Рішення № 44108555, 07.05.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/808/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л. І.

Доповідач Єгорова С. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

07.05.2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Письменного О.А., Франко В.А.

із секретарем: Лазаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області про стягнення заборгованості та моральної шкоди, за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 лютого 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області (далі - відділення ВД Фонду СНВ) про стягнення заборгованості в сумі 208753,57 грн. та моральної шкоди 50000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.10.2004 року з Кіровоградського відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд», з урахуванням рішень судів від 25.06.1998 року, згідно якого на його користь стягнено кошти в сумі 27115,58 грн., від 08.11.2001 року - 12353,93 грн., від 20.03.2002 року - 60404,91 грн., від 20.03.2002 року - 29602,50 грн., від 16.09.2003 року - 64646,56 грн., а також згідно з рішення КТС ВАТ «Кіровоградбуд» - 13503,60 грн., стягнуто кошти на загальну суму 207627,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2005 року встановлено, що ВАТ «Кіровоградбуд» перед ним має заборгованість по відшкодуванню шкоди, завданої життю та здоров`ю у сумі 222503,67 грн. Із зазначеної суми боргу ВАТ «Кіровоградбуд» сплатив у 2008 році на його користь лише 13750 грн.

Після ліквідації підприємства без правонаступника позивач звертався до відповідача з питання сплати заборгованості, проте його вимоги залишено без задоволення, чим порушено його право на володіння належним йому майном - коштами, що підлягають сплаті на його користь на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок трудового каліцтва.

Посилаючись на вказані обставини та п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», позивач просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.02.2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 208753,57 грн. та моральну шкоду у сумі 1500 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відділення ВД Фонду СНВ з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначається, що суд не врахував положення ч. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про те, що вимоги, які не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. Згідно ч. 2 ст. 32 вказаного вище Закону, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредитора не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2014 року затверджено звіт ліквідатора та вирішено ліквідувати юридичну особу-банкрута ВАТ «Кіровоградбуд», провадження по справі припинено. Господарський суд Кіровоградської області не зобов'язував відділення Фонду відшкодувати позивачу заборгованість банкрута, та не видавав жодного виконавчого листа з даного питання, тому не зрозуміло на підставі чого судом першої інстанції зроблено висновки про існування у Фонду кредиторської заборгованості перед позивачем. На думку відповідача заборгованість боржника - ВАТ «Кіровоградбуд» перед кредитором - ОСОБА_2 виникла вже після 01.04.2001 року, тому не повинна відшкодовуватись Фондом. Крім того, позивачем в порушення вимог ст. 64 ЦПК України не надано суду жодного рішення в обґрунтування позовних вимог, тобто не доведено наявність заборгованості. Також, судом стягнуто моральну шкоду без встановлення причинного зв'язку між діями Фонду та несвоєчасним погашенням заборгованості ВАТ «Кіровоградбуд» перед позивачем.

Заслухавши доповідача, позивача та його представника, які згодні з рішенням суду, представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.10.2004 року стягнуто з Кіровоградського відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд» на користь ОСОБА_2 згідно рішення суду від 25.06.1998 року - 27115,58 грн., рішенням КТС ВАТ «Кіровоградбуд» - 13503,60 грн., рішення суду від 08.11.2001 року - 12353,93 грн., рішення суду від 20.03.2002 року - 60404,91 грн., рішення суду від 20.03.2002 року - 29602,50 грн., рішення суду від 16.09.2003 року - 64646,56 грн., а всього 207627,08 грн., в якості компенсації у зв'язку з інфляційними процесами (а.с.115). Вказаним судовим рішенням встановлено, що ця заборгованість виникла через невиплату втраченого у зв"язку з трудовим каліцтвом заробітку і рахується за ВАТ "Кіровоградбуд" починаючи з 25.06.1998 року, включаючи компенсацію у зв"язку з інфляцією.

На виконання рішення від 13.10.2004 року Кіровським районним судом м. Кіровограда 17.11.2004 року видано виконавчий лист № 2-5765/2004 , який був повернутий стягувачеві через відсутність майна у боржника (а.с.62).

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2005 року у справі № 10/120 за заявою кредитора - управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді до боржника - відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд», м. Кіровоград, про порушення провадження у справі про банкрутство, визнано грошові вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд» в сумах та в черговості задоволення вимог, зокрема заборгованість по відшкодуванню шкоди, завданої життю та здоров`ю громадян - друга черга, в тому числі на користь ОСОБА_2 - 222503,67 грн. (а.с.117-123).

Із зазначеної суми відкрите акціонерне товариство «Кіровоградбуд» у 2008 році сплатило на користь позивача 13750 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2014 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2014 року, затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Ретьмана О.А. та ліквідаційний баланс відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд», та ліквідовано юридичну особу-банкрута - ВАТ «Кіровоградбуд», провадження у справі припинено (а.с.124-141). Провадження по справі про банкрутство ВАТ "Кіровоградбуд" здійснювалось за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013.

Відповідно до поданого 20.08.2013 ліквідатором боржника звіту у боржника - ВАТ "Кіровоградбуд", станом на час завершення ліквідаційної процедури відсутні активи, за рахунок яких було б можливо задовольнити всі вимоги кредиторів по справі. Загальна сума кредиторської заборгованості ВАТ "Кіровоградбуд", відповідно до реєстру вимог кредиторів становить 4342275,17 грн. За результатами проведення інвентаризації у боржника виявлено майно, яке було включено до ліквідаційної маси ВАТ "Кіровоградбуд" та реалізовано на загальну суму 265999,00 грн., вказані грошові кошти спрямовані на погашення першої черги заборгованості вимог кредиторів та частково на погашення вимог другої черги на суму 63858,49 грн, вимоги інших кредиторів залишились непогашеними, у зв'язку із відсутністю активів.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що вимоги кредиторів: ОСОБА_2 та інших, які є вимогами по шкоді, заподіяної життю та здоров"ю, та по шкоді, завданій трудовим каліцтвом, є непогашеними, оскільки відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

У постанові Вищого господарського суду України від 05.08.2014 року зазначено, що посилання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Кіровограді у касаційній скарзі на те, що більша частина даних кредиторських вимог виникла вже після набрання чинності вищевказаним Законом (01.04.2001) і вказані вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на них не розповсюджуються є таким, що суперечить фактичним обставинам та наявним у справі доказам (Справа № 2/37 (10/120): т.3 а.с.124-132, т.4 а.с.24-26, т.8 а.с.65-86, т.4 а.с.3-29, т.4 а.с.30-34 ).

Згідно листа від 13.10.2014 року №2/37(10/120) господарського суду Кіровоградської області на звернення ОСОБА_2 від 07.10.2014 року про видачу судового наказу повідомлено, що ухвалою господарського суду від 24.02.2014 року затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс ВАТ «Кіровоградбуд», та ліквідовано вказану особу, провадження у справі припинено. В мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено, що заборгованість банкрута перед ОСОБА_2 в сумі 208753,57 грн. по шкоді, заподіяної життю та здоров'ю (рішення суду від 25.06.1998 року, від 08.11.2001 року, від 20.03.2002 року, від 16.09.2003 року, від 13.10.2004 року, рішення КТС ВАТ «Кіровоградбуд» від 02.07.1999 року) судом не вважається погашеною. Під час розгляду справи № 2/37(10/120) господарським судом не вирішувався спір щодо стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, на користь ОСОБА_2, чи будь-яких інших осіб. Ухвалою господарського суду від 25.02.2005 року затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено, у тому числі кредиторські вимоги ОСОБА_2 в сумі 208753,57 грн., зменшені на 13750,10 грн. в ході ліквідаційної процедури. Ухвалою ж суду від 24.02.2014 року констатовано факт того, що дані вимоги не вважаються погашеними у відповідності до вимог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (а.с.7).

У відповідь на скаргу ОСОБА_2 від 22.08.2014 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області листом від 19.09.2014 року № 04/09/1326 повідомлено, що управління та відділення Фонду у м. Кіровограді не має у своєму розпорядженні документів (рішень судів, виконавчих листів тощо) на підтвердження наявності у підприємства заборгованості по відшкодуванню ОСОБА_2 матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я до набрання чинності ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», і зокрема, у розмірі 208753,57 грн. За таких підстав відділення Фонду СНВВПЗ у м. Кіровограді не має кредиторської заборгованості (а.с.12-13).

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року, уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відшкодуванню щкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров"я через трудове каліцтво, є обґрунтованими та доведеними, а також вважав, що позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, пов'язаних з грубою та невиправданою тяганиною при виконанні судових рішень, в тому числі через бездіяльність відповідача.

Встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відділення ВД Фонду СНВ на користь позивача заборгованості по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, не виплаченої підприємством, яке ліквідоване без правонаступника, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

В той же час, колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідача заподіяної позивачу моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України моральна шкода може полягати у порушені права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків у п. 3 Постанови від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні (п. 5 Постанови).

Згідно ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи позивача щодо неправомірності дій або бездіяльність відділення Фонду ССНВ при вирішенні питання про відшкодування заборгованості з виплат, пов»язаних із ушкодженням здоров»я від нещасного випадку на виробництві, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Не встановлено і причинного зв»язку між діями (бездіяльністю) відділення ВД Фонду СНВ і моральними стражданнями, яких зазнав позивач внаслідок тривалого невиконання підприємством свого обов»язку по відшкодуванню шкоди здоров»ю.

Суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано вважав доведеними обставини щодо наявності винних дій (бездіяльності) відповідача та причинного зв»язку між цими діями і заподіянням позивачу моральної шкоди через невиконання судових рішень про стягнення втраченого внаслідок трудового каліцтва заробітку, тому відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду в частині стягнення на користь позивача 1500 грн. моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог у повному обсязі.

Також судом з порушенням вимог п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» зроблено висновок про необхідність сплати відділенням ВД Фонду СНВ судового збору.

В іншій частині рішення суду є законним і обґрунтованим, висновки щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 208753,57 грн. не відшкодованої ліквідованим без правонаступника підприємтсвом - ВАТ «Кіровоградбуд» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок трудового каліцтва, є правильними, оскільки виплата усієї заборгованості потерпілим на виробництві за рахунок Фонду СНВ в такому випадку передбачена п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

На підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються: позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я , а також смертю фізичної особи (п.2) та органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, назву на даний час замінено на "Фонд соціального страхування України" (пункт 18 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 77-VIII), тому відповідно ст. 88 ЦПК України судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 лютого 2015 року в частині стягнення моральної шкоди та судового збору скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області про стягнення моральної шкоди відмовити у повному обсязі.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: