Рішення № 44160215, 14.05.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17345/14-ц

Провадження № 2/161/590/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Присяжнюк Л.М.

при секретарі - Лукашевич І.П.

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивачів - ОСОБА_2

представника відповідача - Титаренка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до житлово-комунального підприємства №3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2014 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до житлово-комунального підприємства №3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири.

Свій позов мотивують тим, що вони є квартиронаймачами квартири АДРЕСА_1. Вказують, що в квартирі неодноразово відбувалося залиття з даху, зокрема у грудні 2009 року, в лютому 2010 року та 30 липня 2013 року. В результаті цього ОСОБА_1 звернулася до відповідача з метою проведення огляду її помешкання зі скаладанням акту про причини залиття.

31 липня 2013 року квартиру було оглянуто комісією у складі представників ЖКП № 3, внаслідок чого був складений акт про залиття. В даному акті зазначено, що підтоплення виникло внаслідок засмічення невідомими особами внутрішнього водостоку пластиковими пляшками та надмірної кількості опадів під час стихії. Враховуючи те, що затоплення квартири відбулося не з вини позивачів, а в добровільному порядку відповідач не відшкодовує завдані збитки, тому просить суд стягнути з ЖКП №3 у відшкодування майнової шкоди 20 939 грн. та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що затоплення квартири відбулося не з вини відповідача, а внаслідок засмічення невідомими особами внутрішнього водостоку пластиковими пляшками та зливи. Крім того, оскільки позивачами було проведено ремонт, тому неможливо встановити фактичні(реальні) пошкодження у квартирі, а відтак стягненню підлягають прямі затрати позивачів на проведення ремонту.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом встановлено, що 30 липня 2013 року було залито квартиру АДРЕСА_1, квартиронаймачем якої є позивач ОСОБА_1 разом із дітьми ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Причиною залиття було визначено засмічення невідомими особами внутрішнього водостоку пластиковими пляшками та надмірної кількості опадів під час стихії, в результаті чого в квартирі позивачів, зокрема в кухні були підтоплені частково стеля та стіни, в коридорі - частково стеля, стіни біля входів в квартиру, в одній житловій кімнаті - стеля по міжпанельних швах та частково стіна, в другій житловій кімнаті - частково стеля та стіни, в третій житловій кімнаті - частково стеля по міжпанельному шву. По наслідкам затоплення був складений акт від 31 липня 2013 року, де вказані причини залиття (а.с. 9-10).

Згідно ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходи щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законом.

З наведеного слідує, що аварія, яка сталася на даху будинку АДРЕСА_4, пов'язана саме з наданням послуг, виконавцем яких перед позивачами є ЖКП №3.

Суд також вважає, що знайшли своє підтвердження і докази позивачів, що в зв'язку з затопленням їх майну завдана матеріальна шкода, як це доведено матеріалами справи, а саме: висновком № О-21 судової будівельно - технічної експертизи від 02 березня 2015 року про визначення ринкової вартості відновлювального ремонту, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту становить 21806 грн.

Статтями 10, 60 цього Кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

За змістом наведеної правової норми право вибору способу відшкодування шкоди належить потерпілому. В даному випадку позивачі обрали спосіб захисту порушеного права у вигляді відшкодування завданих їм збитків у повному обсязі і надали суду докази щодо розміру цих збитків. Тому безпідставними є доводи представника відповідача про те, що суд повинен був виходити з вартості фактичного проведення ремонту квартири позивачами.

За правилами ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як зазначалося вище, розмір завданих позивачам збитків визначений судом на підставі судової будівельно-технічної експертизи від 02 березня 2015 року. Як вбачається із вказаної експертизи, при визначенні ринкової вартості ремонту квартири АДРЕСА_1 експерт враховував обстеження квартири 16 грудня 2013 року до проведення ремонту та додаткове обстеження від 25 лютого 2015 року в присутності ОСОБА_1 та представників ЖКП №3 методом співставлення результатів обстеження з вимогами діючих нормативних документів в будівництві.

Згадані документи відповідають вимогам ст. ст. 57, 64 ЦПК України і є письмовими доказами у справі.

Тому не заслуговують на увагу доводи представника відповідача про зменшення розміру відшкодування майнової шкоди.

Як визначено ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд з урахуванням наведених позивачами підстав завданої їм моральної шкоди вважає, що вимоги в задоволенні відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з урахуванням характеру та обсягу завданих душевних та психічних страждань, вимушених змін у життєвих стосунках, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості не може перевищувати 300 грн., тому з ЖЕК №3 на користь позивачів необхідно стягнути завдану їм моральну шкоду по 300 грн. кожному.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача ЖКП № 3 м. Луцька в користь позивачів слід стягнути судовий збір в розмірі 243 грн.60 коп. та 720 грн. витрат на проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 61, 88, 215ЦПК України, на підставі ст. ст. 1116, 1192 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлового-комунального підприємства №3 в користь ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - 21806 (двадцять одну тисячу вісімсот шість) грн. 00 коп. у відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з житлового-комунального підприємства №3 в користь ОСОБА_1 300 (триста )грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з житлового-комунального підприємства №3 в користь ОСОБА_4 300 (триста )грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з житлового-комунального підприємства №3 в користь ОСОБА_5 300 (триста )грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з житлового-комунального підприємства №3 в користь ОСОБА_6 300 (триста )грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з житлового-комунального підприємства №3 в користь ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 720 (сімсот двадцять) грн. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи та 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп., сплаченого судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.М.Присяжнюк