Ухвала суду № 44098783, 07.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2015 року м. Київ К/800/62835/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Конюшка К.В., секретар судового засідання Вишняк О.М.

за участю:

представника позивача Овсяніченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Георесурси» до Херсонської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення, що переглядається за касаційною скаргою Херсонської обласної ради на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 липня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Георесурси» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонської обласної ради (далі - відповідач), в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення Херсонської обласної ради XXІV сесії шостого скликання від 12 липня 2013 року № 808 «Про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Георесурси» щодо надання гірничого відводу для подальшої розробки Кардашинського родовища будівельних пісків», зобов'язати Херсонську обласну раду усунути порушення законодавства України шляхом розгляду питання щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Георесурси» гірничого відводу для подальшої розробки Кардашинського родовища будівельних пісків на черговій сесії Херсонської обласної ради та прийняти відповідне рішення згідно вимог чинного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) Херсонською обласною радою не вирішено питання щодо надання гірничого відводу для подальшої розробки діючого Кардашинського родовища корисних копалин місцевого значення. Позивач неоднарозово звертався до відповідача із заявами про надання гірничого відводу для подальшої розробки діючого Кардашинського родовища корисних копалин місцевого значення, а також надсилав всі необхідні для отримання гірничого відводу документи, в тому числі проект. Проте, відповідачем 12 липня 2013 року було прийнято рішення ХХІV сесії шостого скликання № 808, яким позивачу відмовлено у наданні гірничого відводу для подальшої розробки Кардашинського родовища будівельних пісків Голопристанського району.

Позивач, посилаючись на норми Закону № 280/97-ВР та Кодексу України про надра, Положення про порядок надання гірничих відводів від 27 січня 1995 року № 59 (далі - Порядок № 59) зазначав, що ним дотримано встановленої процедури для одержання гірничого відводу. Також позивач зазначав, що строк розгляду заявки становить 21 день, проте відповідачем не було своєчасно надано відповіді передбаченої законодавством. Крім того, при прийнятті рішення щодо відмови у наданні гірничого відводу відповідач посилався на численні звернення та скарги мешканців Голопристанського району, проте достовірність вказаних скарг ніхто не перевіряв.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, вказаний адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано рішення Херсонської обласної ради XXІV сесії шостого скликання від 12 липня 2013 року № 808 "Про розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурси" щодо надання гірничого відводу для подальшої розробки Кардашинського родовища будівельних пісків".

Зобов'язано Херсонську обласну раду усунути порушення законодавства України шляхом розгляду питання щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Георесурси" гірничого відводу для подальшої розробки Кардашинського родовища будівельних пісків на черговій сесії Херсонської обласної ради та прийняти відповідне рішення згідно вимог чинного законодавства України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач просить оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач є юридичною особою, який зареєстрований 6 квітня 2001 року Виконавчим комітетом Херсонської міської ради.

Одним з видів діяльності позивача є добування піску, гравію, глин і коаліну, добування торфу.

Позивач є користувачем надр, що підтверджується спеціальним дозволом на користування надрами від 20 лютого 2002 року за № 2633. Строк дії даного дозволу до 20 лютого 2022 року.

Позивач відповідно до договору оренди земельної ділянки від 5 жовтня 2005 року, який зареєстрований у Голопристанському відділі філії ДЗК України під номером 040572100321, користується земельною ділянкою, на якій розташований кар'єр.

Позивач 29 травня 2012 року звернувся до відповідача із заявою про надання гірничого відводу для подальшої розробки діючого Кардашинського родовища корисних копалин місцевого значення (піску будівельного).

22 червня 2012 року відповідач надав листом відповідь про те, що клопотання позивача щодо надання гірничого відводу буде розглядатись після оголошення робочою групою, затвердженою рішенням XIII сесії обласної ради VI скликання від 29 лютого 2012 року № 423, підсумків проведеної інвентаризації.

Позивач 15 лютого 2013 року вдруге звернувся до відповідача з питання погодження та надання гірничого відводу (лист ТОВ «Георесурси» вих. № 14 від 15 лютого 2013 року).

Відповідач 5 березня 2013 року надав відповідь за вих. № 188-01/675-003-35/57 про те, що заява позивача щодо надання гірничого відводу для подальшої розробки діючого Кардашинського родовища будівельних пісків у Голопристанському районі буде розглянута після оголошення робочою групою підсумків проведеної інвентаризації корисних копалин місцевого значення.

Листом від 18 лютого 2014 року за вих. № 19 позивач втретє звернувся до відповідача з клопотанням про надання гірничого відводу для подальшої розробки діючого Кардашинського родовища корисних копалин місцевого значення (піску будівельного).

За результатами розгляду вказаних звернень позивача відповідачем 12 липня 2013 року було прийнято рішення № 808 про недоцільність надання гірничого відводу для подальшої розробки Кардашинського родовища будівельних пісків позивачу.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідач незаконно прийняв 12 липня 2013 року рішення № 808 на XXIV сесії шостого скликання «Про розгляд заяви ТОВ «Георесурси» щодо надання гірничого відводу для подальшої розробки Кардашинського родовища будівельних пісків», оскільки позивач виконав всі вимоги діючого законодавства відносно надання необхідної документації для надання гірничого відводу для подальшої розробки Кардашинського родовища будівельних пісків та відповідач не розглянув питання щодо надання ТОВ «Георесурси» гірничого відводу для подальшої розробки Кардашинського родовища, з урахуванням всіх складових обставин які наведені позивачем в своїх вимогах.

Вищий адміністративний суд України погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 22 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), до повноважень обласних та районних рад, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях, зокрема, віднесено вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного, обласного значення, а також про скасування такого дозволу.

Згідно із частиною п'ятою статті 46 Закону № 280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 47 цього Закону, постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

В пункті 3 статті 9-1 Кодексу України про надра зазначено, що до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить: погодження клопотань про надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Порядок надання гірничих відводів (частини надр) користувачам на території України для розробки родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, а також будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні визначений Положенням про порядок надання гірничих відводів, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 59.

Пунктом 3 вказаного Положення передбачено, що право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу за формою додатка № 1. Користування надрами без надання гірничого відводу здійснюється у випадках, передбачених Кодексом України про надра.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радами народних депутатів (п. 22).

Для одержання гірничого відводу підприємство чи громадянин залежно від виду родовища корисних копалин подає заявку місцевому органу державного гірничого нагляду або Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській чи Севастопольській міській Раді народних депутатів. Заявка включає в себе: заяву, в якій зазначаються найменування підприємства чи відомості про громадянина, що мають намір одержати гірничий відвід, місцезнаходження гірничого відводу та мета, для якої він одержується; проект гірничого відводу у двох примірниках, складений відповідно до додатка № 2 (п. 23).

Рішення стосовно заявки на одержання гірничого відводу приймається протягом не більше 21 дня. до прийняття рішення розглядається і перевіряється: правильність і обґрунтованість меж гірничого відводу з урахуванням вимог чинного законодавства про надра; відповідність проекту гірничого відводу вимогам цього Положення та наявність документів, які додаються до проекту; проект гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, для яких надається гірничий відвід, в частині повноти і обґрунтованості проектних рішень щодо раціонального і комплексного використання надр, а також забезпечення безпеки людей, майна, будівель, споруд та навколишнього природного середовища (п. 24).

Гірничі відводи можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, іноземним юридичним особам, об'єднанням юридичних осіб, створеним в Україні чи за її межами (далі - підприємства), а також громадянам України, іноземцям та особам без громадянства (далі - громадяни) лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, до заявленого позивачем клопотання про надання гірничого відводу для подальшої розробки діючого Кардашинського родовища корисних копалин місцевого значення (піску будівельного) ТОВ «Георесурси» були додані всі передбачені законодавством документи, які необхідні для надання такого гірничого відводу, в тому числі, спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр.

Під час розгляду вказаного клопотання позивача про надання гірничого відводу для подальшої розробки діючого Кардашинського родовища корисних копалин місцевого значення (піску будівельного) у відповідача не виникло жодних претензій, як до правильності оформлення наданих позивачем для такого відводу документів, так і щодо їх повноти та відповідності вимогам зазначеного Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 59.

Відмовляючи у наданні позивачу гірничого відводу для подальшої розробки Кардашинського родовища будівельних пісків, відповідач посилався на численні звернення та скарги мешканців Голопристанського району.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність порушень з боку позивача при розробці діючого Кардашинського родовища корисних копалин місцевого значення (піску будівельного), яка здійснювалась останнім на підставі попереднього акту гірничого відводу від 1 березня 2002 року № 3 (строк дії 10 років).

Відповідачем не надано жодного доказу проведення відповідними уповноваженими органами перевірки позивача на предмет дотримання на предмет дотримання останнім вимог Кодексу України про надра та інших нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Міністерством екології та природних ресурсів України 9 грудня 2011 року позивачу наданий спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування піску на ділянці Кардашинського родовища будівельних пісків, розташованого у Голопристанському районі Херсонської області.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, та підтверджується листом Виликокардашинської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 23 липня 2012 року за № 326/01-01 «Про висновки та обґрунтування доцільності надання гірничого відводу для подальшої розробки діючого Кардашинського родовища будівельних пісків», громада та депутатський корпус чотирьох сіл висловили свою думку щодо обґрунтованості та цілком правомірності надання гірничого відводу для подальшої розробки діючого Кардашинського родовища будівельних пісків позивачем, який працює багато років лише в правовому полі Держави, дотримуючись вимог законодавчих актів, приписів всіх контролюючих органів.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що оскільки позивачем було виконано всі умови щодо надання гірничого відводу для подальшої розробки Кардашинського родовища будівельних пісків, відповідач безпідставно прийняв 12 липня 2013 року рішення № 808 про недоцільність надання гірничого відводу для подальшої розробки Кардашинського родовища будівельних пісків ТОВ «Георесурси».

Щодо твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, визначеного статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не прийняв їх до уваги, оскільки ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року, визнано поважними причини пропуску ТОВ «Георесурси» строку звернення до адміністративного суду з заявленим адміністративним позову

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Херсонської обласної ради залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 липня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді :