Ухвала суду № 44124576, 24.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2015 року

справа № 804/8956/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Майнін" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Майнін" до Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

У липні 2014 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення форми «Р» №0001551500 від 18 червня 2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Майнін" збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 345 150,00 (триста сорок п’ять тисяч сто п’ятдесят) грн., з яких 230 100,00 (двісті триста тисяч сто) грн. за основним платежем та 115 050,00 (сто п’ятнадцять тисяч п’ятдесят) грн. за штрафними санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 р. у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Майнін" - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Майнін" 30.05.2007 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області та перебуває на податковому обліку Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Посадовою особою Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 15.05.2014 року по 21.05.2013 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Майнін" (код ЄДРПОУ 35005945) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Твінінг Тайм" (код ЄДРПОУ 38899302) за період з 01.02.2014 по 28.02.2014, за результатами якої складено акт №49/04-83-22-01/35005945 від 28.05.2014р.

Так, в акті перевірки податковим органом відображені наступні порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: встановлена відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ “Майнін” по придбанню товарів (робіт,послуг) у ТОВ “Твінінг Тайм”, в результаті чого завищено податковий кредит за лютий 2014 року на суму ПДВ 230 100,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001551500 від 18.06.2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю “Майнін” збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 345 150,00 грн., з яких: за основним платежем – 230 100,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 115 050,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, матеріали справи свідчать, що проведеною перевіркою ТОВ “Майнін” щодо взаємовідносин з ТОВ “Твінінг Тайм” за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року не встановлено документального підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між вказаними підприємствами.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.01.2014р. між ТОВ “Майнін” (замовник) та ТОВ “Твінінг Тайм” (виконавець) укладено договір послуги техніки №5. Предметом даного договору є надання послуг техніки: навантажувач HONOMAG 66C, навантажувач HONOMAG MF 66C та автокран МАЗ 5334. Перевантаження навантажувачем однієї тони продукту разом з хвостами збагачення складає 5, 00 грн. без урахування ПДВ. Вартість роботи однієї зміни автокрана складає 1 000,00 грн. без ПДВ. Здача – приймання послуг за угодою оформляється актом виконаних робіт, на підставі яких Виконавець виставляє Замовникові рахунки на оплату. Термін дії договору з 01.02.2014 року по 31.12.2014 року.

Суми сплаченого ПДВ за надання визначених вказаним договором послуг були внесені позивачем податкового кредиту за лютий 2014 року, які відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року та включені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

При цьому, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Тобто, податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що первинні бухгалтерські документи мають відповідати приписам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, на підтвердження виконання договору послуги техніки №5 від 20.01.2014 року позивачем надані наступні документи, а саме: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №89 від 28.02.2014 року, податкову накладну №89 від 28.02.2014 року, рахунок №89 від 28.02.2014 року та виписку з банку, яка засвідчує факт часткової оплати в сумі 102 185,40 грн.

Розглянувши надані позивачем документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, щодо обґрунтованості сумнівів податкового органу щодо реальності здійснення позивачем вказаної операції з огляду на наступне.

Перевіркою встановлено та позивачем не заперечується, що ТОВ “Майнін” має комплекс по переробці (збагаченню) вскришних порід, який знаходиться на борту кар’єра 2-біс ГЗК ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Об’єкт збудовано на земельній ділянці, яка належить ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”.

Відповідно до п.3.2 договору №5 від 20.01.2014 року на послуги техніки Замовник зобовязаний надати Виконавцеві можливість для безперешкодної доставки техніки на територію ТОВ “Майнін” для виконання умов договору.

При цьому, позивачем не надано доказів яким чином та коли техніка Виконавця була допущена на територію для надання передбачених договором послуг.

Також з наданих документів не можливо встановити спосіб доставки техніки до місця надання послуг, оскільки згідно з реквізитами підприємства ТОВ “Твінінг Тайм” знаходиться у м. Києві, час перебування техніки на території, умови та місце зберігання техніки в неробочий час.

Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №89 від 28.02.2014 року не містить періоду за який були надані послуги, містить лише загальний обсяг наданих послу, позаяк не містить деталізованої інформації про фактично надані послуги, характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності товариства.

Також акт здачі - прийняття робіт не містить реквізитів техніки, яка була використана.

Договір про надання послуг техніки №5 від 20.01.2014 року містить лише загальний термін дії договору з 01.02.2014 року по 31.12.2014 року, при цьому в договорі відсутні умови щодо періодичності та термінів виконання робіт та відповідно їх прийняття.

З метою дослідження та встановлення факту реальності здійснення операцій податковим органом були направлені запити до ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” та ТОВ “Майнін” щодо надання інформації та пояснень, на які на момент підписання акту відповідей не надано.

Таким чином, наведені обставини та не надання позивачем доказів на спростування викладеного та підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, свідчать про обґрунтованість висновку податкового органу про нереальність укладеної позивачем угоди.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Майнін" – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: О.О. Круговий