Вирок № 44172676, 15.05.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/8253/14-к

пр.1-кп/336/28/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2015 року м.Запоріжжя.

Колегія суддів Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Артемової Л.Г.;

суддів: Зарютіна П.В.;

Наумова О.О.;

при секретарі: Бутенко О.В.;

за участі прокурора: Стольник І.А.;

захисника - адвоката: Кьоніг І.А.;

потерпілого: ОСОБА_3;

адвоката - представника потерпілого: Гришина О.М.;

розглянула у відкритому судовому засіданні, у залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця С.Кірово, Оріхівського району, Запорізької області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, пенсіонера, інваліда 3-ї групи, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

16 липня 2014 року, о 21-00 години ОСОБА_5, маючи умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на майданчику біля будинку АДРЕСА_1, вході сварки з ОСОБА_3, яка відбулася на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, утримуючи у правій руці кухонний ніж, який він мав при собі наніс ОСОБА_3 один удар в область грудної клітини зліва, чим спричинив йому проникаюче поранення грудної клітини зліва в проекції 4-го міжребер»я по середній ключичній лінії з пошкодженням міжреберних судин, з пораненням лівого жирового доважку і лівого шлуночка серця, з утворенням гематоми в області лівого доважку серця зі скупченням крові в порожнині лівого шлуночка серця, в плевральній порожнини ОСОБА_3

У такий спосіб ОСОБА_5 вчинив усі дії для вбивства потерпілого, однак потерпілий залишився живим лише завдяки вчасно наданій медичній допомозі у медичному закладі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав частково, зокрема оспорює обставини та правову кваліфікацію злочину.

При цьому ОСОБА_5 пояснив, що 16.07.2014 року отримавши пенсію, у денний час, після роботи, у себе вдома із знайомим вжив спритні напої, після чого узявши із собою маленький ніж з кухонного набору вийшов до гаражу ремонтувати свій автомобіль «Таврія», ніж прихопив виключно для того, щоб використати його для ремонту.

Приблизно о 18-00, закінчивши ремонт машини, на майданчику біля гуртожитку розташованого за адресою: АДРЕСА_1. зустрів раніше знайомих мешканців його гуртожитку: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та інших, які пили пиво, підсівши до них, він із ними спілкувався біля години, грав у нарди.

Разом із цими особами ОСОБА_5 вживав спритні напої, у той день була дуже спекотна погода.

Між цими особами та ОСОБА_5 виник конфлікт, який перейшов у сварку, у цей час до них підбіг незнайомий чоловік, який наніс ОСОБА_5 удари в обличчя. ОСОБА_5 пішов додому, приблизно 0 20 годині повернувся на майданчик де перебували вищезазначені особи, до нього підійшов потерпілий ОСОБА_3 став безпричинно наносити йому удари по обличчю, від яких він впав на землю, при цьому, декілька чоловіків почали його бити лежачого на землі, поки він не став задихатися, при цьому ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 два удари кулаком по обличчю, ОСОБА_5 опору не чинив.

У цей момент ОСОБА_5 згадав про ніж, який лежав у задній кишені його шортів, піднявшись на ноги він витягнув ніж та наніс удар навмання, захищаючись, при цьому він не бачив кого вдарив та у яку частину тіла, до потерпілого не підходив, медичної допомоги не надавав його станом не поцікавився.

Удар наносив з метою захисту від побиття, настання смерті потерпілого не хотів. Коли усі розбіглися ОСОБА_5 повернувся додому, приблизно через 20-30 хвилин його забрала міліція, працівники міліції йому повідомили, що він поранив ОСОБА_3 ножем у серце.

ОСОБА_5 вважає, що у разі, якщо б потерпілий не взяв його за руку події не відбулося, вважає, що його дії мають бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ст.118 КК України.

Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину при вище викладених обставинах повністю доведена.

Так потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 16.07.2014 року знаходився вдома, у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, разом із батьком своєї дружини на балконі розпивав спритні напої, ступень алкогольного сп'яніння розцінює як середню. Приблизно о 20-30 вийшов на вулицю почувши крики, на майданчику зустрів своїх знайомих, які розповіли про те, що ОСОБА_5 вчинив конфлікт, та пішов додому за ножем. Побачивши ОСОБА_5, який виходив з гуртожитку, він вирішив із ним розібратися, проте ОСОБА_5 почав ображати потерпілого нецензурно. ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_5 рукою та відійшов від нього, присів на лавочку. ОСОБА_5 підійшов до нього сказав, що вб'є його, наніс сильний удар ножем у ліву частину грудей від якого потерпілий впав, подальші події пам'ятає не чітко, усвідомлював лише, що тяжко поранений.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 16.07.2014 року приблизно з 18-30 знаходився на майданчику біля гуртожитку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, розпивав пиво із своєю жінкою та її подругою, до них підійшов ОСОБА_5 та почав їх безпідставно ображати. Між ними відбувся конфлікт, під час якого незнайомий чоловік заступившись за них, наніс ОСОБА_5 удари у обличчя, конфлікту між ОСОБА_5 та потерпілим безпосередньо не бачив.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що 16.07.2014 року приблизно з 18-30 знаходилася на майданчику біля гуртожитку розташованого за адресою: АДРЕСА_1. разом із ОСОБА_7 вживали пиво. Приблизно о 20-30 до них підійшов ОСОБА_5 підсів до них, потім у нього з ОСОБА_7 стався конфлікт із нецензурною лайкою, до них підійшов незнайомий чоловік який заступився за ОСОБА_7 та вдарив ОСОБА_5 кулаком в обличчя. Після чого ОСОБА_5 пішов до себе додому у гуртожиток. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_3 та слідом за ним вийшов ОСОБА_5, який продовжував безпричинно конфліктувати та виражатися нецензурною лайкою. Потім вона побачила, що ОСОБА_5 ударив ножем ОСОБА_3, який впав на землю з пораненням у область серця, а ОСОБА_5 пішов додому.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що 16.07.2014 року приблизно з 18-30 знаходилася на майданчику біля гуртожитку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, разом із ОСОБА_9 усі пили пиво. Приблизно о 20-00 до них підійшов ОСОБА_5 підсів до них, у подальшому розв'язав безпричинний конфлікт з нецензурною лайкою, смикав її за волосся, у цей момент до них підійшов незнайомий хлопець який вдарив ОСОБА_5, кулаком в обличчя, ОСОБА_5 впав, підвівшись пішов додому. Приблизно о 20-30 до них підійшов ОСОБА_3, а пізніше повернувся ОСОБА_5, який продовжував конфлікт. ОСОБА_3 вступився за них, при цьому він штовхав ОСОБА_5 після чого вона побачила як ОСОБА_5 наніс ОСОБА_3 удар у груди і той впав на землю.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 16.07.2014 року він знаходився у себе вдома за адресою АДРЕСА_1, йому на мобільний телефон зателефонувала його дружина - ОСОБА_9, яка поскаржилася що до неї та до її подруг на майданчику безпричинно причепився ОСОБА_5 та вчинив конфлікт, нецензурно лається. ОСОБА_11 пішов на вулицю, по дорозі зустрів ОСОБА_3, разом вони вийшли з гуртожитку та пішли до дружини, до них підійшов батько ОСОБА_11 - ОСОБА_10 Після до них підійшов ОСОБА_5 почалася штовханина із ОСОБА_3, ОСОБА_5 від удару ОСОБА_3 впав на землю. Коли він повернувся, то побачив, що ОСОБА_3 сидить на землі та тримається за груди, від ОСОБА_3 він дізнався, що ОСОБА_5 вдарив його ножем в область груди.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що 16.07.2014 року вона разом із чоловіком вийшла на вулицю приблизно о 21 годині, побачила, що ОСОБА_5, який був у стані алкогольного сп'яніння, лається із ОСОБА_8, та ОСОБА_7, пройшла до магазину, повернувшись побачила, що її чоловік ОСОБА_3 поранений сидить на землі тримається за серце.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що 16.07.2014 року знаходилася на майданчику біля гуртожитку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, разом із своїми знайомими ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_14, бачила, що ОСОБА_5 смикнув ОСОБА_7 за волосся, виник конфлікт, за них заступився незнайомий хлопець, який бив ОСОБА_5 Пізніше вийшли на вулицю ОСОБА_3, ОСОБА_7 зателефонувала та повідомила, що ОСОБА_5 вийшов на вулицю із ножем. Вона відходила, а коли повернулася то побачила, що ОСОБА_3 лежить на землі із пораненням в області серця.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 16.07.2014 року на майданчику біля гуртожитку між ОСОБА_5 та дівчатами з гуртожитку виник конфлікт. Потерпілий заступився та наніс ОСОБА_5 2-3 удари долонею по обличчю, після чого ОСОБА_5 впав, а коли підвівся дістав з заднього карману шортів ніж обійшов лавку та вдарив ножем ОСОБА_3 в область серця, при цьому казав, що «завалить» ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, вечором 16.07.2014 року, що зі слів інших осіб дізнався, що у дворі б'ють ОСОБА_5, хто бив з балкону чітко не бачив, чув шум сварки.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вечором 16.07.2014 року, чула шум сварки з балкону, чула голос ОСОБА_5 чула, що ОСОБА_5 підрізав ОСОБА_3

Крім наведених доказів, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу огляду місця події, яким є майданчик біля гуртожитку за адресою АДРЕСА_1, від 16.07.2014 року та фотознімками до нього, згідно якого з місця події вилучені мікрочастки зі столу (т.1 а.с.17-23);

- даними протоколу огляду місця події, квартири АДРЕСА_1, від 17.07.2014 року, згідно якого вилучено два ножі (т.1 а.с.25-32);

- даними висновку експерта №3649М від 18.08.2014 року, за якими проникаюче поранення грудної клітини зліва у проекції 4-го міжребер»я по середній ключичній лінії з пошкодженням міжреберних судин, з пораненням лівого жирового доважку і лівого шлуночка серця, з утворенням гематоми в області лівого доважку серця зі скупченням крові в порожнині лівого шлуночка серця, в плевральній порожнини у ОСОБА_3 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Це пошкодження утворилося від дії предмету, який має колючо - ріжучі властивості, що підтверджується наявності лінійного поранення та перевагою глибини ранового каналу над довжиною шкіряної рани.

Давність утворення тілесних ушкоджень не протирічить строку, вказаному в обставинах справи (т.1 а.с. 45-47);

- даними висновку експерта №399 від 15.10.2014 року, за якими два ножі довжиною 25,5 см. Та 19,0 см., які вилучені при обшуку 16.07.2014 року у квартирі ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 не відносяться до холодної зброї.

Два ножі довжиною 25,5 см. та 19,0 см., виготовлені заводським способом із застосуванням заводського обладнання.

Один з ножів, а саме №2 ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав тим, яким він наніс поранення потерпілому (т.1 а.с.89-91);

- даними протоколу слідчого експерименту та фотознімками до нього від 16.10.2014 року за участі ОСОБА_5 проведеного на місці події - на майданчику біля гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, з метою встановлення механізму спричинення тілесних ушкоджень, при проведенні якого ОСОБА_5 зокрема пояснив, що був у стані алкогольного сп'яніння, вживши перед подією приблизно 300-400 гр. горілки (т.2 а.с.4-19);

- даними протоколу слідчого експерименту та фотознімками до нього від 16.10.2014 року за участі ОСОБА_3 проведеного на місці події - на майданчику біля гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, з метою встановлення механізму спричинення тілесних ушкоджень, при проведенні якого ОСОБА_3 пояснив, що був у стані сильного алкогольного сп'яніння (т.2 а.с.23-35);

- даними висновку додаткової судово - медичної експертизи № 4439д від 21.10.2014 року, яка проводилася за наслідками слідчої дії - слідчого експерименту від 16.10.2014 року, який проводився за участі ОСОБА_3 на місці події на майданчику біля гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, з метою встановлення механізму спричинення тілесних ушкоджень, згідно якого не виключено виникнення проникаючого поранення грудної клітини зліва у ОСОБА_3 за обставин на які він вказує при проведенні слідчого експерименту (т. 1 а.с.120-122);

- даними висновку додаткової судово - медичної експертизи №4440д від 21.10.2014 року, яка проводилася за наслідками слідчої дії - слідчого експерименту від 16.10.2014 року, який проводився за участі ОСОБА_5 згідно якого не виключено виникнення проникаючого поранення грудної клітини зліва у ОСОБА_3 за обставин на які вказує ОСОБА_5 при проведенні слідчого експерименту (т.1.а.с. 126-128);

- даними висновку експерта №777 від 04.09.2014 року, згідно якого на одязі ОСОБА_3, який був на ньому у момент події встановлено його кров та не виключено наявності крові ОСОБА_5, але за наявності зовнішньої кровотечі (т. 1 а.с.104-106).

Крім того, постановами слідчого від 14.10.2014 року та 17.10.2014 року були визнані речовими доказами особисті речі потерпілого (шорти футболка, труси), ножі (т.2 а.с. 39, 40, 43, 44). Ножі суд оглянув у судовому засіданні, серед яких №2 (маленький) був визначений ОСОБА_5 як такий, яким він наніс удар потерпілому.

Вищевказані докази є достовірними, оскільки вони отримані у законному порядку, є конкретними та узгоджуються між собою, з них послідовно та логічно вбачаються встановлені судом обставини справи.

При цьому суд критично ставиться до деяких досліджених доказів та вважає їх такими, що не мають доказового навантаження щодо справи, яка розглядається, виходячи з наступного: у судовому засіданні вивчений висновок експерта №303 від 13.08.2014 року, згідно якого на вилучених у ОСОБА_5 ножах не виявлено жодних слідів папілярних візерунків рук; висновок експерта №557 від 01.09.2014 року на ножах вилучених у ОСОБА_5 не виявлені клітини придатні для цитологічного дослідження; висновок експерта №818 від 18.08.2014 року, згідно якого на ножах вилучених у ОСОБА_5 не виявлено крові та поту; висновок експерта №776 від 08.08.2014 року, згідного якого на одязі ОСОБА_5 наявності крові не встановлено.

Вирішуючи питання кваліфікації дій ОСОБА_5 суд виходить з того, що необхідна оборона у відповідності до правил ст. 36 КК України - це правомірний захист охоронюваних законом прав та інтересів особи від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає необхідної та достатньої в даній обстановці шкоди, що відповідає небезпеці посягання й обстановці захисту.

Право на необхідну оборону виникає лише за наявності для цього певних умов, визначених законом. Такими, відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України є будь - які дії особи, які безпосередньо спрямовані на заподіяння негайної і невідворотної істотної шкоди особі яка захищається, та у зв'язку із тим вимагають свого негайного відвернення або припинення. А така необхідність виникає тоді, коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди тому, хто посягає, загрожує негайною і невідворотною шкодою для охоронюваних законом прав та інтересів.

В основі розмежування умисного вбивство (замаху на вбивство) та вбивства при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК) перебуває мотив діяння - захист винною особою своїх охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

У відповідності до правил ст. 458 КПК України, якою унормована обов'язковість висновків Верховного Суду України, колегія суду бере до уваги Постанову Верховного Суду України від 30.10.2014 року №5-29кс14 у справі щодо ОСОБА_17

Відповідно до роз'яснень якої, для кваліфікації позбавлення життя іншої особи, як вчиненого у стані необхідної оборони чи з перевищенням її меж необхідні сукупність таких ознак, які характеризують по-перше суспільно - небезпечне посягання та по-друге, заподіяну шкоду. Склад злочину, передбаченого ст. 118 КК України, як і інші, які передбачають привілейовані види умисного вбивства. Поєднує в собі ознаки простого виду умисного вбивства з сукупністю ознак, при яких настає пом'якшення відповідальності: 1) ознаки необхідної оборони, які характеризують посягання (його суспільна небезпека, при чому відповідного характеру та ступеня; наявність; дійсність); 2) частина ознак, які характеризують захист (заподіяння шкоди - посягаючому; мета - захист інтересів особи, суспільства, держави); 3) явна невідповідність шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту; 4) відсутність умов, передбачених ч. 5 ст. 36 КК України.

