Постанова № 44178362, 12.05.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2015 р. Справа № 805/1294/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального Голового управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, звернувся до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального Голового управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2015 року № 0000064200/1371/28-03-42 та № 0000074200/1370/28-03-42.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки викладених в акті камеральної перевірки № 30/28-03-40/00191129 від 19.02.2015 року про порушення п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України є безпідставними, в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2014 року в розмірі 465010 гривень, а також порушення пп.14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування за грудень 2014 року на рахунок платника у банку на загальну суму податку на додану вартість 518107 гривень.

На підставі акту камеральної перевірки від 19.02.2015 року податковим повідомленням-рішенням від 23.03.2015 року № 0000064200/1371/28-03-42 позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2014 року у розмірі 465010 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 232505 грн., а податковим повідомленням-рішенням від 23.03.2015 року № 0000074200/1370//28-03-42 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 518 107 грн.

Просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.03.2015 року № 0000064200/1371/28-03-42 та № 0000074200/1370/28-03-42.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального Голового управління Міндоходів, надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Актом камеральної перевірки позивача встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту у спірному податковому періоді суми ПДВ по податкових накладних, виписаних постачальниками товарів, послуг - КП "КОПАНІЯ ВОДА ДОНБАСУ", ДП "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", ПАТ "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ", які не задекларували податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

З зазначених підстав відповідач вважає, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача, у разі не відображення в податкових зобов'язаннях продавця товарів, послуг втрачають статус податкового документу, посилаючись при цьому на п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України.

Також відповідач вважає, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. Отже, недекларування контрагентами позивача їхніх податкових зобов'язань відповідач фактично вважає наслідком недостатньої обережності у підприємницькій діяльності позивача, яке позбавляє останнього на право формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

Представник позивача з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (ЄДРПОУ 00191129, 87504 Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд.1) зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 00191129.

Відповідачем відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку правомірності нарахування задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за грудень 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 19.02.2015 року № 30/28-03-40/00191129, яким встановлені порушення п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2014 року в розмірі 465 010 грн. та завищено бюджетне відшкодування за грудень 2014 року на рахунок платника у банку на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 518107 грн. (а.с. 14-19)

Не погодившись з висновками перевірки, що викладені в акті, позивачем надані контролюючому органу заперечення на акт перевірки від 04.03.2015 року за № 04/288. (а.с. 20-23)

Податковим органом надана відповідь від 18.03.2015 року за № 1257/10/28-03-40-10 на заперечення відповідно до якої висновок щодо встановлених порушень податкового законодавства залишено без змін (а.с. 24-25)

З урахуванням розгляду заперечень на акт перевірки, контролюючим органом прийняті спірні податкові повідомлення - рішення від 23.03.2015 року за № 0000064200/28-03-42 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 465 010 грн. за грудень 2014 року та нараховані штрафні санкції в розмірі 232 505 грн. та № 0000074200/1370/28-03-42 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 518 107 грн. за грудень 2014 року (а.с. 26)

Як вбачаєтся з Акту перевірки відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 р. ПАТ "ММК ім. Ілліча" включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 514886,82 грн. по податковим накладним отриманим від КП «Компанія «Вода Донбасу».

Згідно даних АІС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань КП «Компанія «Вода Донбасу» за грудень 2014 р. становить 0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 р. КП «Компанія «Вода Донбасу» до СДПІ з ОВП у Донецькій області МГУМД не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання.

Відповідно до додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 р. ПАТ "ММК ім. Ілліча" включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 3220,56 грн. по податковим накладним отриманим від ДП «Донецька залізниця».

Згідно даних АІС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ДП «Донецька залізниця» за грудень 2014 р. становить 0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 р. ДП «Донецька залізниця» до СДПІ з ОВП у Донецьку МГУМД не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання.

З урахуванням вищенаведеного податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.6 ст 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за грудень 2014 р. на суму ПДВ в розмірі 518107 грн.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

На підставі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та ДП «Донецька залізниця» укладений договір про постачання електричної енергії № 034/4138 від 03.12.2009 р. відповідно до якого постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок з приєднаною потужністю 200 кВА.

На виконання умов договору позивачем та ДП «Донецька залізниця» були складені видаткові накладні № 10/143 від 04.12.2014 р., № 6/152 від 17.12.2014р.

Факт виконання умов Договору сторонами підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 17.12.2014 року, який підписано сторонами та скріплено печатками.

Розрахунки між сторонами за Договором проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 27.02.2015 року за № 2073, 10.02.2014 року №5230, 18.03.2013 року № 23153, 01.12.2014 року за № 64304, 25.03.2015 року за № 289.

