Постанова № 44102535, 12.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/2387/15-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О.Провадження № 33/780/279/15 Доповідач у 2 інстанції ОрелКатегорія 429 12.05.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Орел А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю представника Київської митниці Петровській А.О., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці Міндоходів на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.03.2015 року, якою громадянина Азербайджану ОСОБА_2 визнано винним за ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 34 800 доларів США повернуто йому, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про порушення митних правил, 01.03.2015 року о 11 год. 00 хв., ОСОБА_2, який відлітав з України до Азербаджану в ДМА "Бориспіль", обрав проходження митного контролю в режимі "зелений коридор", а після перетину "білої лінії", яка позначає закінчення "зеленого коридору", у нього було виявлено 34 800 доларів США, які перевищували наявну у нього суму валюти в розмірі 11 300 доларів США, що станом на 01.03.2015 року за офіційним курсом НБУ є еквівалентом 9 984, 98 євро (в зв'язку з відсутністю дрібних купюр), які знаходились в кишенях куртки одягненої на пасажирі та підлягали обов'язковому письмовому декларуванню та наявності відповідних дозвільних документів.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області 27.03.2015 року ОСОБА_2 визнано винним за ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 34 800 доларів США повернуто йому. Обґрунтовуючи постанову, суд зазначив, що ОСОБА_2 допустив порушення митних правил з необережності, добровільно вчинив всі залежні від нього дії для декларування валюти, вину у скоєному визнав, валютні кошти належать Міністерству туризму і культури Республіки Азербайджан, істотної шкоди державі порушення не завдало і зробив висновок про доцільність звільнення правопорушника від конфіскації безпосереднього предмета порушення митних правил, оскільки її застосування в даному випадку є порушенням ст.1 Протоколу № 1 Конвенції, оскільки є не пропорційним, так як покладає на ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар».

В апеляційній скарзі представник Київської митниці Міндоходів просить постанову суду скасувати, постановити нову постанову, якою визнати громадянина Азербайджану ОСОБА_2 винним за ст. 471 МК України та застосувати стягнення у вигляді штрафу 1700 грн. з конфіскацією затриманої валюти в сумі 34 800 доларів США. Мотивує свої вимоги тим, що на момент проходження митного контролю ОСОБА_2 оформленої належним чином митної декларації не надав, до моменту перетину «білої лінії» до співробітників митниці з не звертався, в'їзну декларацію, яка підтверджує факт попереднього ввезення на митну територію готівки, або будь-яких інших документів про походження валюти не пред'явив. Суд однобічно та упереджено підійшов до накладення стягнення у вигляді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей. Апелянт вважає, що постанова суду не суперечить міжнародному праву та практиці ЄСПЛ.

Заслухавши представника митного органу, яка підтримала апеляційну скаргу, ОСОБА_2 та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, за обставин, зазначених в постанові суду належно встановлена судом першої інстанції на підставі зібраних по справі та наведених у постанові доказів і ні ким не оскаржується.

Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_2 при перетині митного кордону України 26.02.2015 року ( при в'їзді на територію України ) ввіз на територію України, належним чином задекларувавши, 50000 доларів США. Дані обставини підтверджуються копією митної декларації, з відповідною відміткою працівника митниці. Ці обставини не спростовує і представник митного органу.

В зв'язку з цим, доводи апеляційної скарги в частині того, що поскільки ОСОБА_2 на момент проходження митного контролю не мав при собі митної декларації про ввезення на територію України 50000 доларів США, а тому він не міг вивозити валютні цінності на суму більш ніж 10000 євро, вважаю не обґрунтованими.

При розгляді апеляційної скарги був допитаний свідок ОСОБА_5, який підтвердив, що ОСОБА_2 заявляв йому про те, що він 26.02.2015 року при в'їзді в України заповнював митну декларацію, в якій зазначив наявність у нього 50000 доларів США і ця інформація підтвердилася при перевірці по базі даних митниці. В подальшому ОСОБА_2 надав митну декларацію з відміткою про ввезення на територію України 50000 доларів США.

Вважаю доводи апеляційної скарги стосовно посилання на порушення судом вимог ч. 3 ст. 462 МК України, безпідставними, поскільки зазначена норма закону забороняє застосування лише додаткового стягнення без застосування основного. Посилання на вказану норму в даному випадку є недоречним.

Що стосується доводів, на думку апелянта, безпідставного не застосування судом стягнення у вигляді конфіскації, вважаю їх також в даному випадку недоречними, поскільки судом першої інстанції це належним чином обґрунтоване.

Враховуючи конкретні обставини справи, вважаю, що прийняте судом першої інстанції рішення щодо накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, без застосування конфіскації є належним чином вмотивоване, відповідає вимогам справедливості та розумності і не суперечить міжнародному законодавству та практиці ЄСПЛ.

В зв'язку з вище викладеним, не вбачаю підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС України на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.03.2015 року щодо ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ :