Ухвала суду № 44124887, 07.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року Справа № 9241/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

представника відповідача Лось О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці Міндоходів ( тепер Тернопільської митниці ДФС) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІЕ-Сервіс» до Тернопільської митниці Міндоходів, третя особа управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та зобов'язання подати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «IE - Сервіс» звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 403020000/2013/00005 від 15.01.2013 року, про визнання недійсним рішення Тернопільської митниці (м/п Чортків) про коригування митної вартості товарів № 403020000/2013/00005/2 від 15.01.2013 року, про повернення з рахунку Тернопільської митниці грошової застави, що становить різницю між сумами платежів (ввізного мита та податку на додану вартість), нарахованих за митною вартістю, визначеною декларантом і митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 4061,63 грн.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати недійсним та скасувати рішення Тернопільської митниці (м/п Чортків) про коригування митної вартості товарів № 403020000/2013/000005/2 від 15 січня 2013 року та зобов'язати Тернопільську митницю сформувати подання (висновок) щодо повернення надмірно сплачених платежів по тих митних деклараціях, де використовувалося рішення Тернопільської митниці (м/п Чортків) про коригування митної вартості товарів № 403020000/2013/000005/2 від 15 січня 2013 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №403020000/2013/000005/2 від 15.01.2013 р. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Тернопільська митниця, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позову.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що представником позивача при митному оформленні товарів не було подано документів митному органу на підтвердження митної вартості товарів та не було подано таких протягом 80 днів після випуску товарів у вільний обіг. Поданий при митному оформленні платіжний документ неможливо було ідентифікувати з оцінюваним товаром, оскільки в ньому не зазначено рахунок-фактури № FАЕР 000001/2013 від 4.01.2013 року, а містяться посилання на контракт та інший інвойс-фактуру , дані про який відсутні в СМR № 185451 та який не подавався митному органу. На підставі консультацій з декларантом митний орган прийняв правомірне рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом, чого не врахував суд першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка апеляційну скаргу підтримала, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів не відповідає нормам митного законодавства, з чим погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції.

В справі встановлено, що ТОВ «IE - Сервіс» на умовах поставки FCA PL Явор та згідно зовнішньоекономічного контракту від 20.08.2012 № 02/2012 з території Польщі від фірми «Global Pollena S.A.» на територію України ввезло товари - «мийні засоби та засоби для чищення, розфасовані для роздрібної торгівлі. Порошок для видалення плям Astro - 12000 поліетиленових пакетиків по 100 г в кожному», митне оформлення яких здійснювалося за ВМД від 15.01.2013 року № 403020000/2013/000043 .

Відповідно до декларації митної вартості митна вартість товарів, була визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) за ціною контракту - в іноземній валюті 27457,68 PLN, що становить 70533,8101 грн. за курсом валюти 2,56881900 грн. за 01,00 PLN з додатками, а саме документами, що зазначені у графі 44 цієї ВМД та згідно вимог ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Для контролю за визначенням митної вартості вищевказаного товару 15.01.2013 року позивачем подано Тернопільській митниці ряд документів до митного оформлення, детально наведених судом першої інстанції в оскаржуваній постанові, про що свідчить запис у графі 44 ВМД № 403020000/2013/000043 від 15.01.2013 року та відображення митним органом в графі 18 рішення про коригування митної вартості № 403020000/2013/00005/2 від 15.01.2013 року.

15.01.2013 під час виконання посадовою особою митного поста «Чортків» Тернопільської митниці обов'язків щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів було виявлено, що поданий декларантом платіжний документ про проведену оплату за контрактом неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, оскільки у ньому не зазначено рахунок-фактуру № FАЕР000001/2013 від 05.01.2013, а є лише посилання на контракт та в платіжному дорученні вказано інший інвойс-фактуру № 01/2012 від 13.12.2012, дані про який відсутні в СMR №185451, а такий інвойс - фактура не подавався митному органу для проведення митного оформлення.

Посадова особа митного поста «Чортків» прийшла до висновку, що митна вартість товару, заявленого до митного оформлення 15.01.2013 року за ВМД № 403020000/2013/000043, є істотно нижчою від митної вартості товарів, оформлених митним постом «Чортків» раніше.

З врахуванням митних оформлень, які здійснювались раніше, проведеного аналізу бази даних ПІК "Цінова інформація" ЄАІС Держмитслужби України, а також з врахуванням раніше прийнятого рішення про коригування митної вартості № 403020000/2012/000031/1 від 29.03.2012 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.01.2013 № 403020000/2013/000005/2.

В митному оформленні декларанту відмовлено шляхом складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 15.01.2013р. №403020000/2013/00005.

15.01.2013р. товар - «мийні засоби та засоби для чищення, розфасовані для роздрібної торгівлі. Порошок для видалення плям Astro - 12000 поліетиленових пакетиків по 100 г. в кожному» було випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України за митною декларацією № 403020000/2013/000054 від 15.01.2013р.

Митні платежі в сумі 4061,63 грн. як різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом перераховані позивачем до державного бюджету.

Обов'язок митного органу здійснювати контроль за визначенням митної вартості товарів закріплений в ст.54 МК України, на положення якої детально спирався суд першої інстанції.

Обов'язок декларанта надати необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлений статтею 52 МК України, а перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, встановлений ст. 53 Митного кодексу України.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктом 2 ч. 6 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У разі якщо документи, які подані декларантом до ВМД на підтвердження митної вартості згідно ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа зобов'язана надати додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару на письмову вимогу митного органу (ч. 3 ст. 53 МК України).

Відповідно, лише неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 Митного кодексу України (в тому числі на письмову вимогу митного органу - ч. 3 ст. 53 МК України ), або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, - є обґрунтованою для митного органу підставою вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. А отже, надає митному органу право відмовити декларанту у митному оформлені товарів та прийняти рішення про коригування заявленої митної вартості товарів ( згідно п. 2 ч. 6 ст. 54, ч.1 ст. 55 МК України).

Вищезазначене кореспондується і з п.3 ч.2 ст. 55 МК України, якою визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування митної вартості товарів має містити перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом.

В справі встановлено, що митним органом було витребувано у декларанта позивача або в уповноваженої ним особи додаткові документи всупереч вимогам ч. 3 ст. 53 МК України, що фактично не оспорюється в апеляційній скарзі.

Крім того, відповідно до вимог частини 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів визначення митної вартості передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Проте, позивачем заперечувався, а відповідачем недоведений факт проведення таких консультацій між митним органом та декларантом. В справі відсутні будь-які докази обміну наявною у сторін інформацією, а також письмового витребування митним органом додаткових документів в декларанта у відповідності до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що висновки митного органу про неможливість визначення митної вартості шляхом почергово застосування кожного з попередніх методів та правомірність визначення відповідачем митної вартості за резервним методом, є безпідставними.

В зв'язку з цим, вимоги позивача про визнання протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №403020000/2013/000005/2 від 15.01.2013 р. є обґрунтованими, не спростовані відповідачем та обґрунтовано задоволені судом.

Законність постанови суду першої інстанції в частині відмови в позові в апеляційному порядку не оскаржена.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції не має, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 року в справі №819/955/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський