Постанова № 44095964, 06.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 року Справа № 876/5118/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Керод Х.І.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - ОСОБА_1;

від відповідача - Вонятівська О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській обл. та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2014р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на доходи фізичних осіб,-

В С Т А Н О В И Л А:

07.03.2014р. позивач Фізична особа-підприємець /ФОП/ ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати винесені Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією /ОДПІ/ Головного управління /ГУ/ Міндоходів у Тернопільській обл. податкові повідомлення-рішення № 0020881701 від 05.09.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб /ПДФО/ у розмірі 92735 грн. 55 коп., № 0020921701 від 05.09.2013р. про збільшення суми грошового з податку на додану вартість /ПДВ/ у розмірі 1586950 грн. 50 коп., № 0025911701 від 04.12.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДФО у розмірі 27212 грн. 55 коп. (а.с.3-13).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2014р. заявлений позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській обл. № 0020921701 від 05.09.2013р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.197-201).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржили сторони.

У поданій скарзі відповідач Тернопільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській обл., покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.203-205, 246).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що підставою для прийняття скасованого судом податкового повідомлення-рішення слугували порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу /ПК/ України, оскільки за результатами співставлення інформаційної бази даних єдиного реєстру податкових накладних та підписів на паперових носіях з'ясовано, що електронний цифровий підпис податкових накладних (квитанцій) не відповідає підписам уповноважених осіб, що зазначені у податкових накладних (паперових носіях).

В своїй апеляційній скарзі позивач ФОП ОСОБА_5, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.206-211).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що на підтвердження реальності господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Стіл Петролеум» позивачем надано всі необхідні первинні документи; вказаний контрагент на момент виконання господарських зобов'язань був зареєстрованим у встановленому порядку, отримав свідоцтво платника ПДВ. Також по вказаним обставинам винесено постанову про закриття кримінального провадження через підтвердження реальності розглядуваних операцій.

У зв'язку із реорганізацією Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській обл. судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача його правонаступником - Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській обл. (а.с.237, 247).

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін на підтримання поданих скарг та їх взаємні заперечення, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_5 підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській обл. належить відхилити, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 23.07.2013р.-05.08.2013р. із продовженням терміну перевірки на п'ять робочих днів з 06.08.2013р. по 12.08.2013р. ревізорами Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській обл. проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено Акт перевірки № 603/19-18-17-226/НОМЕР_4 від 19.08.2013р. (а.с.57-70).

Перевіркою встановлено порушення, зокрема, вимог п.177.2 ст.177 ПК України, внаслідок чого донараховано ПДФО в сумі 61821 грн. 70 коп.

Також позивачем не дотримані вимоги п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого донараховано ПДВ в сумі 1057967 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0020921701 від 05.09.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 1586950 грн. 50 коп., з яких 1057967 грн. за основним платежем та 528983 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.14);

№ 0020881701 від 05.09.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДФО в загальному розмірі 92732 грн. 55 коп., з яких 61821 грн. 70 коп. за основним платежем та 30910 грн. 85 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.15).

Внаслідок проведення процедури апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань скарги позивача щодо збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ і ПДФО були відхилені, про що податковими органами відповідних рівнів прийняті рішення про результати розгляду скарг (а.с.17-39).

Також за результатами скарги позивача до ГУ Міндоходів у Тернопільській обл. винесено податкове повідомлення-рішення № 0025911701 від 04.12.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДФО в загальному розмірі 27212 грн. 55 коп., з яких 18141 грн. 70 коп. за основним платежем та 9070 грн. 85 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.16).

Необхідність прийняття такого повідомлення-рішення зумовлена тим, що під час розрахунку ПДФО не враховані вимоги п.167.1 ст.167 ПК України щодо застосування ставки податку у розмірі 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподаткованого доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного - 2012) року.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень є висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТзОВ «Стіл Петролеум», на підставі яких платником податків були сформовані дані податкового обліку, через що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту за березень 2012 року 82428 грн. 93 коп. і занижено суму ПДВ на 82428 грн. 93 коп., а також завищено суму витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів за 2012 рік, на 412144 грн. 67 коп., у зв'язку з чим занижено ПДФО на 61821 грн. 70 коп.

Окрім цього, позивачем сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних ТзОВ «Терполімергаз», ТзОВ «Пласт-Фасон» і ТзОВ ДП «Професіонал», які зареєстровані з порушенням вимог п.201.10 ст.201 ПК України, по причині чого занижено суму ПДВ на 975538 грн. 07 коп. за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. Зокрема, за результатами співставлення інформаційної бази даних єдиного реєстру податкових накладних та підписів на паперових носіях з'ясовано, що електронний цифровий підпис податкових накладних (квитанцій) не відповідає підписам уповноважених осіб, що зазначені у податкових накладних (паперових носіях).

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час формування податкового кредиту по 31 податковій накладній були дотримані вимоги п.201.10 ст.201 ПК України, оскільки вказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та складені з дотриманням порядку їх заповнення.

Разом з тим, позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Стіл Петролеум», у вказаного контрагента були відсутні необхідні ресурси для виконання прийнятих на себе зобов'язань по поставці труб стальних; свідоцтво платника цього контрагента анульовано 29.01.2013р., у вересні 2012 року розпочалася процедура його банкрутства.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що не у повній мірі відповідають фактичним обставинам справи і суперечать нормам чинного законодавства, з наступних причин.

В частині висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України колегія суддів враховує наступне.

За період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. ФОП ОСОБА_5 сформовано податковий кредит на підставі 31 (тридцять одної) податкової накладної, в яких електронний цифровий підпис податкових накладних (квитанцій) не відповідає підписам уповноважених осіб, що зазначені у податкових накладних (паперових носіях) (а.с.85-153).

Так, по податковим накладним ТзОВ «Терполімергаз» цифровий підпис під час їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних належить ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, однак податкові накладні під час їх видачі покупцю скріплені підписом ОСОБА_6

По податковим накладним ТзОВ «Пласт-Фасон» цифровий підпис під час їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних належить ОСОБА_9 та ОСОБА_10, однак податкові накладні під час їх видачі покупцю скріплені підписом ОСОБА_11

По податковим накладним ТзОВ ТД «Професіонал» цифровий підпис під час їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних належить ОСОБА_12, однак податкові накладні під час їх видачі покупцю скріплені підписом ОСОБА_13

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

На виконання вказаної норми КМ України постановою № 1246 від 29.12.2010р. затверджено Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.5 цього Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

За відсутності у продавця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Продавець, що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Також пунктами 8 та 9 вказаного Порядку встановлено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що чинне законодавства визначає вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації; інші порушення порядку реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування не призводять до відмови у реєстрації таких накладних або розрахунків, а відтак не можуть позбавляти покупця права на формування податкового кредиту на підставі таких податкових накладних або розрахунків.

Також нормами ПК України та іншими підзаконними актами не передбачено, що внесення до Єдиного реєстру податкових накладних за допомогою цифрового підпису однієї уповноваженої особи продавця та підписання податкових накладних іншою уповноваженою особою цього ж продавця є підставою для визнання таких накладних недійсними або неналежно оформленими.

Таким чином, встановлений порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не вимагає реєстрації такої накладної лише особою, яка її підписала.

За таких обставин висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України не ґрунтуються на вимогах закону.

Стосовно тверджень податкового органу про нереальний характер господарських відносин позивача з ТзОВ «Стіл Петролеум» колегія суддів виходить з такого.

27.03.2012р. між позивачем (покупець) та ТзОВ «Стіл Петролеум» (продавець) укладено договір № 273/1 купівлі-продажу, відповідно до умов п.1.1. якого продавець зобов'язався відпустити, а покупець прийняти та оплатити металопрокат (продукцію), в асортименті, кількості та за ціною, вказаних в рахунку (специфікації).

Згідно з п.4.3 цього договору доставка товару здійснюється транспортними засобами покупця і за рахунок останнього, а п.3.2 договору визначено адрес поставки - АДРЕСА_1 (а.с.154-155).

На виконання цього договору проведені наступні поставки продукції - труб стальних:

28.03.2012р. - на суму 248073 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ, що стверджується видатковою накладною № 2803/1 від 28.03.2012р., податковою накладною № 28037 від 28.03.2012р., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.156, 157, 158, 160). Транспортування продукції здійснено транспортом ФОП ОСОБА_14 згідно товарно-транспортної накладної № 2803/1 від 28.03.2012р. (а.с.159).

29.03.2012р. - на суму 246500 грн., в тому числі ПДВ, що стверджується видатковою накладною № 293/01 від 29.03.2012р., податковою накладною № 29034 від 29.03.2012р., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.161, 163). Транспортування продукції здійснено транспортом ТзОВ «Терполімергаз» згідно товарно-транспортної накладної № 2903/1 від 29.03.2012р. (а.с.162).

Оплата придбаної продукції проведена позивачем шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок продавця згідно платіжних доручень № 99 від 26.04.2012р. на суму 85122 грн. 49 коп., № 151 від 02.07.2012р. на суму 109000 грн., № 158 від 09.07.2012р. на суму 27790 грн. 50 коп., № 175 від 03.08.2012р. на суму 272660 грн. 61 коп. (а.с.165-168).

Також у матеріалах справи наявні докази подальшого використання позивачем придбаної продукції у власній господарській діяльності (а.с.191-194).

Надання транспортних послуг засвідчується складеними з ФОП ОСОБА_14 актом виконаних робіт № 28/03 від 28.03.2012р. на суму 4000 грн. (маршрут м.Дніпропетровськ - м.Тернопіль, автомобіль «Volvo», номерний знак НОМЕР_5) та рахунком від 27.03.2012р. (а.с.182, 183).

Також між позивачем та ТзОВ «Терполімергаз» укладено договір-доручення № 03-01 від 03.01.2012р. на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях (а.с.180-181), оплата за транспортні послуги проведена згідно платіжного доручення від 05.06.2012р. в сумі 17000 грн. (а.с.248).

Таким чином, між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Стіл Петролеум» в дійсності були виконані вищевказані господарські операції, дії останніх спрямовані на реальне настання правових наслідків, а не вчинялися лише в цілях заниження об'єкта оподаткування, несплати податків.

Тобто, внаслідок проведення таких операцій платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, і не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок неправильного формування податкового кредиту та валових витрат, відшкодування з державного бюджету ПДВ тощо.

Також складений Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській обл. Акт перевірки не вказує, яким чином висвітлені у ньому обставини (відсутність ресурсів згідно баз даних, нетривалий період функціонування контрагента через його банкрутство, перебування у відносинах з фіктивними підприємствами) перешкоджали здійсненню реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Крім того, обставини відсутності матеріальних та фізичних ресурсів не перешкоджають контрагенту позивача провадити господарську діяльність силами інших суб'єктів підприємницької діяльності за плату на підставі відповідних угод.

У вказаному Акті питання можливості здійснення таких операцій силами інших суб'єктів підприємницької діяльності податковим органом не досліджувались, а висновок щодо відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності не може заслуговувати на увагу, оскільки чинне законодавство не визначає норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим доводи відповідача щодо відсутності таких умов мають виключно оціночний характер та базуються на припущеннях.

Окрім цього, по операціях придбання позивачем у ТзОВ «Стіл Петролеум» товарів не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків, слід вважати безпідставним.

Під час судового розгляду не виявлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичної особи ТзОВ «Стіл Петролеум», також відсутні обвинувальні вироки суду, якими були б засуджені винні особи за створення фіктивного підприємства ТзОВ «Стіл Петролеум» чи видачу податкових накладних від цього підприємства, не здобуто доказів наявності протиправного умислу в самого позивача.

Натомість, постановою старшого слідчого з ОВС ВКР Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській обл. закрито кримінальне провадження № 32013210000000091 від 25.09.2013р. у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України (а.с.40, 41-42).

Системний аналіз норм чинного податкового законодавства, наявних в матеріалах справи договорів, податкових накладних, податкових і видаткових накладних тощо свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит та валові витрати за спірний період, відповідають критеріям первинного документу, через що зазначені дії позивача щодо формування податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

Як вбачається з установлених судом обставин справи, подані позивачем первинні документи, банківські документи, за якими позивачем здійснювалася оплата цих товарів, містять інформацію щодо змісту поставок товарів у рамках названих договорів, є достовірними доказами виконання контрагентом позивача вимог, обумовлених названими договорами.

Додатково суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

За наведених обставин підстав для втрати позивачем права на формування податкового кредиту та валових витрат, а також збільшення грошових зобов'язань з ПДВ та ПДФО, колегія суддів не знаходить.

Таким чином, матеріалами справи та нормами чинного податкового законодавства підтверджено правомірність включення позивачем сум до податкового кредиту та валових витрат, а також безпідставність визначення грошових зобов'язань з ПДВ та ПДФО.

При винесенні постанови по справі колегія суддів враховує рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), в якому зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У вищевказаному рішенні наголошується й на тому, що платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню.

Окрім цього, в порушення вимог процесуального закону під час винесення спірного рішення судом першої інстанції допущено невідповідність його висновків резолютивній частині.

Зокрема, скасовуючи податкове повідомлення-рішення № 0020921701 від 05.09.2013р. судом не було враховано, що сума грошового зобов'язання з ПДВ складається з двох сум:

975538 грн. 07 коп. - формування податкового кредиту за рахунок неналежно зареєстрованих податкових накладних;

82429 грн. - формування податкового кредиту за рахунок безтоварних операцій з ТзОВ «Стіл Петролеум».

Оскільки згідно висновків суду першої інстанції операції з ТзОВ «Стіл Петролеум» слід вважати безтоварними, тому скасування податкового повідомлення-рішення № 0020921701 від 05.09.2013р. могло здійснюватися лише в частині 975538 грн. 07 коп. основного платежу та нарахованих на цю суму штрафних (фінансових) санкцій.

Окрім цього, відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Аналогічні роз'яснення наведені у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі».

Звідси, резолютивна частина оскаржуваної постанови суду не відповідає вимогам ст.162 КАС України, оскільки судом лише скасовано податкове повідомлення-рішення, тобто, без визнання такого протиправним.

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, прийняті Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській обл. податкові повідомлення-рішення № 0020921701 від 05.09.2013р., № 0020881701 від 05.09.2013р. та № 0025911701 від 04.12.2013р. слід визнати протиправними і скасувати.

Також у порядку ст.94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 1686 грн. 68 коп. сплаченого судового збору (а.с.2, 212, 224).

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_5 є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з вищевикладених мотивів.

Також з цих же мотивів не підлягає задоволенню апеляційна скарга Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській обл.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задоволити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задоволити.

Визнати протиправними і скасувати прийняті Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській обл. наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0020921701 від 05.09.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1586950 грн. 50 коп., з яких 1057967 грн. за основним платежем та 528983 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0020881701 від 05.09.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 92732 грн. 55 коп., з яких 61821 грн. 70 коп. за основним платежем та 30910 грн. 85 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0025911701 від 04.12.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 27212 грн. 55 коп., з яких 18141 грн. 70 коп. за основним платежем та 9070 грн. 85 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 понесені судові витрати у розмірі 1686 (одна тисяча шістсот вісімдесят шість) грн. 68 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській обл. залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Бруновська