Ухвала суду № 44113613, 07.05.2015, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

07.05.2015

Справа № 316/223/15-к

Провадження № 1-кп/337/88/2015

У Х В А Л А

07 травня 2015 р. Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі : головуючого судді - Ширіної С.А.,

з участю секретаря - Коваленко В.С.,

прокурора - Євсюкова Ф.Б.,

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 по ч.3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження фотознімків із зображення ОСОБА_2 під час розмови з ОСОБА_3, зроблених 16.10.2014 р. громадянином ОСОБА_4

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 заперечував проти долучення до матеріалів кримінального провадження зазначених фотознімків в якості доказів, так як ці докази одержані з істотним порушенням закону і є недопустимими доказами, тобто до порушення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та без дозволу суду.

Вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав думку захисника ОСОБА_1

Так, відповідно до ч.1, п.п. 1,4 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням такого права.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду, суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимим, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимим.

Згідно з ч.ч. 1,3,4 ст. 258 КПК України, ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.

Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є аудіо-, відео контроль особи.

Відповідно до ст. 260 КПК України, аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування, тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор просить долучити до матеріалів кримінального провадження фотознімки приватного спілкування між обвинуваченим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3, оскільки як пояснив прокурор, цей запис було зроблено свідком ОСОБА_4 таємно, без повідомлення вказаних осіб про його здійснення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 пояснили суду, що зазначені фотознімки спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_3 є недопустимим доказом, так як вказані фотознімки отримано свідком ОСОБА_3 без дотримання умов, передбачених вищевказаними нормами закону, та без ухвали суду, чим порушенні законні права ОСОБА_2

При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що надані стороною обвинувачення докази отримано з істотним порушенням прав та свобод обвинуваченого ОСОБА_2, гарантованих Конституцієюта законами України, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосування заходів, передбачених законом України "Про оперативно - розшукову діяльність", особою, не уповноваженною на здійснення такої діяльності. Тому фотознімки приватної розмови між обвинуваченим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3, як доказ є очевидно недопустимими, що унеможливлює їх дослідження в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 87,89, 258,260 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання прокурора - відмовити.

Фотознімки приватної розмови обвинуваченого ОСОБА_2 з свідком ОСОБА_3 від 16.10.2014 року - визнати недопустимими доказами по справі та повернути прокурору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя С.А.Ширіна