Постанова № 44139959, 13.05.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/84/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Годованець І. А.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Новіцький Е. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2015 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Новіцький Е.Й., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Устинівського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2015 року стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1

про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 07.04.2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративні стягнення за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255 грн. 00 коп., за ст.124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп., за ч. 4 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначено стягнення в виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки

Згідно постанови суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він, 19 березня 2015 року, по вул. Калініна в смт. Устинівка, Кіровоградської області, керував автомобілем «Сітроен», д/н НОМЕР_1, не обрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки та стану транспортного засобу, не зміг постійно контролювати його рух, здійснив наїзд на електроопору, чим вчинив порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження іншого майна.

Також, 19 березня 2015 року, ОСОБА_3, по вул. Калініна в смт. Устинівка Кіровоградської області, керував автомобілем Сітроен" д/н НОМЕР_1, не обрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки та стану транспортного засобу, не зміг постійно контролювати його рух, здійснив наїзд на електроопору, після чого залишив місце пригоди, чим вчинив залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, 19 березня 2015 року, ОСОБА_3, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди автомобілем Сітроен" д/н НОМЕР_1, в смт. Устинівка Кіровоградської області, вживав спиртні напої до проведення медичного огляду алкотестером "Драгер" №6810, чим порушив п.2.9 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду першої інстанції змінити в частині призначеного йому адміністративного стягнення, змінивши стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 2 роки на штраф, мотивуючи тим, що районний суд не врахував вимоги ст. 33 КУпАП. Крім того зазначає, що суд першої інстанції не врахував його майновий стан, а також те, що він разом з дружиною, яка працює приватним підприємцем, на автомобілі доставляють товар для продажу по селах і мають від цього єдиний заробіток, а тому таке стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами є для нього надто суворим і поставить його сім'ю та дітей у скрутне матеріальне становище.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_3 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджуються рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 28). Оскільки ОСОБА_3 не повідомив апеляційний суд про поважні причини своєї неявки, та враховуючи, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала апеляційну скаргу, не перешкоджає її розгляду, тому вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_3 за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зваживши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Зважаючи на те, що встановлені судом фактичні обставини, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень. передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП в апеляційній скарзі скаржником не оспорюються, а тому відсутні підстави для перевірки їх законності та обґрунтованості.

При накладенні адміністративного стягнення, судом першої інстанції всебічно та повно враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, те, що він не працює, внаслідок чого на підставі ст. 36 КУпАП обґрунтовано наклав на нього мінімальне адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 2 роки в межах санкції ч. 4 ст. 130 КпАП України, яке є необхідним та достатнім для запобігання й попередження вчинення ним подібних правопорушень.

Доводи апеляційної скарги скаржника стосовно того, що судом при визначенні адміністративного стягнення порушено вимоги ст. 33 КУпАП ґрунтуються виключно на припущеннях правопорушника і не підтверджені жодними належними доказами.

Також безпідставними є посилання апелянта на те, що він утримує свою дружину та дітей і позбавлення керування транспортними засобом поставить його у скрутне матеріальне становище, так як ним не надано до суду апеляційної інстанції будь - яких доказів на підтвердження того, що він має на утриманні дітей.

Що стосується вимог ОСОБА_3 про заміну призначеного йому стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 2 роки на штраф , то вони є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, санкцією ч. 4 ст. 130 КУпАП України передбачена можливість накладення на водіїв двох видів адміністративного стягнення, а саме - позбавлення права керування транспортним засобом на строк від двох до трьох років або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Таким чином, оскільки законодавством про адміністративні правопорушення не передбачено застосування до правопорушника більш м'якого виду стягнення, ніж визначено санкцією статті, за якою якого притягнуто до відповідальності, а тому підстави для зміни постанови районного суду в частині призначеного стягнення відсутні.

З урахуванням викладеного, вважаю, що суд першої інстанції під час розгляду справи всебічно дослідив усі докази по справі та обґрунтовано обрав вид та розмір адміністративного стягнення, з огляду на характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини.

Керуючись ст. 294 КУпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Устинівського районного суду Кіровоградської області від 07.04.2015 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Е.Й. Новіцький