Вирок № 44142635, 14.05.2015, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

14.05.2015

Провадження № 1-кп/331/243/15

ЄУН 331/2774/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» травня 2015 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого - судді Клименко Л.В.

при секретарі судового засідання Владиченко І.В.

за участю: прокурора Іщенка П.О.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта професійно-технічна, сімейний стан - не одружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, який не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2015 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись приміщенні квартири АДРЕСА_1, за місцем свого проживання, в ході сварки з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка виникла під час спільного розпивання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи намір на завдання тілесних ушкоджень, ножем, який ОСОБА_2 взяв у приміщенні кухні вказаної квартири та, утримуючи його в правій руці, наніс ОСОБА_1 один удар в область черевної порожнини, спричинивши потерпілому згідно висновку експерта № 1097 від 02.04.2015 року, проникаюче поранення в області передньої черевної стінки зліва з пошкодженням брижейки тонкого кишечника та тонкого кишечника на відстані 70 сантиметрів від зв'язки Трейця, зі скупченням крові у черевній порожнині з пораненням ніжки та паренхіми лівої нирки, що призвело до необхідності виконання (лівосторонньої нефректомії) - видалення лівої нирки, що кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілого, дослідженням висновку експерта та матеріалів судового провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, повністю визнав, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив суду, що потерпілого ОСОБА_1 він знає змалку, оскільки останній був товаришем його нині покійного батька. Особисто він з ОСОБА_1 підтримує дружні стосунки. Так, 18 лютого 2015 року, в гостях у сумісних знайомих він випадково зустрів ОСОБА_1, якого через деякий час запросив до себе в гості для сумісного вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_1 погодився, після чого, дорогою вони придбали в аптеці спирт та приблизно о 19-00 годині цього ж дня прийшли до нього додому, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Окрім ОСОБА_1, в помешканні його квартири знаходилися його громадянська дружина ОСОБА_4 та їх знайомий ОСОБА_6. Проте, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пішли відпочивати до спальної кімнати, а він з ОСОБА_1 розмістилися на кухні, де стали спілкуватися та розпивати розведений спирт. Через деякий час потерпілий відлучився з кухні по особистим справам, а він став прибирати та мити посуд. Оскільки ОСОБА_1 тривалий час не повертався до приміщення кухні, він вирішив подивитися де той подівся, тому направився до зали. Там він побачив ОСОБА_1, який в цей момент спав на дивані даної кімнати. Він розбудив його, вказавши, що якщо той хоче спати, то нехай йде до себе додому, після чого повернувся до кухні, де, чекаючи на ухід ОСОБА_1 викурив цигарку. Оскільки потерпілий з залу не виходив, він знову пішов до нього та побачив, що той, проігнорувавши його вимогу йти додому, знову спить. Він знову розбудив ОСОБА_1 та вказав, щоб той йшов до себе додому. ОСОБА_1 сказав, що нікуди не піде, оскільки не має бажання своїм приходом будити родину. Розлютившись на відмову потерпілого йти додому, він пішов до кухні та з метою залякування ОСОБА_1 взяв ніж. Далі, ставши з ножем в проході дверей до залу, знову став вимагати від ОСОБА_1 залишити приміщення його квартири. На що той знову вказав, що нікуди не піде. Тоді він підійшов до потерпілого та став руками штовхати його до виходу з кімнати. ОСОБА_1, в свою чергу, став оборонятися руками, тому в них зав'язалася невелика колотнеча, в ході якої він вдарив ОСОБА_1 ножем, який тримав в правій руці, в область шлунку. Від удару потерпілий присів на підлогу, а він, злякавшись своїх дій, побіг на кухню та помив вищевказаний ніж від крові ОСОБА_1, після чого, з метою вжиття заходів по зупиненню кровотечі з рани ОСОБА_1 взяв серветку та лід в холодильнику, які став прикладати до рани потерпілого. Крім того, звернувся до Леоніда, який в момент колотнечі знаходився в іншій кімнаті, щоб той викликав швидку медичну допомогу, після чого до приїзду працівників міліції та медичної допомоги знаходився поруч з ОСОБА_1

Окрім цього додав, що він дуже шкодує з приводу вчиненого, зробив для себе відповідні висновки та вибачився перед потерпілим за свої дії.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що обвинуваченого ОСОБА_2 він знає з дитинства останнього, підтримує з ним дружні стосунки. Може охарактеризувати його лише з позитивного боку. Так, 18 лютого 2015 року, він випадково зустрів ОСОБА_2, який запросив його до себе в гості. Приблизно о 19-00 годині цього ж дня, придбавши дорогою в аптеці спирт, він, їх сумісний товариш ОСОБА_6 та ОСОБА_2 прийшли в гості до останнього. ОСОБА_6 та дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_4 пішли відпочивати до спальної кімнати, а він з ОСОБА_2, сидячи на кухні, стали спілкуватися та розпивати розведений спирт. Через деякий час, вирішивши відпочити, він пішов до зали, де приліг на диван та заснув, але був розбуджений ОСОБА_2, який став вимагати залишити приміщення його квартири. Оскільки він не мав бажання йти додому, а хотів продовжити розпивати спиртні напої у ОСОБА_2, він сказав останньому, що нікуди не піде. ОСОБА_2 рознервувався і між ними виникла сварка, що перейшла у колотнечу, в ході якої ОСОБА_2 вдарив його ножем у живіт. Як саме все відбувалося він не пам'ятає, оскільки знаходився у стані алкогольного сп'яніння.

Окрім цього він додав, що він вибачив обвинуваченого, претензій морального та матеріального характеру до нього не має, оскільки, впевнений, що саме його дії потягли за собою виникнення конфлікту з обвинуваченим та, як наслідок, зумовили настання негативних явищ.

Відповідно до висновку експерта № 1097 від 02.04.2015 року, проникаюче поранення в області передньої черевної стінки зліва з пошкодженням брижейки тонкого кишечника та тонкого кишечника на відстані 70 сантиметрів від зв'язки Трейця, зі скупченням крові у черевній порожнині з пораненням ніжки та паренхіми лівої нирки, що призвело до необхідності виконання (лівосторонньої нефректомії) - видалення лівої нирки у потерпілого ОСОБА_1 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, яке утворилося від дії предмета, який має колюче-ріжучі властивості, що підтверджується наявністю лінійної шкірної рани та переваженням глибини ранового каналу над довжиною шкірної рани (а.п. 55-57).

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило втрату органу.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання, обставини.

Обвинувачений ОСОБА_2 не має судимості і раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, проте має джерело доходу, виконуючи будівельні роботи за наймом, не одружений, дітей на утриманні не має, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає те, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, своїми правдивими показаннями активно сприяв розкриттю злочину та встановленню істини у справі, після вчинення злочину сприяв у наданні медичної допомоги потерпілому шляхом здійснення невідкладних заходів по зупиненню кровотечі та виклику швидкої медичної допомоги, приніс вибачення потерпілому, має намір відшкодувати завдані збитки в межах пред'явленого цивільного позову на відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, за наявності обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги, що вчинене обвинуваченим суспільно небезпечне діяння не потягло тяжких наслідків та, приймаючи до уваги думку потерпілого, який просить суд призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його діяння із застосуванням положень ст. 75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 7145 гривень 82 копійки, на підставі ч. 1 ст. 61, ч. 4 ст. 174 ЦПК України, ч. 1 ст. 1206 ЦК України, підлягає задоволенню у повному обсязі у зв'язку з тим, що завдана шкода на вказану суму обвинуваченим повністю визнана та підтверджена доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 2 (двох) років - не вчинить нового злочину і виконає, покладені на нього обов'язки згідно п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

На підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти в залі суду та, поклавши на нього наступні обов'язки: не відлучатись з м. Запоріжжя за місцем проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України покласти на прокурора.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя (р/р 35422201036214, ЄДРПОУ 05498677, Код банку 813015 УДК Запорізької області м. Запоріжжя) кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 7145 (сім тисяч сто сорок п'ять) гривень 82 копійки

Речові докази:

- паперовий конверт, в якому знаходиться СD-R - диск із аудиозаписом виклику швидкої допомоги потерпілому ОСОБА_1 18.02.2015 року з квартири ОСОБА_2, який долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (а.п. 60-61);

- пара чорних чоловічих мокасинів, пара чоловічих шкарпеток, ковдра темно-сірого кольору, які передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, відповідно до квитанції у провадженні № 12015080020000625 (номер книги обліку речових доказів, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 1709, порядковий номер 5149) - підлягають знищенню (а.п. 62-63);

- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1 та мобільний телефон «Самсунг» з сім-картою мобільного оператора «Лайф», які передані на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_1 - залишити у потерпілого ОСОБА_1, як законного володільця (а.п. 64-65);

- паперовий конверт зі змивами рук обвинуваченого ОСОБА_2; паперовий конверт зі змивами рук свідка ОСОБА_4; паперовий конверт з двома фрагментами паперу, вилучених під час проведення ОМП; змив з м/п; зразки крові потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4; чотири ножа, вилучені під час проведення ОМП; два паперових конверти зі зрізами вільних кінцівок нігтьових пластин обвинуваченого ОСОБА_2; два паперових конверти зі зрізами вільних кінцівок нігтьових пластин свідка ОСОБА_4; паперовий конверт, в якому знаходиться рулон туалетного паперу зі слідами РБК; кофта свідка ОСОБА_4, яка упакована в картонну коробку; джинсові штани свідка ОСОБА_4, які упаковані в картонну коробку; джинсові брюки потерпілого ОСОБА_1; куртка, вилучена під час проведення ОМП, яка упакована в картонну коробку; светр обвинуваченого ОСОБА_2, який упакований в картонну коробку, штани обвинуваченого ОСОБА_2, які упаковані в картонну коробку; куртка обвинуваченого ОСОБА_2, яка упакована в картонну коробку, які передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, відповідно до квитанції у провадженні № 12015080020000625 (номер книги обліку речових доказів, вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 1709, порядковий номер 5173) - підлягають знищенню (а.п. 66-68).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Л.В. Клименко