Ухвала суду № 44107846, 07.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/693/15 Справа № 204/8199/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Григоренко Д. Ю. Доповідач - Капелюха В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого-судді Капелюхи В.М.

суддів Семопядного В.О., Кононенко О.М.

за участю:

секретаря Букреєвої О.Б.

прокурора Чорнобривець Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2015 року, щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Перещепине, Новомосковського району, Дніпропетровської області, громадянки України, раніше судимої:

- 08 лютого 2000 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 141 КК УРСР ( в редакції 1960 року) до 1 року 2 місяців 11 днів позбавлення волі;

- 18 жовтня 2000 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 140, ст. 45 КК УРСР ( в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 3 роки та із штрафом у розмірі 680 гривень;

- 16 квітня 2002 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 19 квітня 2007 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309, ст. ст. 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

- 26 червня 2008 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі;

-11 грудня 2012 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст..395 КК України на 1 місяць арешту;

- 31 січня 2014 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.309, ст.ст.75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, звільненої ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська 13 серпня 2014 року на підставі а. "г" ст..1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08 квітня 2014 року;

- 17 жовтня 2014 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.185, ч.2 ст.309, ч.1ст.70, ст..ст. 75,76 КК України на 2 роки позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки, проживаючої: АДРЕСА_1,

засудженої за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 та ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів. шляхом часткового складання покарання, призначеного за злочин, передбачений ч.2 ст.309 КК України з покаранням, призначеним за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2014 року, у вигляді 2 років позбавлення волі, визначено покарання у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі; за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного даним вироком за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, частково приєднано покарання, призначене за сукупністю злочинів на підставі ч.1, ч.4 ст.70 КК України у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі та остаточно призначено - 2 роки 2 місяці позбавлення волі.

Стягнуто з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь держави 491 гривні 92 копійки за проведення судової хімічної експертизи та 393 гривні 12 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за вчинення злочинів за таких обставин.

25 вересня 2014 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку № 22 по пр. Карла Маркса, у м. Дніпропетровську, у невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконно придбала речовину рослинного походження зеленого кольору, масою 6,475 г., яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заронений, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 5,924 г., що знаходився у паперовому згортку, який залишила незаконно зберігати, без мети збуту.

Цього ж дня, тобто 25 вересня 2014 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, на зупинці громадського транспорту, розташованій біля будинку № 22 по вул. Чичеріна у м. Дніпропетровську, за розпивання пива у невстановленому місці ОСОБА_2 була затримана співробітниками міліції, які доставили її до дільничного пункту інспекторів міліції № 6, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, буд. 24, де в присутності двох понятих, провели її особистий огляд, в ході якого у лівій кишені одягнутої на неї куртки був виявлений та вилучений вищевказаний наркотичний засіб, який ОСОБА_2 незаконно придбала та зберігала без мети збуту.

Згідно висновку експерта № 70/10-2527 від 16 жовтня 2014 року речовина, масою 6,475 г., вилучена 25 вересня 2014 року у ОСОБА_2, є особливо небеспечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонений, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 5,924 г., який згідно Постанови Кабінету стрів України № 770 від 06 травня 2000 року "Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" віднесений до таблиці І списку № 1 "Наркотичні засоби, обіг яких заборонений". Маса вищевказаного наркотичного засобу - канабісу, що складає 5,924 г., відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я № 188 від 01 серпня 2000 року "Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу" не відноситься до невеликих розмірів.

Крім того, ОСОБА_2, приблизно о 06 годині 30 хвилин, 18 жовтня 2014 року, в період іспитового строку з випробуванням згідно вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2014 року, знаходячись поблизу будинку № 11, по вул. Голубинній у м. Дніпропетровську, побачила у руці раніше їй знайомого ОСОБА_3 поліетиленовий пакет, в якому знаходився зарядний пристрій для акумуляторів "АІДА-5".

Перебуваючи в зазначеному місці та у зазначений час, впевнившись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що ОСОБА_3 розмовляв по мобільному телефону та залишив вищевказаний пакет з зарядним пристроєм без нагляду, таємно викрала зарядний пристрій для акумуляторів "АІДА-5", ринковою вартістю станом на 18 жовтня 2014 року 370 гривень 40 копійок, після чого зникла з місця злочину, тим самим заподіяла останньому матеріальний збиток на вищевказану суму.

В апеляції:

- прокурор просить вирок суду в частині призначення покарання змінити, виключити з вироку рішення про призначення останній покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, вважати засудженою ОСОБА_2 за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити - 2 роки позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду від 17.10.2014 року і остаточно призначити покарання - 2 роки 2 місяців позбавлення волі. Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягав застосуванню.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляції, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновок суду про винність обвинуваченої в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинені повторно та в таємному викраденні чужого майна, вчинене повторно за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджуються зібраними органами досудового розслідування та дослідженими у судовому засіданні доказами, які отримали належну правову оцінку.

Винність ОСОБА_2 і кваліфікація її дій ніким не оскаржується.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання ОСОБА_2, то колегія суддів вважає їх такими, що заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання, суду необхідно врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженої та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" у разі коли особа, яку за попереднім вироком було звільнено від відбування покарання з випробуванням, до постановлення вироку в першій справі вчинила інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 за попереднім вироком від 17.10.2014 року була засуджена за ч.1 ст.185, ч.2 ст.309, ст..70 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Один із злочинів, за який ОСОБА_2 засуджено до реальної міри покарання вироком суду від 30.01.2015 року, вона вчинила 25 вересня 2014 року, тобто до постановлення вироку в першій інстанції.

Згідно п.2 ч.1 ст.413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є: застосування закону, який не підлягає застосуванню.

У зв'язку з цим, колегія суддів, вважає за необхідне змінити вирок суду в частині призначення покарання, виключивши з вироку рішення про призначення покарання ОСОБА_2 на підставі ч.4 ст.70 КК України, задовольнивши апеляцію прокурора.

Будь-яких інших порушень вимог кримінально - процесуального законодавства або кримінального закону, в ході досудового слідства або в судовому засіданні, перевіркою матеріалів справи, колегією суддів не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407,413 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2015 року відносно ОСОБА_2 - змінити.

Виключити з вироку вказівку про призначення ОСОБА_2 покарання на підставі ст..70 ч. 4 КК України.

Вважати її засудженою за ст..309 ч.2 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, за ст.. 185 ч.2 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст..70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком суду від 17 жовтня 2014 року і остаточно призначити їй покарання у вигляді 2 років 2 місяців позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженій - в той самий строк з моменту отримання нею копії ухвали апеляційного суду

Судді: