Ухвала суду № 44125860, 13.08.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"13" серпня 2012 р. Справа № 2а/1770/925/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

розглянувши в апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" квітня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Фірма Опорядрембуд" до Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 «Фірма Опорядрембуд» звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2012р. №0024181541. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом на підставі акту від 24.01.2011р. №22, складеного за результатами камеральної перевірки щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання до бюджету. Зазначеним повідомленням-рішенням позивачу нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 11695 грн. 60 коп. На думку позивача, в акті перевірки податковим органом зроблено безпідставний висновок про те, що ОСОБА_4 «Фірма «Опорядрембуд» не дотримано вимог п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 «Фірма Опорядрембуд» є суб'єктом господарювання та з 28 квітня 2006 року перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, з 16 травня 2006 року зареєстроване платником податку на додану вартість.

Проведеною камеральною перевіркою своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання до бюджету відповідачем складено акт від 24.01.2011р. №22. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_4 «Фірма «Опорядрембуд» несвоєчасно сплачувало узгоджені податкові зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 74275 грн.88 коп. та в розмірі 42761 грн., чим порушило вимоги п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України. На підставі акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 10.02.2012 року № №0024181541, яким позивачу нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 11695 грн. 60 коп.

В акті перевірки відповідач покликається на: акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 16.12.2011р. №409/15-200/34327874, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ та збільшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 74275,88 грн.; податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року, в якій позивач задекларував суму ПДВ до сплати в розмірі 42761 грн.

При цьому, відповідач стверджує, що узгоджене податкове зобов'язання в розмірі 74195 грн. позивач повинен був сплатити 16.12.2011р., а фактично сплатив 10.01.2012р. та узгоджене податкове зобов'язання в розмірі 42761 грн. позивач повинен був сплатити 30.12.2011р., а фактично сплатив 10.01.2012р.

16 грудня 2011 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та складено акт №409/15-200/34327874. За наслідками вищевказаної перевірки податковим органом встановлено, що ОСОБА_4 «Фірма Опорядрембуд» порушено п.4.6.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41, зареєстровано в Мінюсті України 16.02.2011р. за №197/18935 та п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, оcкільки від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу, що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду.

На думку відповідача в ОСОБА_4 «Фірма Опорядрембуд» станом на 01.07.2011р. податковий борг відсутній, а отже неправомірно визначено платником суму 76088 грн. у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість.

Акт камеральної перевірки від 16.12.2011р. №409/15-200/34327874 отримано позивачем 29 грудня 2011 року та не оскаржено.

Згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення за наслідками вищевказаної камеральної перевірки відповідач не приймав. Позивач погодився з порушенням, викладеним в акті камеральної перевірки №409/15-200/34327874 та 10 січня 2012р. (09 січня 2012р. згідно розпорядження Кабінету Міністрів від 28.11.2011р. №1210-р. був вихідним днем) сплатив суму податку на додану вартість в розмірі 74195 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.01.2012 року № 16.

Крім того, згідно з поданою за листопад 2011 року податковою декларацією з ПДВ позивач задекларував суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет в розмірі 42761 грн.

Відповідно до п.203.2. ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

28 грудня 2011 року позивач сплатив податок на додану вартість в розмірі 42 761 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 28.12 2011р. №1155.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач у терміни, встановлені п.57.3 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, сплатив узгоджене податкове зобов'язання, визначене відповідачем за наслідками проведеної камеральної перевірки, у розмірі 74195 грн. та податкове зобов'язання, зазначене ним у поданій податковій декларації, у розмірі 42761 грн., а тому не порушив вимог п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України щодо термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість. Відповідачем у даному випадку не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.02.2012р. №0024181541, яким ОСОБА_4 «Фірма Опорядрембуд» зобов'язано сплатити штраф в розмірі 11695 грн. 60 коп., а отже воно є протиправним та підлягало скасуванню.

Приписами ст.198 КАС України визначено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права /ст.200 КАС України/.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін як таку, що винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та відповідно не спростовують висновків, покладених в основу оскарженої постанови, тому за наведених умов, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 197,198, 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" квітня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис)

(підпис) ОСОБА_5

ОСОБА_2

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Фірма Опорядрембуд" вул. Будівельників, 7,м. Рівне,33001

3- відповідачу ОСОБА_6 податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська, 8,м.Рівне,33023