Рішення № 44097750, 23.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2015 р. Справа № 911/1099/15

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства “O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс”,

23500, Вінницька обл., Шаргородський р-н, м. Шаргород, вул. Леніна, буд.272 В

21007, м. Вінниця, вул. Липовецька, 6-а, оф.522

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДАГРОПОСТАЧ-61”,

08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Центральна, буд. 6-А

про стягнення 364 707, 32 грн.

за участю представників:

позивача – не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

відповідача – не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства “O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс” (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДАГРОПОСТАЧ-61” (далі – відповідач) про стягнення 364 707, 32 грн., з яких: 295 497,97 грн. основного боргу, 5 647,74 грн. 3% річних та 63 561,61 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати товару, що поставлений позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.04.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7946/15 від 07.04.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 19.03.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8089/15 від 09.04.2015) позивачем подано довідку.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8134/15 від 09.04.2015) позивачем подано клопотання про подальший розгляд справи без його участі його представника.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8135/15 від 09.04.2015) позивачем подано письмові пояснення.

У судове засідання 09.04.2015 представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 19.03.2015 не виконав, розгляд справи відкладено на 23.04.2015.

У судове засідання 23.04.2015 представники сторін не з’явились.

Нез'явлення у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.04.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивачем відповідачеві поставлено товар на суму 295 497,97 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними від 01.07.2014 № РФ-0084038 на суму 74 265,38 грн., від 01.07.2014 № РФ-0085148 на суму 1 170,29 грн., від 01.07.2014 № РФ-0085146 на суму 6 034,25 грн., від 04.07.2014 № РФ-0084769 на суму 199 082,77 грн., від 17.07.2014 № РФ-0092953 на суму 7 479,00 грн., від 31.07.2014 № РФ-0099809 на суму 4 198,09 грн., від 31.07.2014 № РФ-0099728 на суму 3 268,19 грн., що підписані представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних.

Підписи представників обох сторін на вказаних видаткових накладних скріплені відбитками їх печаток, що також оцінюється судом як підтвердження юридичними особами – позивачем та відповідачем – фактів здійснення господарських операцій з поставки товару.

Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факти здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

На підтвердження наявності заборгованості відповідача з оплати товару, що поставлений за вищевказаними видатковими накладними, позивачем у матеріали справи надано оригінали банківських довідок Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» від 01.04.2015 № 102-20-2-14/78, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 01.04.2015 № 06.31-2565, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» від 01.04.2015 № 54-2/515-7/287, Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» від 01.04.2015 № 5-220/01/236/2015, Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» від 02.04.2015 № 19.20/59, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 02.04.2015 № 01.02.0.0/1307111410723, які засвідчені підписами уповноважених осіб банківських установ та скріплені відбитками їх печаток, відповідно до яких кошти від відповідача на рахунки позивача, що відкриті у цих банках, не надходили.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зважаючи на те, що у погоджених сторонами видаткових накладних визначено найменування, кількість, ціну товару, суд дійшов висновку про погодження сторонами істотних умов договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах та укладення між сторонами договорів купівлі-продажу в простій письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні – у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківські довідки – у якості письмового доказу для встановлення відсутності перерахувань у повному обсязі відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості.

Докази повної оплати товару за вищезазначеними видатковими накладними у матеріалах справи відсутні.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за видатковими накладними складає 295 497,97 грн.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом.

За результатами дослідження судом спірних видаткових накладних, встановлено, що у них сторонами погоджені строки оплати товару, отже, між сторонами погоджено строки виникнення грошового зобов’язання відповідача, відтак, товар мав бути оплачений у ці строки і вказані строки сплинули.

За таких обставин, наявна заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 295 497,97 грн.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, заявляє до стягнення 5 647,74 грн. 3 % річних та 63 561,61 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об’єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат та з’ясував, що наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 5 647,74 грн. 3 % річних підлягає задоволенню у повному обсязі, інфляційні втрати нараховано позивачем надмірно, правильний розмір інфляційних втрат складає 61 987,38 грн., у зв'язку з чим, позовна вимога, у частині 1 574,23 грн. інфляційних втрат, задоволенню не підлягає.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу у розмірі 295 497,97 грн., 3% річних у розмірі 5 647,74 грн. та інфляційних втрат у розмірі 61 987,38 грн., решта позову задоволенню не підлягає.

З наявного у матеріалах справи оригіналу квитанції від 12.03.2015 вбачається, що судовий збір сплачено позивачем у більшому розмірі, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вказану правову позицію викладено у підпункті 5.2. пункту 5. постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013 № 7.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно з квитанцією від 12.03.2015 підлягає частковому поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 5,85 грн.

Решта судового збору, відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДАГРОПОСТАЧ-61” (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Центральна, буд. 6-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34979368) на користь Приватного підприємства “O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс” (23500, Вінницька обл., Шаргородський р-н, м. Шаргород, вул. Леніна, буд.272В, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33437883) 295 497 (двісті дев’яносто п’ять тисяч чотириста дев’яносто сім) грн. 97 коп. основного боргу, 61 987 (шістдесят одна тисяча дев’ятсот вісімдесят сім) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 5 647 (п’ять тисяч шістсот сорок сім) грн. 74 коп. 3% річних та 7 262 (сім тисяч двісті шістдесят дві ) грн. 66 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Повернути Приватному підприємству “O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс” (23500, Вінницька обл., Шаргородський р-н, м. Шаргород, вул. Леніна, буд.272В, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33437883) з Державного бюджету України 5 (п’ять) грн. 85 коп. судового збору, що зайво сплачений згідно з квитанцією від 12.03.2015.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 28.04.2015.

Суддя С.О. Саванчук