| Справа № 22-а-525/09 Колегія
суддів у складі: Головуючий суддя Філатов Ю.М., Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І. при
секретарі Житєньовій Н.М. за
участю представників: з
викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні
Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за
апеляційними скаргами Територіального управління державної судової
адміністрації в Полтавській області та ГУДКУ у Полтавській області на постанову
Київського районного суду м. Полтави від 17.07.2008 року по справі № 2-а-248/08 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації в
Полтавській області, Судової адміністрації України, Державного казначейства
України, Міністерства фінансів України, ГУДКУ у Полтавській області про стягнення грошової компенсації сум прибуткового податку з доходів
фізичних осіб, - ВСТАНОВИЛА: Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Київського районного суду м.
Полтава з позовом, в якому просила стягнути з Державної судової адміністрації
України і зобов'язати Державне казначейство України при Міністерстві фінансів
України провести видатки з державного бюджету, передбачені ДСА України на її
користь кошти в сумі 8516,47 грн. компенсації сум прибуткового податку з
доходів фізичних осіб. Постановою Київського районного суду м. Полтави від 17.07.07 р. по
справі № 2а-248/08 позов ОСОБА_1до Територіального управління державної судової
адміністрації в Полтавській області, Судової адміністрації України, Державного
казначейства України, Міністерства фінансів України, Головного Управління
Державного казначейства України у Полтавській області про стягнення грошової
компенсації сум прибуткового податку з доходів фізичних осіб був задоволений
частково: зобов'язано Головне управління державного казначейства в Полтавській
області повернути платіж у сумі 8516,47
грн. з розрахункового рахунку 33215800700002 УДК в м. Полтаві, код ЄДРПОУ
34698804, банк ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019 на рахунок
Територіального управління державної судової адміністрації в Полтавській
області 35217002001895 код 26304855 в ГУДК Полтавської області, МФО 831019, КПК
0501040 |КЕКВ1341, зобов'язано Територіальне управління державної судової
адміністрації в Полтавській області повернути ОСОБА_1 утриманий з неї прибутковий
податок у сумі 8516,47 грн. Територіального управління державної судової адміністрації в
Полтавській області та Головного Управління Державного казначейства України у
Полтавській області не погодилися з постановою суду і подали апеляційні скарги,
в яких просять скасувати вказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким
відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм
матеріального права, оскільки при ухваленні постанови судом не були взяті до
уваги положення п. 1.2, п. 1.3 «д»ст. 1, п. 4.3.1 «д»ст. 4, п. 16.1 ст. 16 Закону
України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 3 ст. 43 Закону України «Про
статус суддів», ст. 5 ЦК України, Указу Президента України «Про заходи щодо
забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної
дисципліни», Бюджетного кодексу України. Позивачка заперечення на апеляційні скарги не направляла, але в
заяві від 01.10.08 р. про розгляд справи у її відсутності вказала на те, що з
доводами апелянтів не погоджується, а тому просить залишити скарги без
задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду,
дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що
апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 працює суддею
Карлівського районного суду Полтавської області. Відповідно до ст.1 Указу
Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів»від
10.07.95 р. вона звільнена від сплати прибуткового податку. Разом з тим з січня
2007 р. по березень 2007 р. включно з нарахованої їй заробітної плати був
утриманий податок з доходів фізичних осіб в сумі 8516,47 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що
відповідно до п. 22.2 та п. 22.7 ст. 22 Закону України "Про податок з
доходів фізичних осіб", ст. 48, п. 44 ст. 80 Закону України "Про
державний бюджет України на 2004 рік" та Розпорядження Кабінету Міністрів
України "Про деякі питання оплати праці суддів" від 20.01.04 р.
головам судів загальної юрисдикції дозволено здійснювати у 2004 р. компенсаційні
виплати суддям, пов'язані зі справлянням податку по Закону України "Про
податок з доходів фізичних осіб". Виплата грошової компенсації повинна здійснювати за рахунок
бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України
на утримання органів судової влади, а податок з доходів фізичних осіб утриманий
з заробітної плати суддів, не повинен перераховуватись на єдиний казначейський
рахунок Державного бюджету. Джерелом виплати грошової компенсації суддям є нарахована сума
податку з доходів фізичних осіб, утриманого з заробітної плати суддів, яка
повинна залишитися в розпорядженні відповідної судової установи для здійснення
рівноцінної та повної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, яка, разом з тим, виплачена не була. Також в обґрунтування судового рішення суд першої інстанції
послався на рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01.12.04 р.,
в якому визначено, що норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів,
встановлені ст. 44 Закону України "Про статус суддів", не можуть бути
скасовані чи знижені без відповідної компенсації. Надання суддям передбачених
цим Законом пільг, компенсацій і гарантій не може ставитись у залежність від
грошових доходів суддів і тим самим не можуть знижуватися гарантії їх незалежності
(абз. 2 п. 7 мотивувальної частини) та рішення Конституційного Суду України №
4-рп/2007 від 18.06.07 р., в якому вказано, що відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону
України "Про статус суддів" гарантії незалежності суддів, включаючи
заходи їх правового захисту, матеріального і соціального забезпечення,
поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими
нормативними актами України. Це положення узгоджується з ч. 3 ст. 22
Конституції України. На підставі вищевказаних норм судом першої інстанції був зроблений
висновок про те, що позивачка не зобов'язана сплачувати прибутковий податок на
підставі Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки її
права та обов'язки регулюються спеціальним законом - Законом України „Про
статус суддів", який має пріоритетне положення перед загальними нормами
права, яким є Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб". Колегія суддів зазначає, що відповідно ст. 195 КАС України суд
апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах
апеляційної скарги. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції,
оскільки вони не враховують того, що проблемою даного спору є правомірність
утримання та сплати позивачкою податку з доходів фізичних осіб, можливість
вважати зазначену сплату втратою частини заробітку, право на компенсацію
зазначеної втрати за рахунок сплаченого податку, а також обов'язки
відповідачів, виходячи з їх владних управлінських функцій, відшкодувати
зазначену компенсацію. Таким чином, наявність спору, пов'язаного з проходженням публічної
служби суб'єктів владних повноважень, які здійснюють владні управлінські
функції, обумовлюють розгляд даної справи в межах адміністративного судочинства
і визначають три різновиди (напрями) дослідження спірних правовідносин, а саме
податкових, правовідносин, пов'язаних з публічною службою та пов'язаних зі
здійсненням суб'єктами владних повноважень владних управлінських функцій. Слід відмітити, що в Законі України «Про податок з доходів
фізичних осіб», який набрав чинності з 01.01.04 р., був запроваджений податок з
доходів фізичних осіб, який відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про
систему оподаткування»належить до загальнодержавних податків і зборів
(обов'язкових) платежів. Зазначений Закон, серед іншого, визначає: платників податку (ст.
2), об'єкт оподаткування (ст. 3), загальний оподатковуваний дохід, у тому числі
місячний (п. 4.2 ст. 4,), доходи, які не включаються до складу загального
оподатковуваного доходу (п. 4.3 ст. 4), податкові соціальні пільги (ст. 6),
ставки податку (ст. 7), порядок нарахування, утримання та сплати
(перерахування) податку до бюджету (ст. 8), прикінцеві положення (ст. 22). Відповідно до вимог зазначеного Закону відповідачем, ДСА України,
був утриманий та перерахований до Державного бюджету України, а позивачем, як
платником податку, сплачений податок з доходів фізичних осіб. В п. 22.2 ст. 22 зазначеного Закону передбачено, що у разі, якщо
норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила
оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього
Закону, пріоритет мають норми цього Закону. В п. 22.7 вказано статті передбачено, що суми податку з доходів
фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та
інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення
служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації
втрат доходів цієї категорії громадян. Аналіз норм наведеного підпункту підтверджує помилковість їх
застосування до спірних відносин, оскільки вони жодним чином не торкаються
оподаткування доходів суддів. Інших норм, які б звільняли суддів від сплати
податку з доходів фізичних осіб або передбачали компенсацію втрат доходів від
сплати прибуткового податку нормами наведеного Закону, нормами інших законів з
питань оподаткування не передбачено. В п. 22.12.1 цієї статті передбачено, що у зв'язку з набранням
чинності цим Законом рекомендовано Президенту України скасувати укази
Президента України, які стосуються оподаткування доходів фізичних осіб
(прибуткового податку з доходів громадян). Указом Президента України № 1497/2003 від 25.12.03 р. визнані
такими, що з 01.01.04 р. втратив чинність, зокрема, абз. 4 ст. 1 Указу
Президента України № 584 від 10.07.95 р. «Про додаткові заходи щодо соціального
захисту суддів», який встановлював, що заробітна плата суддів не обкладається
прибутковим податком за місцем основної роботи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем
обґрунтовано утримано, а позивачем правомірно сплачений податок з доходів
фізичних осіб у відповідному звітному періоді за 2004 р., як плата фізичної особи за послуги,
які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа
має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим
Законом (абз. 1.13 ст. 1). Зазначений податок сплачений в межах податкових відносин на
користь Державного бюджету України і може бути повернутий (стягнений) з
Державного бюджету у разі помилкової та/або надмірної сплати за правилами
бюджетного та податкового законодавства відповідно ст. 50 Бюджетного кодексу
України та ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Проте, положення
наведених норм не були взяті до уваги судом першої інстанції. Також слід відмітити, що відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону
України «Про податок з доходів фізичних осіб»податок, утриманий з доходів резидентів,
підлягає перерахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України,
в ч. 4 ст. 50 якого передбачено зарахування податків безпосередньо на єдиний
казначейський рахунок Державного бюджету України. Зазначений рахунок є основним
рахунком держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління
коштами державного та місцевих бюджетів відповідно до Положення про єдиний
казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України №
122 від 26.06.02 р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.07.02 р.
за № 594/6882). Наведені норми спростовують висновок суду першої інстанції
стосовно того, що утриманий з заробітної плати податок повинен бути
компенсовано позивачу. Колегія суддів також вважає доцільним відмітити, що в розумінні п.
15 ст. 3 КАС України професійна діяльність суддів є публічною службою. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конституції України державна влада в
Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Конституційні засади правосуддя закріплені розділом 8 Конституції України.
Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні,
систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу
професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування,
а також встановлення загального порядку забезпечення діяльності судів та
регулювання інших питань судоустрою визначається Законом України «Про
судоустрій України». Закон України «Про статус суддів»визначає статус суддів з метою забезпечення
належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів
України, охорони прав і свобод громадян. В ст. 11 Закону України «Про статус суддів»передбачено
забезпечення незалежності суддів, яка, серед іншого, забезпечується матеріальним
і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу. Матеріальне і
побутове забезпечення суддів визначене ст. 44 зазначеного Закону, частина перша
якої передбачає склад заробітної плати. Жодна з наведених норм не визначає
компенсацію від втрати заробітної плати, пов'язаної із справлянням податку за
Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». В ч. 8 ст. 14 Закону України «Про судоустрій України»передбачено,
що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається
звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів,
незалежності та правової захищеності суддів. В ч. 3 ст. 11 Закону України «Про статус суддів»визначено, що
гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту,
матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються
на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими
нормативними актами. Оскільки нормами зазначених законів як компенсація від
втрати заробітку, так і виплата заробітної плати без стягнення податку з
доходів фізичних осіб не передбачена, підстави вважати порушеними у межах
спірних відносин дані норми відсутні. В ст. 48 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004
рік»передбачена в 2004 р. повна компенсація витрат, пов'язаних із справлянням
податку з доходів фізичних осіб відповідно до Закону України «Про податок з
доходів фізичних осіб», із грошового забезпечення, грошових винагород та інших
виплат, одержуваних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького
складу (в тому числі відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних
установ) органів внутрішніх справ, органів та установ виконання покарань,
податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, яка
здійснюється за рахунок бюджетних призначень на оплату праці загального та
спеціального фондів державного бюджету на утримання Міністерства оборони
України, інших військових формувань та правоохоронних органів, створених
відповідно до законів України, а також органів виконавчої влади та цивільних
установ, до яких відряджені в установленому порядку військовослужбовці та особи
рядового і начальницького складу в установленому Кабінетом Міністрів України
порядку. З метою покриття ризиків бюджету, пов'язаних з проведенням
податкової реформи, та досягнення реальності і збалансованості державного та
місцевого бюджету п. 44 ст. 80 Закону України «Про Державний бюджет на 2004
рік»зупинена на 2004 р. дія ст. 64 і ст. 65 Бюджетного кодексу України, ст. 16
Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в частині закріплення та
застосування нормативів відрахувань податку з доходів фізичних осіб за
бюджетами місцевого самоврядування, який справляється з грошового забезпечення,
грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами
рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів
виконавчої влади та інших цивільних установ). Міністерство фінансів України
відповідно до ст. 35 Бюджетного кодексу України при отриманні від головних розпорядників
бюджетних коштів бюджетних запитів проводить аналіз бюджетного запиту з точки
зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання
бюджетних коштів (ст. 36 Бюджетного кодексу України). На підставі аналізу
бюджетних запитів Міністерство готує проект закону про Державний бюджет
України. З наданих до матеріалів справи документів та письмових заперечень
Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України
вбачається, що у 2004-2006 роках взагалі не передбачались суми на виплату
компенсації. Згідно Положення про Державне казначейство України, затверджене
постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.05 р. дана установа є
урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів
України і йому підпорядковується. Зазначеним Положенням встановлені основні
завдання, функції як засіб здійснення повноважень щодо покладених на нього
завдань, та права. У межах спірних відносин відсутні будь-які неправомірні дії
з боку Державного казначейства України щодо позивачки. Згідно Положення про Державну судову адміністрацію України,
затвердженого Указом Президента України № 182/2003 від 03.03.03 р., Державна,
судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі
спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом
Міністрів України. Серед інших завдань, покладених на ДСА України, підпунктом
13 п. 4 передбачене виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів,
передбачених на фінансове забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції та
діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського
самоврядування, інших органів і установ судової системи та ДСА України, а
підпункт 14 даного пункту передбачає здійснення матеріального і соціального
забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників
апаратів судів. Державна судова адміністрація України виконує функції головного
розпорядника бюджетних коштів, виходячи з чого вона подає до Міністерства
фінансів України бюджетний запит, тобто розрахунки необхідних витрат судової
влади, визначених відповідно до Закону України „Про статус суддів" та
інших нормативно-правових актів для закладення їх до проекту закону про
Державний бюджет України на відповідний рік. Розподіл коштів за напрямками
видатків Державна судова адміністрація України, як головний розпорядник коштів,
здійснює самостійно. Зазначений Закон та інші нормативно-правові акти не передбачають
право суддів на заявлену компенсацію, що обумовлює неможливість включення її
сум до бюджетного залиту. Таким чином, жодний із відповідачів при здійсненні своїх владних
управлінських функцій не порушив права позивача. Колегія суддів вважає, що надання судді за рахунок Держави
матеріального і соціального захисту, у тому числі заробітної плати, що
відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. В
Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № (94) 12 (994 323) від 13.10.94
р. зазначається, що незалежність, дієвість та роль суддів має забезпечити те, щоб
статус і винагорода суддів відповідали гідності їхньої професії та
відповідальності, яку вони беруть на себе. Особливий порядок фінансування судів
і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і
спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного
правосуддя. Однак вирішувати зазначене питання з порушенням норм чинного
законодавство є неприпустимим. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом
першої інстанції неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи,
та постанова прийнята із порушенням норм матеріального права, а апеляційні
скарги є обґрунтованими, що з урахуванням положень ч. 3 ст.198, ч.1 та ч. 4
ст.202, ч. 2 ст. 205 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої
інстанції та прийняття нової постанови суду. Враховуючи зазначені положення КАС України та встановлені колегією
суддів порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія
суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду та прийняти нову постанову. Приймаючи до уваги, що законодавством України не передбачено право
позивачки на отримання компенсації за сплату податку з доходів з фізичних осіб,
оскільки виплату такої компенсація не передбачено, колегія суддів приходить до
висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до
висновку стосовно того, що постанова Київського районного суду м. Полтави від
17.07.2008 року по справі № 2-а-248/08 прийнята з порушенням норм чинного матеріального
права і підлягає скасуванню. Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254
КАС України колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційні скарги Територіального управління державної судової
адміністрації в Полтавській області та ГУДКУ у Полтавській області на постанову
Київського районного суду м. Полтави від 17.07.2008 року по справі № 2-а-248/08
- задовольнити. Постанову Київського районного суду м. Полтави від 17.07.2008 року
по справі № 2-а-248/08 за позовом ОСОБА_1до Територіального управління
державної судової адміністрації в Полтавській області, Судової адміністрації
України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, ГУДКУ
у Полтавській області про стягнення грошової компенсації сум прибуткового податку
з доходів фізичних осіб -скасувати. Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних
вимог. Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення
і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної
скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту. Головуючий Ю.М. Філатов Судді Н.С. Водолажська М.І. Гуцал Повний
текст постанови виготовлений 18.05.2009
р.
Часті запитання
Який тип судового документу № 4410398 ?
Документ № 4410398 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 4410398 ?
Дата ухвалення - 12.05.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4410398 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4410398 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 4410398, Харківський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4410398, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.05.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Судове рішення № 4410398 відноситься до справи № 22-а-525/09
Це рішення відноситься до справи № 22-а-525/09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
| 