Відтак, колегія суддів, має визначитись чи були діяння потерпілого ОСОБА_3 суспільно небезпечними (діяння, які передбачені як злочин однією із статей Особливої частини КК України) а дії підсудного ОСОБА_5 такими що підпадають під ознаки необхідної оборони.

Так підсудний ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_3 - сусіди по гуртожитку, раніше добре знайомі, не перебували у стійких раніше виниклих неприязних стосунках, обоє перебували у стані алкогольного сп'яніння, обстановка на місці події була, звичною та знайомою для усіх її учасників, конфлікт був фактично безпричинний дрібно - побутовий, спровокований самим ОСОБА_5

Дійсно, згідно висновку судово - медичної експертизи №4547 від 24.10.2014 року, забій правої стопи (синець з набряком м'яких тканин в ділянці правої стопи, болючість при рухах у суглобах правої стопи) у ОСОБА_5 кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Синці в області лівого ока, в області спинки носа, в області верхньої губи, в лівій щічно - виличній області, в області лівого ліктьового суглобу, садна в області лівої губи, в області правого передпліччя, в області обох надколінників кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження(т.2 а.с.56-58).

У разі встановлення особи, яка спричинила такі ушкодження, її дії підпадають під ознаки злочинів, передбачених ст. 125 КК України.

Проте, такі дії не можна вважати такими від яких єдиним порятунком є заподіяння смерті посягаючому.

Крім того, не встановлено, що таким нападаючим був потерпілий ОСОБА_3, оскільки як встановлено, ОСОБА_5 наносилися удари раніше іншим невстановленим чоловіком.

Ретельно дослідивши усі обставини злочину, не залишивши без уваги жодної пом'якшуючої або обтяжуючи його ознаки суд вирішуючи питання кваліфікації дій ОСОБА_5 дійшов висновку про те, що не встановлено такого фатально небезпечного нападу або погрози такого нападу з боку потерпілого, єдиним порятунком від якого була його смерть.

ОСОБА_5 сам був ініціатором сварки, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, наполегливо без будь якої нагальної потреби повертався на майданчик продовжуючи конфлікт, хоча міг його уникнути, залишившись вдома або безперешкодно покинути майданчик не допустивши контакту із потерпілим.

Крім того, загальновідомо, що ніж, є особливо небезпечним знаряддям, здатним спричинити тяжкі тілесні ушкодження у тому числі і смерть. Ліва частина грудної клітини у якій розташоване серце, є частиною тіла, травмуючий вплив на яку є особливо небезпечним.

Відтак, спрямування ножа у груди із м'язовим зусиллям є саме дією спрямованою на вбивство, чого не міг не усвідомлювати у силу свого віку та розвитку ОСОБА_5 При чому він наносив удар стоячи прямо перед потерпілим, приблизився до потерпілого, оминувши перешкоду у вигляді лавки, і тому не можна вважати, що удар нанесений навмання та випадково.

Не встановлено наявності у ОСОБА_5 у момент події такого афективного стану, який унеможливив би відповідальність, зазначене випливає з акту №549 судово - психіатричної експертизи від 22.09.2014 року (т. 1 а.с. 109-115), крім того алкогольне сп'яніння у якому перебував ОСОБА_5 виключає будь який афект.

Заява ОСОБА_5 про те, що він не мав умислу на вбивство не звільняє його від відповідальності, оскільки відсутність бажання спричинити смерть іншій особі не виключає наявності умислу на вбивство. Навмисне вбивство може бути скоєно як із прямим умислом так і з непрямим.

Дії обвинуваченого мають ознаки об'єктивної сторони вбивства: дії, тобто м'язове зусилля, яке спрямовує знаряддя злочину безпосередньо у життєво важливий орган потерпілого, тяжкого ушкодження (замаху на спричинення смерті), як наслідку діяння та причинний зв'язок між діями та наслідком.

Під час раптової бійки або сварки виключається наявність заздалегідь обдуманого умислу на позбавлення потерпілого життя. При неконкретизованому умислі особа завідомо усвідомлює небезпечний характер своїх дій, передбачає суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті іншої особи, та хоча і не хоче, проте свідомо припускає її настання, що мало місце у цьому випадку.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто, навмисне протиправне спричинення смерті іншій особі.

При призначенні покарання ОСОБА_5, суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого - скоєний особливо тяжкий злочин.

Суд також враховує данні про особу підсудного: ОСОБА_5 раніше не судимий, позитивно характеризується у побуті, є інвалідом, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду.

Суд не може вважати ОСОБА_5 таким, що розкаявся, оскільки його позиція полягає у бажанні виправдати свої дії, перенести відповідальність на потерпілого, критика своєї поведінки відсутня.

Обставин, які пом'якшують покарання у відповідності до правил ст. 66 КК України, судом не встановлено, обставинами, які обтяжують покаранная суд визнає те, що злочин вчинений ОСОБА_18 у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладених обставин скоєного кримінального правопорушення, його особливої тяжкості, тяжких наслідків у вигляді тяжкого поранення потерпілого, даних які характеризують особу ОСОБА_5 , його індивідуально - психологічних якостей, наявності обтяжуючої та відсутності пом'якшуючих обставин, суд вважає за доцільне призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Визначаючи строк покарання суд вважає, що позитивні характеристики ОСОБА_5 дають можливість призначити йому мінімальне покарання у межах санкції статті обвинувачення, який стане необхідним та достатнім, на думку суду, для його виправлення та запобігання нових злочинів.

Вирішуючи долю речових доказів суд приходить до такого висновку: речові докази: шорти, футболка, труси - що знаходяться у камері схову Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України у Запорізькій області - знищити;

- 2 ножа, що знаходяться у камері схову Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України у Запорізькій області - знищити;

- диски із записом слідчих дій зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирішуючи заявлений ОСОБА_3 цивільний позов про стягнення моральної шкоди, суд виходить з правового змісту ст. 1167 ЦК України. При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 був тяжко поранений, життя його було під загрозою, внаслідок травми серця він втратив здоров'я, що негативно впливає на якість життя, здатність реалізувати плани та забезпечити щоденні потреби родини, що обумовлює моральні страждання та породжує психологічну травму. Заявляючи цивільний позов про стягнення моральної шкоди ОСОБА_3 просить стягнути на його користь 50 000,00 грн., зазначену суму суд вважає адекватним відшкодуванням моральної шкоди спричинену злочином.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за необхідне залишити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо нього без змін до набрання вироком законної сили.

У відповідності до правил ст.ст. 122, 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_5 витрати пов'язані із проведенням судової експертизи (висновок №399 від 15.10.2014 року) у розмірі 393,12 грн.

Також на думку суду стягненню з ОСОБА_5 підлягають витрати пов'язані із проведенням експертизи (висновок №303 від 13.08.2014 року) у розмірі 393,12 грн., який підданий судом критиці як такий, що не несе доказового навантаження, оскільки вони понесені у рамках розслідування кримінального провадження у відношенні ОСОБА_5 Загалом на стягнення належить сума витрат, яка дорівнює 786,24 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 368-371, 373-374, 392, 394-395 КПК України, колегія суддів -

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Початок перебігу строку відбування покарання ОСОБА_5 у відраховувати з дня його затримання під час виконання вироку після набрання ним законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту продовжити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 витрати за проведені судові експертизи на користь держави (р/р31116115700009; одержувач УК у Шевченківському районі. 24060300; код банку: 813015; код ЄДРПОУ - 38025367; назва Банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) у сумі 786,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн.

Речові докази (футболка, шорти,труси, два ножа) - що знаходяться у камері схову Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України у Запорізькій області - знищити;

- диски із записами слідчих експериментів зберігати у справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: Л.Г. Артемова

О.О. Наумов

П.В. Зарютін