матеріалів справи.

У засіданні суду 22.04.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Протокольним рішенням Тендерного комітету ДП НАЕК "Енергоатом" від 03.06.2009 р. (протокол № 39) ЗАТ "Електропівденмонтаж-10" був визначений переможцем відкритих торгів на виконання робіт: «Заміна групового та індивідуального керування приводів системи керування й захисту. Будівельно-монтажні роботи. Енергоблок №1 ВП ЗАЕС», повідомлення про акцепт від 04.06.2009 р. № 7319/10.

Згідно з п. 66 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 921 від 17.10.2008р. в редакції постанови № 1017 від 19.11.2008р., з учасником торгів, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та умов акцептованої тендерної пропозиції у строк не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедури відкрити* торгів, двухступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не раніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.09.2009 р. по справі № 10/353/09 затверджено Мирову угоду № 75/220-09 (надалі - Угода), укладену між ЗАТ «Електропівденмонтаж-10» та ДП НАЕК «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС.

Відповідно до п. 1 Угоди ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» підтверджував факт отримання від ЗАТ «Електропівденмонтаж-10» результатів робіт, виконаних останнім як переможцем торгів на закупівлю будівельно-монтажних робіт із заміни групового та індивідуального керування приводів систем керування й захисту на енергоблоці № 1 ВП ЗАЕС.

Також, ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» підтверджував, що зазначені вище роботи були виконані ЗАТ «Електропівденмонтаж-10» на користь ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» за відсутності належним чином оформлених договірних відносин між сторонами, у зв'язку з чим останній користується результатами зазначених робіт без достатньої правової підстави, виконані роботи є невід'ємною частиною енергоблоку № 1 ВП ЗАЕС та не можуть бути повернуті в натурі.

В свою чергу, ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» визнав свій обов'язок відшкодувати ЗАТ «Електропівденмонтаж-10» вартість безпідставно отриманих робіт.

Вартість виконаних робіт складала 2 986 428,97грн. та підтверджувалась:

1. Актом приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в № 19-1-07,

підписаний сторонами;

2. Актом приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в № 21-1-07,

підписаний сторонами;

3. Актом приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в № 22-1-07,

підписаний сторонами;

4. Актом приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в № 23-1-07,

підписаний сторонами;

5. Актом приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в № 24-1-07, підписаний сторонами.

Згідно з п. 2 Угоди вартість робіт визначалась відповідно до Державних будівельних норм Д.1.1-1-2000 «Правил визначення вартості будівництва», затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури №174 від 27.08.2000р., з наступними змінами та доповненнями, а також Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-можтажних робіт (нова редакція), затверджених Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури № 30 від 16.02.2004р.

Пунктом 3 Угоди визначалось, що ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» зобов'язувався протягом ЗО календарних днів з моменту затвердження Господарським судом Запорізької області даної мирової угоди перерахувати ЗАТ «Електропівденмонтаж-10» вартість робіт, зазначених в п. 1 мирової угоди, в сумі 2986 428,97грн.

Результати робіт отримані ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» від ЗАТ «Електропівденмонтаж-10» по мировій угоді № 75/220-09, яка затверджена ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.09.2009 р. по справі № 10/353/09, були оплачені в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою № 112.

Згідно з висновками ГоловКРУ, викладеними в Акті № 05-21/168 від 27.10.2010 р., порушення законодавства в частині, що стосується Мирової угоди № 75/220-09, затвердженої ухвалою Господарського суду від 21.09.2009 р. по справі № 10/353/09, полягають у тому, що, в порушення п.3.1.18.2 ДБН Д.1.1-1-2000 зі зміною № 6, внесеною наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.03.2009 р. № 114 при визначенні суми кошторисного прибутку підрядником ЗАТ «Електропівденмонтаж-10» в актах виконаних робіт Ф. КБ-2в застосовано відповідно усереднені показники в розмірі 7,76,6,02,4,84 грн/люд-год. замість 2,92 грн/люд.-год. В актах Ф.Кб-2в за вересень 2009 року № № 19-1-07, 21-1-07, 22-1-07, 23-1-07, 24-1-07 при виконанні робіт «Заміна групового та індивідуального керування приводів системи керування і захисту на енергоблоці № 1 відповідно до Мирової угоди по справі № 10-353/09 від 21.09.2009 підрядником ЗАТ «Електропівденмонтаж-10» при визначенні суми прибутку застосовано усередненні показники в розмірі 6,02 та 4,84 грн./люд-год., тоді як Додатком 12 ДБН Д1.1.1 -2000 (зі зміною № 6) застосування вказаних усереднених показників станом на вересень 2009 року не передбачено.

Як зазначив позивач, що внаслідок завищення вартості робіт ДП "НАЕК "Енергоатом" завдано матеріальної шкоди (збитків) з урахуванням ПДВ на суму 786 097,83 грн.

02.12.2010 р. на адресу ДП "НАЕК "Енергоатом" від Державної фінансової інспекції України надійшла Вимога № 32-14/403 від 01.12.2014 р. про усунення порушень законодавства, зміст яких викладений в Акті ревізії, зокрема, перерахування позивачу суму завищення вартості виконаних робіт.

Не погоджуючись з вимогою Головного КРУ, позивач оскаржив її до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2013 р. по справі №2а-19526/10/2670 в позові про визнання нечинною вимогу Державної фінансової інспекції (Головного КРУ) від 01.12.2010 р. № 32-14/403 відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 07.10.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2013 р. по справі №2а-19526/10/2670 залишено в силі.

Предметом позову у даній справі № 908/1967/15-г є вимоги про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів в розмірі 786 097,83 грн., при цьому, обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на положення ст. 224 ГК України та ст. 22 ЦК України.

Оцінюючи подані докази та наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За нормами ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Приписами ст. 844 ЦК України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

Частиною 1 ст. 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202, ч.3 ст. 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 882 ЦК України, зокрема, передбачено, що замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами

Тобто, зі змісту даної норми вбачається, що передача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. Оскільки огляд робіт на предмет відступів від умов договору та інших недоліків є обов'язком замовника, приймання може бути здійснено ним власними силами або із залученням фахівців.

Як вбачається з матеріалів справи, ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» підтверджував факт отримання від ЗАТ «Електропівденмонтаж-10» результатів робіт, виконаних останнім як переможцем торгів на закупівлю будівельно-монтажних робіт із заміни групового та індивідуального керування приводів систем керування й захисту на енергоблоці № 1 ВП ЗАЕС. Також, ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» підтверджував, що зазначені вище роботи були виконані ЗАТ «Електропівденмонтаж-10» на користь ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» за відсутності належним чином оформлених договірних відносин між сторонами, у зв'язку з чим останній користується результатами зазначених робіт без достатньої правової підстави, виконані роботи є невід'ємною частиною енергоблоку № 1 ВП ЗАЕС та не можуть бути повернуті в натурі.

Пунктом 3 Угоди визначалось, що ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» зобов'язувався протягом ЗО календарних днів з моменту затвердження Господарським судом Запорізької області даної мирової угоди перерахувати ЗАТ «Електропівденмонтаж-10» вартість робіт, зазначених в п. 1 мирової угоди, в сумі 2986 428,97грн.

Результати робіт отримані ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» від ЗАТ «Електропівденмонтаж-10» по мировій угоді № 75/220-09, яка затверджена ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.09.2009 р. по справі № 10/353/09 та були оплачені в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення заявленої суми позивач посилається на положення ст. 224 ГК України та ст. 22 ЦК України., тобто визначає правову природу стягуваної суми як збитки.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновленого свого порушеного права (реальні збитки); 2) Доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Порядок відшкодування збитків встановлений також главою 25 Господарського кодексу України. Так, відповідно до ст. 224 цього кодексу, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, а саме: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

Застосування відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань збитків, що встановлена вказаною нормою, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Вищезазначена норма встановлює відповідальність лише за невиконання або неналежне виконання саме зобов'язань.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань. Оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у вигляді неналежного виконання договірних зобов'язань, та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача.

З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Оскільки стягнення збитків є заходом цивільної відповідальності. Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння відповідачем збитків.

Відповідач факт спричиненого своїми діями збитків не визнає, оскільки вважає що взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином.

Із наданих матеріалів на які позивач посилається, як на доказ відшкодування збитків відповідачем, не вбачається протиправна поведінка саме відповідача і позивачем не доказаний причинно-наслідковий зв'язок між збитками і протиправною поведінкою саме відповідача.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивач не довів факт спричинених діями відповідача збитків та наявність причинного зв'язку між ними та винними діями відповідача.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги ті обставини, що позивачем не доведено наявність в діях відповідачів елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 786097,83 грн.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування строків позовної давності у вирішення господарських спорів" № 10 від 29.05.2013р. за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Оскільки суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, підстав для застосування строків позовної давності немає.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. В позові Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області (далі за текстом скорочено -ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ЗАЕС) до Публічного акціонерне товариство "Електропівденмонтаж - 10" про стягнення зайво сплачених коштів в розмірі 786097,83 грн. відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "15" травня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.