Також на виконання умов договору від 19.11.2013 р. № 029/8150-13 між позивачем та КП «Компанія «Вода Донбасу» були складені видаткові накладні № 36/06 від 25.11.2014 р., № 35/06 від 25.11.2014 р., № 17/06 від 19.12.2014 р., № 7/06 від 09.12.2014 р., №с50/06 від 30.12.2014 р., № 22/06 від 23.12.2014 р.

Факт виконання умов Договору сторонами підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 23.11.2014 р., 25.11.2014 р., від 31.12.2014 р. який підписано сторонами та скріплено печатками.

Розрахунки між сторонами за Договором проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 19.12.2014 року за № 67156, 19.12.2014 року № 67160, 09.12.2014 року № 65645, 65650, 29.12.2014 року за № 68306,68309,68290, 25.03.2015 року за № 289.

Суд зазначає, що з урахуванням вищенаведеного, документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належним чином оформлена податкова накладна. Податкові накладні надані позивачу його контрагентами оформлені відповідно до вимог законодавства і тому підстав для виключення із складу податкового кредиту зазначених в них сум ПДВ немає.

Висновки Акту перевірки ґрунтуються виключно на даних автоматизованої системи "Податковий блок" в результаті чого встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань його контрагентів, які дорівнюють 0 грн. оскільки податкові декларації останніми не надані. Однак відомості в зазначеній системі можуть свідчити лише про порушення з боку постачальників позивача вимог податкового законодавства при виконанні своїх зобов'язань, а ні як не про відсутність факту здійснення господарських операцій.

Стосовно посилання відповідача в Акті перевірки на п.201.6 ст. 201 ПК України,що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Тобто у разі не відображення даних податкової накладної в податкових зобов'язаннях продавця, така податкова накладна не є податковим документом те не дає покупцю права на податковий кредит. Статус податкового документу податкова накладна набуває в момент відображення її даних в податкових зобов'язаннях контрагента.

Суд зазначає, що а ні п.201.6 ст. 201 ПК України, а ні будь - яка інша норма податкового кодексу не містить положень щодо відсутності права покупця на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у разі, якщо відповідно суми ПДВ не були задекларовані його постачальником.

Позивач як платник податку не несе відповідальності у випадку заниження податкових зобов'язань іншими платниками податків. Зокрема розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентів не можуть свідчити про відсутність факту придбання ПАТ "ММК ім. Ілліча" послуг у вказаних вище підприємств, і як наслідок, завишення податкового кредиту з ПДВ. Навпаки наявність належно оформлених первинних, документів, а саме договорів, податкових накладних, накладних, платіжних доручень підтверджують факт здійснення господарських операцій. При цьому порушення, щодо ведення податкового обліку та оформлення первинних документів з боку ПАТ "ММК ім. Ілліча" при здійсненні операцій з його постачальниками податковим органом не встановлено.

Також слід зазначити, що відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, у тому числі і по зобов'язанням контрагента, чи по зобов'язанням контрагента постачальника позивача.

Відповідно, платник податку (покупець) не несе відповідальність за наслідки невиконання постачальником обов'язків з декларування своїх податкових зобов'язань та несплати податку до бюджету. Відповідальність за допущені податкові правопорушення, в такому випадку, несе безпосередньо правопорушник.

З матеріалів перевірки не вбачається порушення вимог Податкового кодексу України позивачем, а отже відповідальність за можливе не перерахування податку, сплаченого позивача своєму контрагенту, до бюджету, є відповідальністю виключно такого контрагента.

З урахуванням вищенаведеного висновки Акту перевірки про завищення податкового кредиту за грудень є безпідставними.

Актом перевірки встановлено порушення ПАТ "ММК ім. Ілліча" п. 198.1, п. 198.6 ст.198, що призвело до завищення податкового кредиту за грудень 2014 р. на суму ПДВ в розмірі 518107 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та ДП «Донецька залізниця» 06.11.2014 року укладено договір за № 2479 про виконання робіт з допуску робітників зі зняттям напруги у контактній мережі по ст. Рудна, відключення та допуск працівників згідно листа замовника.

Крім того, між позивачем та ДП «Донецька залізниця» укладено договір від 31.03.2014 року № БМвх-2-2013/20/879 по відпустці води з відомчого водопроводу і прийом стоків у відомчу каналізацію відповідно до якого постачальник зобов'язується забезчеити абонента питною водою, у розмірі встановленого вимиту в об'єму 2550 куб.м./год 200-250 куб.м./мес., а також приймати від нього стокові води в розмірі встановленого вимиту в кількості 2550 куб.м./год 200-250 куб.м./мес.

Також, між позивачем та ДП «Донецька залізниця» укладено договір № 154/2948 від 13.06.2012 р. про користуванням місцевим телефонним зв'язком та надання послуг зв'язку відповідно до якого підприємство забезпечує підключення кінцевого пристрою Споживача до телефонної мережі в кількості 6 (у т.ч. 4 з виходом на мережу дальнього автоматичного зв'язку), встановлює кінцевий пристрій, який має сертифікат відповідності Державного комітету зв'язку та інформатизації України, за адресою: ст. Сартана, ст. Маріуполь - Сорт.

ДП «Донецька залізниця» виписано податкові накладні від 03.011.2014 року № 1/152, від 24.11.2014 року № 26/150, які були відображені позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2014 року.

Факт виконання умов Договору сторонами підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 06.11.2014 року № 2479, який підписано сторонами та скріплено печатками.

Розрахунки між сторонами за Договором проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.12.2014 року за № 64658, 24.11.2014 року за № 63607, 28.11.2014 року за № 64229,64228.

Судом встановлено, що між позивачем та КП "Компанія "Вода Донбасу" 13.11.2012 року укладено договір за № 155/4922 про надання послуг по здійсненню збросу води із водосховища, за умовами якого виконавець КП "Компанія "Вода Донбасу" зобов'язується надати послуги по здійсненню необхідного замовнику (позивач) зброса води в р. Кальміус з Павлоградського водосховища в об'ємі не менш 4 куб.м/с та не більше 27 куб.м/с шляхом експлуатації гідротехнічних споруд Павлопільського гідровузла, згідно заявці замовника, а замовник приймає на себе зобов'язання проводити забір води з р. Кальміус для своїх потреб.

Крім того, між позивачем та КП "Компанія "Вода Донбасу" укладено Договір про надання послуг з водозабезпечення від 18.01.2011 року за № 153, за умовами якого КП "Компанія "Вода Донбасу" зобов'язується надавати споживачу - позивачу послуги питного та технічного водозабезпечення в об'ємах згідно щомісячного графіку в рамках технічних можливостей підприємства, а споживач зобов'язується забезпечити оплату отриманих послуг на умовах цього Договору.

КП "Компанія "Вода Донбасу" виписано податкові накладні від 10.11.2014 року за № 5/06, 27.11.2014 року за № 45/06, 19.11.2014 року за № 15/06, 24.11.2014 року за № 23/06, які були відображені позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2014 року.

Факт виконання умов Договору сторонами підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 24.11.2014 року, який підписано сторонами та скріплено печатками.

Розрахунки між сторонами за Договором проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 10.11.2014 року за № 62074, 62075, 27.11.2014 року за № 464103, 64108,19.11.2014 року за № 63313,63331, 28.11.2014 року за № 64230.

Між позивачем та ПАТ «Донецькобленерго» укладено договір від 30.05.2014 року № 314/1408 відповідно до якого газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

ПАТ «Донецькоблгаз» виписано податкова накладна від 12.11.2014 року № 20/06, які були відображені позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2014 року.

Факт виконання умов Договору сторонами підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 30.11.2014 року, який підписано сторонами та скріплено печатками.

Розрахунки між сторонами за Договором проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 12.11.2014 року за № 62371.

Оскільки, на підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем суду надані первинні бухгалтерські документи, які свідчать про фактичне здійснення даних господарських операцій, у тому й числі податкові накладні, платіжні доручення, специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу щодо заниження позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 518107 грн. за грудень 2014 року по взаємовідносинам з КП "Компанія "Вода Донбасу", ДП "Донецька залізниця", ПАТ «Донецькоблгаз».

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення від 23.03.2015 року за № 0000064200/1371/28-03-42 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 465010 грн. за грудень 2014 року та нараховані штрафні санкції в розмірі 232505 грн. винесено безпідставно та необґрунтовано, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Крім того суд зазначає, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2015 р. по справі № 810/756/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень від 05 лютого 2015 року № 0000054000/307/10/29-03-40 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, № 0000064000/306/10/28-03-40 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 05 лютого 2015 року № 0000054000/307/10/29-03-40, № 0000064000/306/10/28-03-40.

Виходячи з викладеного, висновок податкового органу про завищення ПАТ «ММК ім. Ілліча» податкового кредиту та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 р . на суму ПДВ в розмірі 518107 грн. є необґрунтованим.

Суд зазначає, що обставини справи свідчать про те, що спірні господарські операції позивача з його контрагентами є реальними, факт їх вчинення та наявність ділової мети їх вчинення підтверджується належними доказами.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено обґрунтованість висновків Акту перевірки та винесення спірних податкових повідомлень-рішень, натомість позивачем надані всі необхідні документи та матеріали, які свідчать про реальність вчинених правочинів.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 23.03.2015 року № 0000064200/1371/28-03-42 та № 00000742/1370/28-03-42 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного та керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимог Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального Голового управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2015 року № 0000064200/1370/28-03-42 та № 00000742/1371/28-03-42 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.03.2015 року № 0000064200/1371/28-03-42 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2014 р. в сумі 465010 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 232505 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.03.2015 року № 0000074200/1370/28-03-42 про зменшення від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2014 р. у розмірі 518107 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Христофоров А.Б.