Ухвала суду № 44160867, 12.05.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №288/352/14-ц Головуючий у 1-й інст. Зленко А. В.

Категорія 5 Доповідач Зарицька Г. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Коломієць О.С., Якухно О.М.

участю секретаря Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, до товариства з обмеженою відповідальністю «Інкон», Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, треті особи: публічне акціонерне товариство «Національні інвестиції», спілка співвласників реорганізованого КСП «Паволоч», про витребування майна з чужого незаконного володіння

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 02 лютого 2015 року

встановила:

У березні 2014 року ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_2, звернулася з позовом до ТОВ «Інкон», Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області та з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог просила витребувати майновий комплекс млина, що розташований у с. Паволоч по вул. Гаття, 1 Попільнянського району Житомирської області із незаконного володіння відповідачів. В обґрунтування вимог зазначала, що ОСОБА_2 мала право на майновий пай члена КСП «Паволоч» та реалізувала його шляхом виділення їй в натурі цілісного майнового комплексу млина у с. Паволоч по вул. Гаття, 1 Попільнянського району Житомирської області. Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 2 липня 2008 року було визнано за ОСОБА_2 право власності на млин та зобов'язано спілку співвласників реорганізованого КСП «Паволоч» передати їй комплекс за актом приймання-передачі. Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 06.11.2008 року вказане рішення Попільнянського районного суду Житомирської області скасовано, оскільки право власності на спірний майновий комплекс оформлено за СВК «Паволоч».

Рішенням Попільнянського районного суду від 19 червня 2013 року, залишеним без змін апеляційним судом Житомирської області, свідоцтво на право власності на майновий комплекс млина, видане Паволоцькою сільською радою СВК «Паволоч», визнано недійсним. Проте, ОСОБА_2 не може реалізувати свої права на реєстрацію права власності на спірне майно, оскільки за час слухання цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до СВК «Паволоч» про визнання недійсним свідоцтва про право власності ТОВ «Інкон» викупило вказаний майновий комплекс у СВК «Паволоч» та зареєструвало своє право власності в Єдиному реєстрі прав на нерухоме майно. Враховуючи наведене, просила позов задовольнити.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 02 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених до суду першої інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в цих межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, 23 травня 2008 року Паволоцькою сільською радою ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії НОМЕР_1, згідно з яким частка ОСОБА_2 у майні пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства „Паволоч" на 1 січня 2000 року визначена в розмірі 86 707 грн (т.1 а.с.26).

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 02.07.2008 р. за ОСОБА_2 було визнано право власності на майновий комплекс млина, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 06.11.2008 р. вказане рішення скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 09.01.2009 р. позовна заява ОСОБА_2 до спілки співвласників майна реорганізованого КСП „Паволоч" про визнання права власності на майно залишена без розгляду.

10 серпня 2001 року Паволоцькою сільською радою Попільнянського району Житомирської області сільськогосподарському виробничому кооперативу „Паволоч" (далі СВК „Паволоч"), яке являється правонаступником реорганізованого КСП „Паволоч", було видано свідоцтво про право власності на спірне майно - майновий комплекс млина з 5 будівель по АДРЕСА_1.

11 жовтня 2010 року СВК „Паволоч" вказаний майновий комплекс продав відповідачу ТОВ „Інком (т.1 а.с.7).

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 02 вересня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 13 листопада 2013 року визнано недійсним свідоцтво про право власності на спірний майновий комплекс, видане 10 серпня 2001 року Паволоцькою сільською радою Попільнянського району СВК „Паволоч" (а.с.т.2 а.с.11-117).

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, за вказаною нормою право на витребування майна від набувача має лише власник цього майна.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В порушення зазначених вимог позивач суду не довела про те, що вона являється власником спірного нерухомого майна. Належних та допустимих доказів про право власності на майновий комплекс млина, що розташований по АДРЕСА_1, позивач суду не надала.

Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства від 23.05.2008 р. та акт приймання-передачі від 12 липня 2008 року, на що посилалася в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, не є правовстановлюючими документами на спірне нерухоме майно.

До того ж, в зазначеному акті приймання-передачі зазначено, що голова комітету співвласників майнових паїв ОСОБА_4 від імені співвласників на підставі рішення суду від 02 липня 2008 року ніби-то передає ОСОБА_2 млин (майновий комплекс), хоча на той час власником цього майна була не спілка співвласників майна реорганізованого КСП „Паволоч" (зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як громадська організація), а СВК „Паволоч". Крім того, рішення на підставі якого був складений акт приймання-передачі спірного майна, скасовано.

Із пояснень представника позивача видно, що рішення загальними зборами співвласників СВК „Паволоч", як правонаступником реорганізованого КСП „Паволоч", рішення про виділення майна в натурі ОСОБА_2 не приймалося.

За таких обставин, коли ОСОБА_2 не являється власником майнового комплексу млина, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив їй у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 02 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: