Рішення № 44098157, 05.05.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.05.2015 Справа № 920/398/15Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській В.Ю. розглянув матеріали справи № 920/398/15

за позовом - Комунального підприємства Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Конотоп Сумської області,

до відповідача: Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН», м. Конотоп Сумської області,

про врегулювання розбіжностей при укладенні договору,

за участю представників:

позивача - Проценко Я.Ю. за довіреністю № 185 від 03.03.2015 року,

відповідача - Лісовського Р.В. за довіреністю № 4277 від 17.12.2014 року.

В судовому засіданні, розпочатому о 11 год. 10 хв. 30.03.2015 року, відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви до 11 год. 20 хв. 20.04.2015 року та до 11 год. 00 хв. 05.05.2015 року.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд врегулювати розбіжності, які виникли між сторонами при укладанні договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання № 830 від 16.01.2015 року шляхом викладення спірних пунктів договору в редакції позивача згідно протоколу розбіжностей до вказаного договору.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просить суд вважати договір № 830 від 16.01.2015 року укладеним в редакції Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням протоколу розбіжностей, наданого Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН».

Позивач 20.04.2015 року подав суду письмові пояснення № 304 від 17.04.2015 року, в яких не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, вважає їх необґрунтованими та підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача направив до суду письмові пояснення № 1188 від 15.04.2015 року (електронна пошта), в яких зазначає, що оскільки умовами договору № 830 від 16.01.2015 року передбачено, що постачання холодної води здійснюється для потреб гарячого водопостачання, а кінцевими споживачами є населення, то виконавцем зазначених послуг може бути лише організація, яка має відповідну ліцензію, тобто позивач.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача - Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН», в якій просить суд врегулювати розбіжності, які виникли між сторонами при укладанні договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання № 830 від 16.01.2015 року (далі - договір) шляхом викладення спірних пунктів договору в редакції позивача згідно протоколу узгодження розбіжностей до вказаного договору.

Рішенням Виконавчого комітету Конотопської міської ради від 10.06.2014 № року 154 «Про передачу об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства», об'єкти водопровідно-каналізаційного господарства мікрорайону «Порт» по вул. Рябошапка в м. Конотоп були передані на праві господарського відання для обслуговування та експлуатації позивачу.

Серед споживачів послуг, що розташовані на території вищевказаного району міста, є відповідач, що, в свою чергу, здійснює господарську діяльність на території того ж району, надаючи населенню послуги з гарячого водопостачання. Для виробництва послуг відповідач використовує воду, отриману від позивача, тобто являється споживачем послуг позивача.

Відповідно до частини першої статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини шостої зазначеної статті, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», послуги з водопостачання надаються на підставі договору.

Згідно статей 1, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постачання холодної води споживачам є комунальними послугами, а частиною першою статті 19 визначено, що відносини між учасниками господарських відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

На виконання вимог Закону, 19.01.2015 року позивач надіслав на адресу відповідача разом з листом-пропозицією від 16.01.2015 року № 33, два екземпляри договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання № 830 від 16.01.2015 року, який, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 27), відповідач отримав 21.01.2015 року.

13.02.2015 року позивач отримав від відповідача разом із супровідним листом від 10.02.2015 року № 397 підписані договори із протоколом розбіжностей, в якому відповідач пропонував: змінити правовий статус сторін з «Виконавець» та «Споживач» на «Виробник» та «Виконавець»; свою редакцію абзацу 1 пункту 1, пункту 14, пункту 15; пункт 20 - виключити; пункту 25 - доповнити.

З метою врегулювання спірних питань позивачем було направлено відповідачу разом із супровідним листом від 18.02.2015 року № 148 протокол узгодження розбіжностей, де запропоновано компромісний варіант викладення деяких спірних пунктів, однак відповіді в межах запропонованого строку позивач не отримав.

Позивач наполягає викласти текст спірних пунктів договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання № 830 від 16.01.2015 року у наступній редакції:

- В тексті Договору сторони іменуються «Виконавець» та «Споживач» у відповідних відмінках;

- пункт 1: Виконавець зобов'язується надати Споживачу послуги із централізованого постачання холодної води в об'ємі 60000 м3/рік, 5000 м3/місяць з максимальною подачею 164,4 м3/добу, але не більше затверджених лімітів, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором;

- пункт 14: Розрахунок за воду, використану Споживачем здійснюється по затверджених тарифах. Тариф не є договірною умовою. Документом, що підтверджує зміну тарифу є завірена копія відповідного рішення уповноваженого органу. У випадку зміни тарифів, діючих на момент складання договору, оплата Споживачем наданих йому послуг здійснюється по нових цінах, без зміни інших умов договору;

- пункт 15: Зміни у договір у разі зміни тарифів вносяться шляхом підписання сторонами окремої додаткової угоди, що готується Виконавцем та передається Споживачу на розгляд не пізніше ніж за два тижні до настання відповідних змін. У разі, якщо до моменту введення в дію нових тарифів запропонована Виконавцем додаткова угода про їх зміну не підписана Споживачем і не повернута Виконавцю, розрахунок здійснюється на нових тарифах без складання додаткових документів. якщо на момент введення в дію нових тарифів від Споживача надійшла відмова від підписання додаткової угоди, цей Договір вважається розірваним з першого дня дії нових тарифів, а Виконавець набуває права у будь-який час без попереднього повідомлення припинити постачання послуг Споживачу;

- пункт 20: Претензії Виконавця за неправильну виписку рахунків заявляються Споживачем в письмовій формі не пізніше 30 днів з дня одержання рахунку. Пред'явлення претензії не припиняє оплату рахунків в повній сумі в установлений термін. При встановленні правомірності претензії залишок суми, одержаної Виконавцем, зараховується погашенням рахунків за наступні розрахункові періоди;

- пункт 25 доповнити: … За відсутність факту реєстрації податкових накладних а ЄРПН та/або порушення порядку заповнення податкової накладної, що виникло з вини Виконавця та не дає справа Споживачу на включення сум ПДВ до податкового кредиту, Виконавець відшкодовує збитки, понесені Споживачем, у розмірі суми податку на додану вартість по даним накладним.

Відповідач наполягає викласти текст спірних пунктів договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання № 830 від 16.01.2015 року у наступній редакції:

- В тексті Договору змінити слова «Виконавець» та «Споживач» на «Виробник» та «Виконавець» у відповідних відмінках;

- пункт 1: Виробник зобов'язується надати Виконавцю послуги із централізованого постачання холодної води в об'ємі 60000 м3/рік, 5000 м3/місяць з максимальною подачею 164,4 м3/добу, але не більше затверджених міськвиконкомом лімітів, а Виконавець зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором;

- пункт 14: Розрахунок за воду, поставлену Виконавцю здійснюється по тарифах, визначених у пункті 5 даного договору;

- пункт 15: Зміни у договір у разі зміни тарифів вносяться шляхом підписання сторонами окремої додаткової угоди, що готується Виробником та передається Виконавцю на розгляд не пізніше ніж за два тижні до настання відповідних змін. У разі, якщо до моменту введення в дію нових тарифів запропонована Виробником додаткова угода про їх зміну не підписана Виконавцем і не повернута Виробнику, цей Договір вважається розірваним, а Виробник набуває права припинити постачання послуг Виконавцю. У разі, якщо Виробник не припинив подачу води після розірвання договору, Виконавець оплачує послуги з постачання води по тарифам, які діяли до їх збільшення;

- пункт 20: виключити;

- пункт 25 доповнити: … За відсутність факту реєстрації податкових накладних а ЄРПН та/або порушення порядку заповнення податкової накладної, що не дає справа Виконавцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту, -Виробник відшкодовує збитки, понесені Виконавцем в розмірі суми податку на додану вартість по даним накладним.

Господарський суд, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 42 Водного кодексу України встановлено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними та вторинними.

Первинні водокористувачі - ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Із аналізу вищевикладених норм виходить, що позивач по відношенню до відповідача є первинними водокористувачем, а Відповідач по відношенню до позивача є вторинним водокористувачем.

Відповідно до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», під централізованим питним водопостачанням розуміється господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування води.

Згідно статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виробником є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги, а виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу житлово-комунальних послуг.

Статтею 19 зазначеного Закону передбачено, що виробник послуг може бути їх виконавцем, а виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що проводить господарську діяльність з централізованого водопостачання.

Фактично, правовідносини щодо постачання холодної води до теплових пунктів (котелень) регламентуються пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року за № 190. (далі - Правила), якими передбачено два основних суб'єкта правовідносин - «Виробник» та «Споживач».

Таким чином, позивач є суб'єктом господарської діяльності з централізованого водопостачання, що поєднує в собі функції виробника та виконавця послуг холодного водопостачання, а відповідач є споживачем питної води, що, відповідно до статті 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», використовує її для забезпечення своїх господарських потреб, направлених на здійснення господарської діяльності, в даному випадку - діяльності по виробництву та постачанню гарячої води суб'єктам господарювання та мешканцям мікрорайону «Порт» в м. Конотоп.

А відтак, визначення сторін договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання № 830 від 16.01.2015 року в редакцій як «Виконавець» та «Споживач» не суперечить суті правовідносин, що виникли між сторонами та чинному законодавству.

В протоколі розбіжностей відповідач виклав пункт 1 договору ідентично до тексту самого договору, виключивши звідти одне слово «централізованого», проте суд вважає за потрібне не виключати з договору слово «централізованого», оскільки позивач відповідно до ліцензії здійснює діяльність саме з централізованого водопостачання та водовідведення, та керується в своїй діяльності Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, згідно пункту 2.1 яких, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюється виключно на договірних засадах відповідно до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Частиною другою статті 632 Цивільного кодексу України, передбачено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Тариф на централізоване водопостачання відноситься до державних регульованих цін (стаття. 191 Господарського кодексу України).

Згідно статей 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуги з водопостачання віднесено до житлово-комунальних послуг, ціни/тарифи на які затверджує національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері комунальних послуг.

Указом Президента України від 10.09.2014 року за № 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яку наділено повноваженнями встановлювати тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Відповідно до вищезгаданого Положення, до повноважень НКРЕКП належить встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Отже, тариф на послуги, що надаються згідно договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання № 830 від 16.01.2015 року, не може встановлюватись договором.

В той же час, одностороння зміна тарифів в договорі, на якій наполягає позивач, обмежує право відповідача на реалізацію захисту власного інтересу, оскільки така зміна не потребує його згоди, а отже відповідач не буде мати можливості звернутися до суду для врегулювання спірного питання.

Також слід зауважити, що тарифи на послуги з централізованого постачання гарячої води визначаються згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.10.2014 року за № 146 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг, згідно якої до складу тарифу входять витрати на придбання холодної води на послуги з централізованого постачання гарячої води. У разі ж зміни тарифу на постачання холодної води у договорі в односторонньому порядку, відповідач не зможе в такому ж порядку змінити тариф на гаряче водопостачання, оскільки такі зміни повинні здійснюватись у відповідності з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.06.2014 року № 766 «Про затвердження Процедури встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води» (далі - Постанова).

Так, згідно вищезазначеної Постанови, у разі необхідності зміни тарифу на централізоване постачання гарячої води, відповідач повинен подати до Національної комісії заяву за встановленою формою, а також відповідні розрахунки, підтвердні матеріали і документи, що використовувались під час проведення таких розрахунків.

Згідно пункту 3.2 Постанови, строк розгляду заяви становить 30 календарних днів, та є значно більшим аніж встановлений Позивачем строк сповіщення про зміну тарифу на постачання холодної води, що унеможливлює своєчасне реагування відповідача на таку зміну.

Тому змінений тариф має визначатися (відображатися) сторонами у договорі (пункт 5 договору), а відтак суд вважає, що пункт 14 договору має бути викладений в редакції відповідача, запропонованій останнім у протоколі розбіжностей до договору.

Стосовно пункт 15 договору представник позивача зазначив, що даний пункт щодо укладання додаткової угоди було внесено в договір на прохання відповідача. В договорах з іншими споживачами послуг позивача такий пункт відсутній, тому, така додаткова угода може носити виключно технічний характер з метою констатації вже встановленого факту зміни тарифу.

Редакція відповідача пункту 15 договору в її останньому реченні («У разі, якщо Виробник не припинив подачу води після розірвання Договору, Виконавець оплачує послуги з постачання води по тарифам, які діяли до їх збільшення».) є некоректною, оскільки це призведе до спричинення збитків позивачеві.

У зв'язку з особливостями встановлення тарифу на послуги водопостачання, та враховуючи особливу мету подальшого використання наших послуг (отриманої води) відповідачем, позивачем правомірно пропонується включити до тексту положення про розрахунок по нових тарифах без складання додаткових документів в разі якщо додаткова угода про їх зміну не підписана споживачем і не повернута виконавцю та обов'язковість подання споживачем відмови від укладання додаткової угоди як підставу для розірвання договору.

З огляду на вищевикладене, пункт 15 договору має бути викладено в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору.

Позивач наполягає на включенні в текст договору пункту 20, який передбачає пред'явлення претензій за неправильну виписку рахунків не пізніше 30 днів з дня одержання рахунку, а також оплату повної суми рахунку незалежно від пред'явлення такої претензії.

Оскільки рахунок є документом па підставі якого здійснюється оплата за надані послуги, а сам розмір оплати встановлюється на підставі тарифу, затвердженого сторонами, і відповідач, як державне підприємство, у разі виставлення рахунку за ціною, більшою ніж оговорена у договорі, не має права оплачувати такий рахунок, такий пункт договору є недоречним в даному випадку, а тому пункт 20 за пропозицією відповідача підлягає виключенню з договору.

Щодо пропозиції позивача доповнити пункт 25 договору абзацом наступного змісту: «За відсутність факту реєстрації податкових накладних в ЄРПН та/або порушення порядку заповнення податкової накладної, що виникло з вини Виконавця та не дає права Споживачу на включення сум ПДВ до податкового кредиту, Виконавець відшкодовує збитки, понесені Споживачем, у розмірі суми податку на додану вартість по даним накладним», суд вважає таке доповнення таким, що не суперечить нормам чинного законодавства України та є прийнятним для обох сторін.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо врегулювання розбіжностей, які виникли між сторонами при укладанні договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання № 830 від 16.01.2015 року підлягають частковому задоволенню шляхом викладення спірних пунктів договору в наступній редакції:

- В тексті Договору сторони іменуються «Виконавець» та «Споживач» у відповідних відмінках;

- пункт 1: Виконавець зобов'язується надати Споживачу послуги із централізованого постачання холодної води в об'ємі 60000 м3/рік, 5000 м3/місяць з максимальною подачею 164,4 м3/добу, але не більше затверджених лімітів, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором;

- пункт 14: Розрахунок за воду, поставлену Споживачеві здійснюється по тарифах, визначених у пункті 5 даного договору;

- пункт 15: Зміни у договір у разі зміни тарифів вносяться шляхом підписання сторонами окремої додаткової угоди, що готується Виконавцем та передається Споживачу на розгляд не пізніше ніж за два тижні до настання відповідних змін. У разі, якщо до моменту введення в дію нових тарифів запропонована Виконавцем додаткова угода про їх зміну не підписана Споживачем і не повернута Виконавцю, розрахунок здійснюється на нових тарифах без складання додаткових документів. якщо на момент введення в дію нових тарифів від Споживача надійшла відмова від підписання додаткової угоди, цей Договір вважається розірваним з першого дня дії нових тарифів, а Виконавець набуває права у будь-який час без попереднього повідомлення припинити постачання послуг Споживачу;

- пункт 20 Виключити;

- пункт 25 Доповнити: … За відсутність факту реєстрації податкових накладних а ЄРПН та/або порушення порядку заповнення податкової накладної, що виникло з вини Виконавця та не дає справа Споживачу на включення сум ПДВ до податкового кредиту, Виконавець відшкодовує збитки, понесені Споживачем, у розмірі суми податку на додану вартість по даним накладним.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони порівну.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Врегулювати розбіжності, які виникли між Комунальним підприємством Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Г. Тхора, буд. 31, ідентифікаційний код 03352716) та Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапко, буд. 25, ідентифікаційний код 12602750) при укладанні договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання №830 від 16.01.2015р. шляхом викладення спірних пунктів договору в наступній редакції:

- В тексті Договору сторони іменуються «Виконавець» та «Споживач» у відповідних відмінках;

- пункт 1: Виконавець зобов'язується надати Споживачу послуги із централізованого постачання холодної води в об'ємі 60000 м3/рік, 5000 м3/місяць з максимальною подачею 164,4 м3/добу, але не більше затверджених лімітів, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором;

- пункт 14: Розрахунок за воду, поставлену Споживачеві здійснюється по тарифах, визначених у пункті 5 даного договору.

- пункт 15: Зміни у договір у разі зміни тарифів вносяться шляхом підписання сторонами окремої додаткової угоди, що готується Виконавцем та передається Споживачу на розгляд не пізніше ніж за два тижні до настання відповідних змін. У разі, якщо до моменту введення в дію нових тарифів запропонована Виконавцем додаткова угода про їх зміну не підписана Споживачем і не повернута Виконавцю, розрахунок здійснюється на нових тарифах без складання додаткових документів. якщо на момент введення в дію нових тарифів від Споживача надійшла відмова від підписання додаткової угоди, цей Договір вважається розірваним з першого дня дії нових тарифів, а Виконавець набуває права у будь-який час без попереднього повідомлення припинити постачання послуг Споживачу;

- пункт 20 Виключити;

- пункт 25 Доповнити: … За відсутність факту реєстрації податкових накладних а ЄРПН та/або порушення порядку заповнення податкової накладної, що виникло з вини Виконавця та не дає справа Споживачу на включення сум ПДВ до податкового кредиту, Виконавець відшкодовує збитки, понесені Споживачем, у розмірі суми податку на додану вартість по даним накладним.

3. Стягнути з Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапко, буд. 25, ідентифікаційний код 12602750) на користь Комунального підприємства Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Г. Тхора, буд. 31, ідентифікаційний код 03352716) витрати по сплаті судового збору в сумі 609,00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.05.2015 року.

Суддя П.І. Левченко