Рішення № 44136282, 13.05.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/849/14-ц

пр. № 2/759/3415/15

13 травня 2015 року

Святошинський районний суд міста Києва в складі

головуючого-судді Мазур І.В.

при секретарі Сіряченко Я.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Маранди В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк», керівника операційного центру м.Чернігів ПАТ «Альфа-Банк» Сінченко Сергія Анатолійовича про визнання кредитного договору виконаним, визнання недійсним розрахунку заборгованості за кредитом, визнання незаконним дій керівника операційного центру м.Чернігів ПАТ «Альфа-банк» Сінченко Сергія Анатолійовича, стягнення надлишково сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, який представник позивача ОСОБА_1 неодноразово в залі судового засідання уточнював. Остаточно уточнив позовні вимоги в судовому засіданні 13 травня 2015року. При цьому в обґрунтування уточнених позовних вимог посилався на те, що згідно кредитного договору №490038151 від 28.04.2007р. укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ «Альфа Банк» банком надано кредит в сумі 24670,30 доларів США з умовами та в порядку передбаченому п.2.7 Договору. 22.07.2013р. позивач ОСОБА_3 звернувся з заявою до ПАТ «Альфа Банк» про переплату коштів по кредитному договору в розмірі 20дол.США, що по курсу НБУ станом на 13.05.2015р. складає 400грн.20коп. та повернення ПАТ «Альфа Банк» надлишково сплачених коштів. Відповідачем - банком в односторонньому порядку змінено процентну ставку за укладеним кредитним договором. Банк не повідомив про це позичальника у порядку передбаченому Законом України «Про захист прав споживачів» та кредитним договором строк. Керівником операційного центру ПАТ «Альфа Банк» м.Чернігів Сінченко С.А. в порушення Закону №661-VI від 12 грудня 2008року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким заборонено банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку, підвищено процентну ставку, штучно створено заборгованість. Сінченко С.А. складено та підписано з проставленням печатки банку «розрахунок заборгованості за кредитом» звіт станом на 28.10.2013р. Крім цього, позивач надлишково сплатив кошти платіжним дорученням від 6.12.2011р. на користь ПАТ «Альфа Банк» в розмірі 9587грн.21коп. Просить відповідно визнати кредитний договір №490038151 від 28.04.2007р. укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ «Альфа банк» виконаним. Визнати недійсним розрахунок заборгованості за кредитом станом на 28.10.2013р. Визнати незаконними дії керівника операційного центру ПАТ «Альфа Банк» м.Чернігів Сінченко С.А. Стягнути з ПАТ «Альфа Банк» надлишково сплачені кошти за кредитними договором №490038151 від 28.04.2007р. укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ «Альфа банк» в розмірі 9987грн.41коп. також в судовому засіданні представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати по справі в розмірі 3000грн.за оплату проведення експертизи.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що згідно висновку експертизи проведеної за ухвалою суду позивач ОСОБА_3 не в повному обсязі виконав свої зобов'язання за кредитним договором. За п.5.2 кредитного договору, укладеного між сторонами по справі дійсно була збільшена процентна ставка про що було належним чином повідомлено позивача ОСОБА_3 Крім того, 5 лютого 2015року Святрошинським райсудом м.Києва частково задоволено позов ПАТ «Альфа Банк» про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Дане рішення відповідачі не оскаржували.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.3 доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір 28.04.2007року №490038151 про надання кредиту в розмірі 24670,30дол.США для купівлі автомобіля, що підтверджується договором №133/07 купівлі-продажу автомобіля, квитанцією та меморіальним ордером від 28.04.2007р./а.с.5-13 т.1/

Своїх зобов'язань за кредитним договором відповідач не виконав, станом на 28.10.2013р. заборгованість складає: 1000,60дол.США, що за курсом НБУ становить 7997грн.80коп., за відсотками 89,09дол.США, що за курсом НБУ становить 712грн.09коп., 11907,05дол.США, що за курсом НБУ становить 95173грн.05коп несплачена пеня за прострочення кредиту .

Згідно п.5.2 кредитного Договору Банк має право змінити розмір процентів за користування Кредитом у односторонньому порядку в разі зміни кон"юктури ринку, облікової ставки НБУ, індексу інфляції (споживчих цін) тощо. У разі прийняття Кредитом рішення про зміну процентів Кредитор повинен надіслати Позичальнику рекомендованим листом на адресу місця його проживання, зазначену у розділі №1 Договору, повідомлення про такі зміни протягом 7 (семи днів) з дати зміни процентної ставки.

Відповідно до даних умов Договору повідомлення про зміну відсоткової ставки за користування кредитом з 1 вересня 2008року було направлено ОСОБА_3 рекомендованим листом 9.08.2009р., про що свідчить список згрупованих рекомендованих відправлень./а.с.100-103 т.1/

Згідно висновку судово-економічної експертизи від 30.09.2014р. збільшення позивачем Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» відсоткової ставки за кредитним договором №490038151 від 28.04.2007р. укладеним між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 проведено з 1 вересня 2008року./а.с.3-8/

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на Закон № 661-VІ, яким ЦК України доповнено ст. 1056-1 і який набрав чинності з 9 січня 2009року як на підставу того, що банк без згоди ОСОБА_3 не мав права підвищувати процентну ставку за укладеним кредитним договором за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

9 січня 2009 року набрав чинності Закон № 661-VІ, яким ЦК України доповнено ст. 1056-1, якою передбачено, що: фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору, установлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Цей Закон не скасовує й не пом'якшує цивільної відповідальності особи, а отже, не має зворотної дії в часі.

По кредитному договору №490038151 укладеному 28.04.2007р., рішення банку про збільшення процентної ставки було прийнято до набрання чинності Законом № 661-VI.

За змістом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 653 ЦК України в разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, якщо сторонами кредитного договору досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі щодо збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором з дотриманням певної процедури, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору.

Виходячи з аналізу ст. ст. 5, 627, 629, 653 ЦК України слід дійти висновку про те, що якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов із додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Законом № 661-VІ.

Рішення про збільшення процентної ставки за кредитом прийнято банком до набрання чинності Законом № 661-VІ, позичальника було повідомлено про зміну умов договору у передбаченому кредитним договором порядку (шляхом відправлення на його адресу письмового повідомлення), а тому суд приходить до висновку про те, що норми чч. 2, 3 ст. 1056-1 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що збільшення відсоткової ставки було проведено відповідно до укладеного Договору та не порушило прав відповідача ОСОБА_3

Не приймає до уваги суд і посилання представника позивача на те, що 6.12.2011р. позивач ОСОБА_3 надлишково сплатив на користь ПАТ «Альфа Банк» кошти в розмірі 9987грн.21коп. Зокрема, судом встановлено, що згідно платіжного доручення від 6 грудня 2011р. на розрахунковий рахунок ПАТ «Альфа Банк» у м.Києві було перераховано 9587грн.21коп. При цьому призначення платежу зазначено страхове відшкодування згідно акту від 5.12.2011р. по договору АМ20659 від 10.06.11р. без ПДВ. Платником зазначено ПрАТ «СК ПЗУ Україна», а не позивача ОСОБА_3 Тому посилання представника позивача на те, що саме ОСОБА_3 вніс цю суму є надуманими, будь-яких інших доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_3 вніс зазначену суму представник позивача суду не надав.

Не приймає до уваги суд і посилання представника позивача на те, що кредитний договір, який укладений між сторонами по справі 28.04.2007р. виконаний. Рішенням Святошинського райсуду м.Києва від 5 лютого 2015року частково задоволено позов ПАТ «Альфа Банк» та стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., ід.н.НОМЕР_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2., ід.н. НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (МФО 300346 код ЕДРПОУ 23494714 рах.№37396000000004) заборгованість за кредитним договором по тілу кредиту в розмірі 7997грн.80коп., за відсотками 568грн.22коп., пеня в розмірі 7000 грн., а всього борг в розмірі 15566грн. 02коп.(п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість грн..02коп.)./а.с.121-122 т.2/

Дане рішення відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_7 не оскаржувалося, рішення набрало законної сили.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно твердження представника позивачів про те, що позивач ОСОБА_3 надлишково сплатив кошти за кредитним договором, які мають бути повернуті позивачу, є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази в їх сукупності, виходячи із засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог ОСОБА_3, в задоволенні яких суд відмовляє.

Керуючись ст..88 ЦПК України, оскільки вимоги позивача щодо стягнення судових витрат по справі є похідними від позовних вимог суд не вбачає підстав для задоволення вимог і в частині стягнення судових витрат в розмірі 3000грн. за оплату проведення експертизи, тим більше, що будь-яких доказів на підтвердження оплати експертизи суду не надано.

Керуючись вимогами ст.ст.5, 627, 629, ч.1 ст.653 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 293, 294 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя