Рішення № 44097433, 29.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/71/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2015 Справа № 908/1846/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.,

За участю представників: від позивача - Дунаєнко О.О., довіреність № 5 від 05.01.2015 р.; від відповідача - Голіщев В.Ю., довіреність № 7 від 03.04.2015р..

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1846/15-г,

за позовом: Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, скорочено ПП «Водоканал»);

до відповідача: Приватного підприємства «Саліан» (69059, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17,скорочено ПП «Саліан»);

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 10212/1 від 30.09.2013 р. в розмірі 31741,81 грн.,

Сутність спору:

КП «Водоканал» заявлено вимоги до Приватного підприємства «Саліан» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 10212/1 від 30.09.2013 р. в розмірі 31741,81 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.03.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1846/15-г, присвоєно номер провадження 34/71/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 20.04.2015 р. Розгляд справи відкладено на 29.04.15 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за період: 01.10.2013 року по 28.02.14 року, з 30.04.2014 року по 31.08.2014 року та з 30.11.2014 року по 28.02.2015 року відповідачеві надано послуги за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 10212/1 від 30.09.2013 р. ПП «Саліан» не виконало умови договору щодо повної оплати отриманих послуг, заборгованість становить 31741,81 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, КП «Водоканал» посилається на ст. 526 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 1,2 ГПК України та умови договору № 10212/1 від 30.09.2013 р.

Представник КП «Водоканал» в судовому засіданні підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

20.04.2015 р. до канцелярії суду від Приватного підприємства «Саліан» надійшло клопотання, в якому відповідач визнає заявлену позивачем до стягнення заборгованість в сумі 31741,81 грн. та зазначає, що на сьогодні його підприємство має певні фінансові труднощі, які не дозволяють сплатити зазначену суму заборгованості одноразово. Разом з тим, відповідач має можливість сплачувати існуючу заборгованість частково та просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців по 2645,15 грн. обов'язкового платежу в місяць.

За заявою представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.13 р. КП «Водоканал» (Водоканал) та ПП «Саліан» (Абонент) укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 10212/1 (далі - договір № 10212/1).

Пунктом 1.1. договору № 10212/1 передбачено, що Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчиках: бул. Шевченко, 77 ПП «Саліан».

30.04.2014 року між КП «Водоканал» та ПП «Саліан» була укладена додаткова угода №1 до Договору №10212/1 від 30.09.2013 р. Відповідно до додаткової угоди, сторони дійшли згоди внести зміни до розділу 2 «Термін дії Договору» Договору а саме, що Договір укладається з 01.05.2013 р. по 31.12.2014 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими, що виникли з договору про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації.

Статтею 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Пунктами 6.1. та 1.8. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002 р. передбачено, що приймання стічних вод Підприємств у систему каналізації здійснюється за договорами. Водоканали приймають стічні води Підприємств до комунальної або відомчої каналізації за умови, якщо каналізаційна мережа та очисні споруди каналізації мають резерв пропускної спроможності, показники якості стічних вод Підприємства задовольняють вимоги місцевих Правил приймання та укладеного з Водоканалом договору на приймання стічних вод (Договір на послуги водовідведення).

За положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно п. 5.1 договору № 10212/1 основним документом на оплату є акт-рахунок. Акти за воду та водовідведення виписуються Абоненту представником Водоканалу при наявності особистого посвідчення 16-20 числа кожного місяця. Протягом 2-х робочих днів на підставі даних, зазначених у акті, Абоненту виписується акт-рахунок. На протязі 3-х банківських днів з дня виписки акта-рахунку Абонент зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в акті-рахунку.

На виконання умов договору № 10212/1, позивачем в наступних періодах: з 01.10.2013 року по 28.02.14 року, з 30.04.2014 року по 31.08.2014 року та з 30.11.2014 року по 28.02.2015 року , були надані послуги з питного водопостачання та приймання стічних згідно актів-рахунків::№10212/1 від 31.10.2013р. на суму 14 198,08 грн., №10212/1 від 31.12.2013р. на суму 4 422,01 грн., №10212/1 від 31.01.2014р. на суму 82,85 грн., №10212/1 від 28.02.2014р. на суму 352,10 грн., №10212/1 від 30.04.2014р. на суму 2138,32 грн., №10212/1 від 31.05.2014р. на суму 2346,23 грн., №10212/1 від 30.06.2014р. на суму 1683,86 грн., №10212/1 від 31.07.2014р. на суму 1887,41 грн., №10212/1 від 31.08.2014р. на суму 3478,75 грн., №10212/1 від 30.11.2014р. на суму 431,76 грн., №10212/1 від 31.12.2014р. на суму 1245,94 грн., № 10212/1 від 31.01.2015р. на суму 61,68 грн., №10212/1 від 28.02.2015р. на суму 277,56 грн.

Таким чином, загальна заборгованість ПП «Саліан» перед КП «Водоканал» на момент подання позову та порушення провадження по справі складала 31741,81 грн.

Відповідно до квитанції № ПН3503 від 24.04.15 р. відповідачем оплачено 2000 грн. заборгованості за договором № 10212/1.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 4.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 2000 грн. основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В клопотанні від 20.04.15 р. та поясненнях від тієї ж дати, відповідач визнає позовні вимоги, заперечень щодо заявленої до стягнення заборгованості не має та зазначає, що на сьогодні його підприємство має певні фінансові труднощі, які не дозволяють сплатити зазначену суму заборгованості одноразово. Разом з тим, відповідач має можливість сплачувати існуючу заборгованість частково та просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд також враховує визнання позову відповідачем, оскільки дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і задовольняє позов з урахуванням оплати відповідачем 2000 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд знаходить підстави для часткового задоволення даного клопотання, виходячи з наступного.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 7.1.2. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. ).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, зокрема, надані сторонами докази фінансового становища, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення на 6 місяців.

Згідно з п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 р., за змістом статті 121 ГПК господарський суд не позбавлений права в порядку, передбаченому цією статтею, вирішити питання про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зокрема і в тій частині, що стосується стягнення сум судового збору (або інших судових витрат).

З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне надати відповідачу розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області щодо стягнення 29741,81 грн. основного боргу та 1827 грн. судового збору.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, в тому числі за вимогами, провадження по яким припинено.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження по справі № 908/1846/15-г в частині стягнення з Приватного підприємства «Саліан» 2000 грн. основного боргу.

Стягнути з Приватного підприємства «Саліан» (69059, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17, ідентифікаційний код юридичної особи: 22124518) на користь Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, ідентифікаційний код юридичної особи: 03327121) 29741 (двадцять дев'ять тисяч сімсот сорок одна) грн. 81 коп. основного боргу та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2015 р. по справі № 908/1846/15-г в частині стягнення 29741,81 грн. основного боргу та 1827 грн. судового збору на 6 (шість) місяців, шляхом сплати рівними частинами щомісячно по 5261 (п'ять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 47 коп., починаючи з червня 2015 р. по листопад 2015 р. включно.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 05.05.2015 р.

Суддя А.О. Науменко