Ухвала суду № 44107852, 12.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3686/15 Справа № 199/3148/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Подорець О. Б. Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року

12 травня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (треті особи: Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6) про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (треті особи: Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6) про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2015 року та ухвалити нове рішення, яким їхні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити (а.с.81-88, т.2).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2015 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (треті особи: Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6) про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування.

Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_7 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 на 38/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ.А-1 та господарських споруд - сараїв Б,Г, вбиральні Е.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 на 19/400 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ.А-1 та господарських споруд - сараїв Б,Г, вбиральні Е.

Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 на 19/400 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ.А-1 та господарських споруд - сараїв Б,Г, вбиральні Е.

В іншій частині позову суд відмовив.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (треті особи: Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6) про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності в порядку спадкування за законом - задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 на 38/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ.А-1 та господарських споруд - сараїв Б,Г, вбиральні Е.

Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 на 19/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ.А-1 та господарських споруд - сараїв Б,Г, вбиральні Е.

Визнано за ОСОБА_4 право власності в цілому на 57/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ.А-1 та господарських споруд - сараїв Б,Г, вбиральні Е.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі по 121 грн. 80 коп. з кожної (а.с.73-76, т.2).

Як на підстави апеляційної скарги, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаються на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.81-88, т.2).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору дарування від 02.01.1964 року, посвідченого Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою та зареєстрована в реєстрі під №1-1 ОСОБА_8 належить 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1. Згідно рішення АНД райвиконкому за №401/9 від 12.06.1981 року частка ОСОБА_8 була змінена, однак перереєстрація права власності в КП "ДМБТІ" не провадилась (а.с.8, 8зв., т.1).

На підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2008 року, посвідченого Шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою та зареєстрованому в реєстрі під №3-3859 та зареєстровано в Реєстрі прав на нерухоме майно за реєстрованим №23778275 30/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 На підставі договору купівлі-продажу від 28.07.1981 року, посвідченого Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі під №1-2449 32/100 частин зазначеного домоволодіння належить ОСОБА_5 (а.с.8,116, т.1).

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.77, т.1).

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 38/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1.

Спадкоємцями першої черги після померлого ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_10

ОСОБА_7 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року).

ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, а відтак по праву представлення спадкоємцем після ОСОБА_8 є ОСОБА_4

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 отримали у спадок по 38/200 частин домоволодіння.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.117, т.1).

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 38/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1.

Спадкоємцями першої черги після померлої ОСОБА_7 є її діти: ОСОБА_9 (син від першого шлюбу) та ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Тому, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_9 38/400 частин, або 19/200 частин та син ОСОБА_10 - ОСОБА_4 38/400 частин, або 19/200 частин (а.с.42, т.1).

Свідоцтво про право на спадщину не видавались. Винесено постанову про відмову в видачі свідоцтва про право на спадщину за вих. № 721/02-31 від 22.02.2014 року (а.с.42, т.1)

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_8, ОСОБА_7, відкрилася до 01.01.2004 року, до правовідносин зі спадкування майна після смерті спадкодавців застосовується Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 року.

ОСОБА_9 не встиг оформити свої спадкові права після смерті матері ОСОБА_7, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_6.

Після його смерті спадкоємцем першої черги є його дружина ОСОБА_2 (19/400 частин) та донька ОСОБА_3(19/400 частин.

ОСОБА_2 у передбачений законом строк звернулася до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою після смерті чоловіка.

Постановою державного нотаріуса Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Коцар І.В. від 27.02.2014 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 було відмовлено, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.7, т.1).

Донька померлого ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті свого батька, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на момент відкриття спадщини (а.с.10, т.1).

Суд першої інстанції прийшов також до висновку про те, щоОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняв спадщину на 38/200 після діда ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3. Тому його частка в будинку складає 38/200+38/400=114/400, або 57/200 частин.

Зазначений висновок ґрунтується на матеріалах справи, показаннях допитаних свідків й вимогах закону - ст.ст. 529, 549 ЦК Української РСР, п.207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, відповідно до якої неповнолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину, якщо відсутня заява від її імені про відмову від спадщини.

За таких обставин,з урахуванням того, що позивачі використали позасудовий шлях оформлення спадкових прав і отримали відмову, в силу діючого законодавства, а саме: ст.ст. 1216, 1218, 1270 ЦК України, ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та задоволеннязустрічного позову ОСОБА_4 у повному обсязі.

Доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_4 не прийняв спадщину - є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.

Ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції сторони не заперечували, що ОСОБА_4 з самого народження проживає в спірному будинку, був зареєстрований.

Дані обставини підтверджуються, ксерокопією паспорту, та домової книги (а.с.79, 182-193).

Відповідно до п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дії нотаріусами України доказами постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем, копія рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення своєчасного прийняття спадщини, реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійного проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, інші документи, які підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Що стосується клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про повернення надмірного сплаченого судового збору, то колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції визначив розмір судового збору відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: