Ухвала суду № 44124591, 28.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2015 рокусправа № П/811/884/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: Валявської Ольги Олександрівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000362206 від 19.03.14, №0000372206 від 19.03.14.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що первинні документи, надані позивачем, не мають юридичної сили та доказовості у зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив. Просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник податкового органу в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом у період 19-25.02.14 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, по взаємовідносинах з ТОВ "Войтикс" за вересень, жовтень 2013 року, з ТОВ "Укрмаслоімпекс" за жовтень 2013 року, з ТОВ "Преміум Агро" за серпень 2013 року, за наслідками якої складено акт перевірки №50/11-23-22-06/3639034 від 28.02.14 (а.с.9-62, т.1). В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень, жовтень 2013 року в розмірі 1 369 667 грн. та завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2013 року у розмірі 362 152 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми "В4" №0000372206 від 19.03.14, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 362 152 грн. за серпень 2013 року (а.с.63, т.1);

- форми "Р" №0000362206 від 19.03.14, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України та відповідно до ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 054 501 грн., з яких 1 369 667 грн. - за основним платежем, 684 834 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 65, т.1)

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, витрати по сплаті податку на додану вартість для цілей включення до складу податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Воднораз, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

На думку суду апеляційної інстанції, дослідивши обставини здійснення господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ "Преміум Агро", ТОВ "Войтикс", ТОВ "Укрмаслоімпекс" товарів, на підставі яких у серпні, вересні, жовтні 2013 року позивачем сформований податковий кредит з ПДВ, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що господарські операції мали місце та фактично здійснені. Згідно матеріалів справи товари придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Суми ПДВ, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, а також іншими первинними документами. Вказані первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку (а.с. 153 - 158, т.3), відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". При цьому, в ході розгляду справи достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

Отже, обставини, наведені податковим органом, як підстави для зменшення податкового кредиту з ПДВ, задекларованого позивачем за рахунок сум, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ "Преміум Агро", ТОВ "Войтикс", ТОВ "Укрмаслоімпекс", знаходяться поза межами вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Фактичною підставою для невизнання даних податкового обліку по взаємовідносинах позивача з вказаними контрагентами послугували висновки:

- акта Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №13/11-23-22-06/38758568 від 21.01.14 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Преміум Агро" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за період з 01.08.13 по 30.11.13",

- акта Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №12/11-23-22-06/38693472 від 17.01.14 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Войтикс" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на прибуток по взаємовідносинах з СФГ "Вероніка" ОСОБА_1 за червень та вересень 2013 року",

- акта Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №41/11-23-22-06/38504530 від 18.02.14 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Укрмаслоімпекс" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ "Волопас Торг" за жовтень 2013 року".

Вказаними актами не підтверджено реальність здійснення господарських взаємовідносин з придбання товарів у контрагентів - постачальників та по операціях з продажу товарів позивачу (а.с.6- 18, 19-30, 31-45, т.3). Висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за операціями з придбання товарів, обґрунтовані посиланням на безтоварність взаємовідносин, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

При цьому, чинне законодавство не ставить право платника податків на формування даних свого податкового обліку в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-47а10 від 31.01.11.

Платник податків (покупець товару/послуг) не має повноважень та обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності і в подальшому нести відповідальність за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. Натомість, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні підтверджуватися належними доказами.

Згідно матеріалів справи ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн", сплативши суму податку на додану вартість в ціні товарів, отримало податкові накладні, які складені належним чином.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції податковий орган не довів суду фактів порушення ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов'язаних з визначенням об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2013 року, тому зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України є неправомірним, а спірні податкові повідомлення-рішення №0000362206 від 19.03.14, №0000372206 від 19.03.14 підлягають скасуванню.

В суді апеляційної інстанції не підтверджені доводи апеляційної скарги щодо відсутності належних доказів транспортування товарно-матеріальних цінностей від контрагентів, т.я. матеріали справи містять товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування товару.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції щодо правомірності задоволення позовних вимог про віднесення ним до податкового кредиту таких сум податку на додану вартість та безпідставності висновків відповідача про порушення вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, як підстави для зменшення йому від'ємного значення суми ПДВ та збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна