Ухвала суду № 44100860, 08.05.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/20501/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С.С. Провадження № 22-ц/773/645/15 Категорія: 5 Доповідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Карпук А.К.,

суддів - Стрільчука В.А., Здрилюк О.І.,

при секретарі - Концевич Я.О.,

з участю позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представників відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія-Волинь", виконавчого комітету Луцької міської ради, ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу недійсними за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 13 березня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, який обґрунтовувала тим, що на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету Луцького хлібокомбінату від 08 липня 1993 року їй було видано ордер №222 на житлову площу в гуртожитку кімната АДРЕСА_1 в місті Луцьку.

Луцька міська рада згідно рішення №9/3 від 20 червня 2003 року прийняла гуртожиток загальною площею 4 360 кв. м. в АДРЕСА_1 з державної комунальної власності в міську комунальну власність та передала даний гуртожиток з міської комунальної власності у колективну власність товариству співмешканців "Надія".

28 липня 2005 року виконавчий комітет Луцької міської ради прийняв рішення № 240 про оформлення товариству співмешканців "Надія" права приватної власності на приміщення в житловому будинку по АДРЕСА_1

05 вересня 2005 року виконавчим комітетом Луцької міської ради, на підставі рішення № 240 від 28 липня 2005 року, об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Надія-Волинь" було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, де вона на той момент проживала.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 28 травня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Луцької міської ради Волинської області, виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області було визнано незаконним п. 2 рішення Луцької міської ради № 9/3 від 20.06.2003 року "Про передачу гуртожитку загальною площею 4 360 кв.м. в АДРЕСА_1 з міської комунальної власності у колективну власність товариства співмешканців "Надія" та рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 240 від 28.07.2005 року про оформлення права власності на нерухоме майно - житловий будинок по АДРЕСА_1 в м. Луцьку за товариством співмешканців "Надія".

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 31 серпня 2011 року її було виселено з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення, оскільки ОСББ продало її квартиру ОСОБА_4

Уточнивши позовні вимоги в ході розгляду справи, просила визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно та договір купівлі-продажу від 19 травня 2010 року недійсними.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 13 березня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Волинським торгівельним підприємством "Волиньхліб" позивачу ОСОБА_2 08 липня 1993 року виданий ордер № 222 на право зайняття кімнати № 2 площею 18 кв.м. у гуртожитку по АДРЕСА_1 у м. Луцьку (а. с. 7).

Рішенням виконкому Луцької міської ради № 135 від 28 квітня 2005 року товариству співмешканців "Надія" дозволено провести реконструкцію гуртожитку по АДРЕСА_1 під багатоквартирний житловий будинок.

Рішенням виконкому Луцької міської ради № 240 від 28 липня 2005 року оформлено право власності товариству співмешканців "Надія" (на даний час перейменовано в об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія-Волинь") на всі жилі та нежилі приміщення у житловому будинку по АДРЕСА_1 у м. Луцьку.

Після проведення реконструкції, на підставі договору купівлі-продажу від 19 травня 2010 року ОСББ "Надія-Волинь" передав у приватну власність ОСОБА_4 квартиру № 2 у будинку по АДРЕСА_1 у м. Луцьку (а. с. 8).

З пояснень представника ОСББ "Надія-Волинь" вбачається, що позивач перебувала на черзі на отримання кооперативного житла за місцем роботи, тобто, у Волинському торгівельному підприємстві "Волиньхліб".

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 08 лютого 2011 року встановлено, що ОСОБА_2 у будинку житлово-будівельного кооперативу була надана квартира, яка на даний час належить позивачу на праві приватної власності (а.с. 32). Цю обставину підтвердила у суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_2

Ці докази указують на те, що житлом позивач забезпечена.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 31 серпня 2011 року постановлено виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_3 без надання іншого жилого приміщення (а. с. 190-191).

Указане рішення набуло чинності та виконане, позивач ОСОБА_10 знята з реєстрації за цією адресою. Отже, наведеним підтверджується про відсутність у ОСОБА_2 будь-яких прав на квартиру АДРЕСА_1.

Статтею 3 ЦПК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Встановлені у справі обставини свідчать, що права позивача, які підлягають захисту, при видачі виконавчим комітетом Луцької міської ради свідоцтва про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 від 05 вересня 2005 року та при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу цієї квартири порушені не були.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Покликання апелянта на те, що рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 240 від 28 липня 2005 року скасоване за позовами інших осіб не має правового значення при вирішенні даного спору, оскільки ні це рішення, ні оспорене у даній справі свідоцтво про право власності на спірну квартиру, житлових прав позивача не стосуються, так як такі права на квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 відсутні. З наведених підстав не заслуговують на увагу також доводи позивача про відсутність у ОСББ права на відчуження спірної квартири.

Доводи апелянта про те, що відповідачем при укладенні договору-купівлі продажу були порушені її права як мешканця гуртожитку є безпідставним з огляду на те, що станом на день укладення цього договору, як указано вище, позивач була забезпечена житлом у вигляді кооперативної квартири, а відтак, не потребувала забезпеченню жилою площею у гуртожитку.

Та обставина, що на даний час у її паспорті стоїть штамп про реєстрацію у кімнаті гуртожитку вказує, що після виконання у примусовому порядку рішення Луцького міськрайонного суду від 31 серпня 2011 року про виселення та зняття її з реєстраційного обліку за цією адресою, вона не подала свого паспорта для проставлення компетентними органами відмітки про зняття з реєстрації і ця обставина не породжує для неї будь-яких прав на житло, яке на час його надання було гуртожитком і слугувало тимчасовим житлом для позивача до часу одержання ОСОБА_2 кооперативної квартири.

Також позивачем не подано доказів на спростування доводів представника відповідача про те, що 70% вартості кооперативної квартири оплачено роботодавцем "Волинським торговим підприємством "Волиньхліб". У даному судовому засіданні позивач не змогла повідомити ні розмір сплачених нею особисто внесків до житлового кооперативу, ні вартості кооперативного житла, а також не подала доказів про повну сплату внесків особисто.

Вказівка у рішенні суду, що рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 240 від 28 липня 2005 року ніким не оспорене, не вплинуло на правильність прийняття рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 13 березня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: