Ухвала суду № 44157384, 13.05.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19707/14-к

Провадження № 11-кп/779/192/2015

Категорія ст.263 ч.1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І.

Суддя-доповідач Фіцак Т.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :

головуючого судді Фіцака Т.Д.,

суддів Хруняка Є.В., Шкрібляка Ю.Д.

секретаря судового засідання Шемрай Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 06 березня 2015 року, згідно якого

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в

АДРЕСА_1, де і проживає,

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України,

з участю прокурора Журавльова Є.Є.

захисника ОСОБА_4

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, вважає винесений вирок незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не було враховано ряд пом'якшуючих покарання обставин, таких як визнання вини, щире каяття, відсутність заподіяної шкоди та будь - яких наслідків, а також особу винного. Просить винести рішення, яким вирок щодо ОСОБА_3 про засудження його за ст. 263 ч.1 КК України до двох років позбавлення волі змінити та звільнити його від відбування покарання із випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

За вироком суду ОСОБА_3, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого: 25.05.2007 року Івано - Франківським міським судом за ст. 186 ч.2, ст. 296 ч.1, ст. 296 ч.4 КК України до чотирьох років позбавлення волі, 28.01.2010 року звільнений умовно - достроково постановою Долинського районного суду Івано - Франківської області від 26.01.2010 року на невідбутий строк один рік три місяці чотири дні, визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 263 ч.1 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 ч.1 КК України два роки позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено раніше обрану - домашній арешт.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави - 1081 (одну тисячу вісімдесят одну) гривню 08 (вісім) копійок витрат за проведення експертиз.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу за наступних обставин.

В другій половині серпня 2014 року ОСОБА_3, у вечірній час, прогулюючись біля гаражного кооперативу, що по вул. Надрічна в м. Івано - Франківську в районі ринку «Анатоль» знайшов металевий предмет овальної форми зеленого кольору із надписом «386-37-72 Т» та предмет циліндричної форми з пластиною та кільцем із надписом «9-87-386», зовні схожі на складові частини бойової гранати Ф-1. Знайдені предмети ОСОБА_3 переніс за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 де зберігав до 03.09.2014 року.

03.09.2014 року, близько 11 години ОСОБА_3 в телефонному режимі зв'язався зі своїм знайомим, раніше судимим ОСОБА_5 із яким в нього були неприязні відносини та домовився з ним про зустріч біля ресторану «Овен», що по вул. Галицькій в м. Івано - Франківську для того,щоб поспілкуватися. З метою помсти ОСОБА_3 на зустріч з ОСОБА_5 взяв гранату Ф-1, протер її поверхню та помістив в поліетиленовий пакет. В подальшому згідно домовленості, поїхав на вул. Галицьку, де біля будинку №147 зустрівся із ОСОБА_5 який стояв поруч із автомобілем « VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_1. На пропозицію ОСОБА_5, ОСОБА_3 сів в салон автомобіля на праве переднє пасажирське крісло та непомітно поставив під сидіння пасажира пакет з гранатою Ф-1, бажаючи таким чином помститися ОСОБА_5 Поспілкувавшись із ОСОБА_5, ОСОБА_3 вийшов з його автомобіля та пішов по своїх справах.

Того ж дня, працівниками міліції із салону автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_1 в присутності понятих було вилучено гранату Ф-1, яка згідно висновку експертизи № 19-В від 03.09.2014 року є боєприпасам, а саме : ручною оборонною гранатою Ф-1, в якій міститься вибухова речовина бризантної дії - тротил вагою 50-56 г, з не укомплектованим запалом УЗРГМ.

Під час апеляційного розгляду:

- обвинувачений ОСОБА_3 на розгляд апеляційної скарги не з'явився з невідомих для суду причин, хоч належно повідомлявся. Колегією суддів перешкод для розгляду апеляційної скарги у відсутності обвинуваченого не встановлено.

- захисник ОСОБА_4 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити;

- прокурор заперечив з приводу поданої апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просив залишити її без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вирок суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК України, тобто є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 розглянуто в порядку ст.349 ч.3 КК України, де судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України ґрунтується на належно зібраних і досліджених по справі достовірних доказах і не оспорюється в апеляційній скарзі.

Виходячи з положень ст. 401 КК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд першої інстанції, дотримався вимог ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання і врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання в силу ст. 66, 67 КК України.

Тому на думку колегії суддів, доводи захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що судом не враховано пом'якшуючі обставини є безпідставними.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що судом визнано обставинами, що пом'якшують покарання: щире каяття та позитивна характеристика обвинуваченого. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є рецидив злочину.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що суд оцінивши зібрані докази в сукупності, давши їм належну правову оцінку, врахувавши обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, прийшов до обґрунтованого висновку, щодо можливості застосування до обвинуваченого положень ст. 69 ч.1КК України та призначив ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, визначеної санкцією ст. 263 ч.1 КК України.

Призначене покарання ОСОБА_3 на думку колегії суддів є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також справедливим щодо досягнення мети покарання виходячи з вимог ст. 50 КК України .

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як необґрунтовану. Доводи апеляційної скарги поданої захисником ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 повністю спростовуються висновками суду першої інстанції, які є обґрунтованими належними доказами, яким дана вичерпна правова оцінка.

Судом першої інстанції також при призначенні покарання обвинуваченому враховано його особу, а тому підстав передбачених ст.409 КПК України для зміни вироку суду першої інстанції колегією суддів не встановлено.

Крім цього, призначене покарання обвинуваченому відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а тому звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням в силу ст. 75 КК України буде безпідставним.

Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити - без задоволення, вирок Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 06 березня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий Т.Д. Фіцак

Судді: Є.В. Хруняк

Ю.Д. Шкрібляк

Згідно з оригіналом:

Суддя Т.Д. Фіцак