УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2015 року Справа № 5081/13/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Костів М.В.,
судді Запотічний І.І.
секретар судового засідання Дутка І.С.
за участю представників:
від позивача Іванов С.С., Пристайко М.Я., Сторонянський О.З.
від відповідача Кожан О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «Престиж» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 року у справі № 813/233/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «Престиж» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Престиж» (позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає наступне. За результатами перевірки податковим органом зафіксовано заниження податкового зобов'язання в податковій звітності з податку на прибуток за 9-ть місяців 2012 року на суму 19489,00 грн. та збільшення податкового зобов'язання в податковій звітності з податку на прибуток за 9-ть місяців 2012 року на суму 171088,00 грн., про що зазначено в Акті від 30.11.2012 року № 2041/15-1/31527435. На підставі вказаного Акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003061510 від 05.12.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 190577,00грн. (основний платіж) та застосовано штрафні санкції в сумі 9744,50 грн. Позивач вважає, що висновки Акту перевірки ТзОВ «ВКП «Престиж» не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності підприємства, ґрунтуються на неправильному застосуванні податковим органом норм податкового законодавства. ТзОВ ВКП «Престиж» декларацію про податок на прибуток за 9 місяців 2012р. подало 05.11.2012р. без запізнення. Позивачем помилково було внесено суму 171088.00грн. в рядок 26 та суму 19489,00грн. в рядок 15, які мали бути відображені в рядку 06.5. Статтею 135 ПКУ встановлюється порядок визначення доходів та їх склад. Суми наведені представниками ДПІ не відповідають жодному із пунктів цієї статті і тому не повинні бути сплачені в бюджет. ТзОВ «ВКП «Престиж» скористалося своїм правом наданим п. 86.7 ст. 86 ПК України і подало 07.12.2012 року письмові заперечення на акт перевірки.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 року у справі № 813/233/13-а позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 року №0003061510 в частині визначення грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4872,25 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції апеляційну скаргу подано ТзОВ «ВКП «Престиж», та Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області.
Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити його адміністративний позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована, фактично, доводами позовної заяви.
Відповідач у апеляційній скарзі вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що виявлені перевіркою порушення ґрунтувались на недотриманні платником податків Наказу Міністерства фінансів України від 28.09.11 №1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», зокрема в частині заповнення рядків 14, 15 та 26. Враховуючи заповнення 15 рядка декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 з прочерком, в зазначеній колонці декларації за 9 місяців 2012 року проставлено суму 19609,00 грн., наслідком чого є нівелювання значення податкового зобов'язання звітного періоду. Порушення порядку заповнення 15 рядка декларації з податку на прибуток за 9-ть місяців 2012 року призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 19609,00 грн. Інше порушення порядку заповнення цієї декларації мало місце при формуванні значення рядка 26 - де відображається самостійне виправлення помилок, шляхом зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (від'ємне значення (рядок 16 - рядок 16 Податкової декларації, яка уточнюється) + від'ємне значення (рядок 22 - 22 рядок Податкової декларації, яка уточнюється) або рядок (сума рядків) 26 з додатка ВП до Податкової декларації. Вказується сума переплати із зазначеного платежу, наслідком чого є зменшення зобов'язань попередніх періодів. Поряд з цим, заповнення цієї колонки з показником 171088,00 грн. не підтверджено даними декларацій за попередні періоди та підтверджується самим позивачем в позовній заяві, де він вказує про помилковість зазначення такої суми в цьому рядку. Відповідачем було донараховано 19489,00 грн. податкового зобов'язання, (сума податкових зобов'язань за 9-ть місяців 2012 року в розмірі 19 609,00 зменшена на суму податку нарахованого за результатами діяльності в 1 кварталі в розмірі 120,00 грн.) на яке нарахована штрафна (фінансова) санкція за правилами п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, в розмірі 50%, в зв'язку із повторним, на протязі 1095 днів визначенням контролюючим органом суми податкового зобов'язання із цього податку, а також, донараховано 171088,00 грн. основного платежу з метою коригування суми неіснуючої, нічим непідтвердженої переплати.
Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримують вимоги апеляційної скарги, поданої ТзОВ «ВКП «Престиж», просять адміністративний позов задовольнити повністю. Проти апеляційної скарги податкового органу заперечують, просять таку відхилити як безпідставну.
Представник відповідача заперечує проти апеляційної скарги товариства, просить в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС правонаступником - Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30.11.2012 року податковим органом проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «Престиж» з питань виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податку на прибуток податковій декларації на прибуток за 9-ть місяців 2012 року.
За результатами перевірки складено Акт від 30.11.2012 року № 2041/15-1/31527435, в якому зафіксовано порушення: заниження податкового зобов'язання в податковій звітності з податку на прибуток за 9-ть місяців 2012 року на суму 19489,00 грн. та збільшення податкового зобов'язання в податковій звітності з податку на прибуток за 9-ть місяців 2012 року на суму 171088,00 грн.
На підставі зазначеного Акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003061510 від 05.12.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 190577,00грн. грн. (основний платіж) та застосовано штрафні санкції в сумі 9744,5,00 грн.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні, (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку.
Зареєстровані у ДПС декларації (розрахунки) підлягають камеральній перевірці без будь-якого спеціального рішення керівника цього органу або направлення. Такій перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. При цьому згода платника на перевірку та його присутність при її проведенні не є обов'язковою. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п.76.1 ст. 76 Податкового кодексу України).
Єдиним місцем проведення камеральної перевірки є приміщення контролюючого органу. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.
Особливістю камеральної перевірки є спрощений процесуальний порядок її проведення. Посадові особи контролюючого органу мають право здійснювати камеральну перевірку без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Законодавець не визначає підстав проведення камеральних перевірок, а це означає, що всі податкові декларації (розрахунки) підлягають камеральній перевірці. Відповідно до п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003061510 від 05.12.2012 року стали висновки в Акті перевірки про порушення ТзОВ «ВКП «Престиж» підпункту 46.5 ст.46, підпункту 48.1 ст.48, підпункту 152.1 ст.152 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 28.09.11 №1213 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток» встановлені податковим органом згідно акту про результати камеральної перевірки з питань виявлення арифметичних та методологічних помилок у поданій платником податку декларації з податку на прибуток за 9-ть місяців 2012 року від 30.11.12 №2041/15-1/3157435, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 9-ть місяців 2012 року в сумі 19489,00 грн., та неправомірно зменшено податкове зобов'язання в сумі 171088,00 грн.
Виявлені перевіркою порушення ґрунтувались на недотриманні платником податків Наказу Міністерства фінансів України від 28.09.11 №1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», зокрема в частині заповнення рядків 14, 15 та 26.
Відповідно до п.п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток - є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду визначених згідно зі статями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно з п.149.1 ст.149 Податкового кодексу України, податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування.
Відповідно до п.152.1 ст.152 Податкового кодексу України, податок нараховується платником податків самостійно за ставкою визначеною підпунктом 151.1 ст.151 ( яка з врахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу 20 «Перехідних положень» з 1 січня 2012 по 31 грудня 2012 складає 21%) від податкової бази. Виходячи з вищевказаних правил і формується значення рядка 14 декларації з податку на прибуток.
Враховуючи порядок заповнення декларації з податку на прибуток визначеного Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.11 №1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», у рядку 15 декларації відображається сума нарахованого податку за попередній звітний період поточного року. Рядок 15 звітного періоду повинен дорівнювати рядку 14 попереднього звітного періоду поточного року з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за попередні звітні періоди.
Всупереч наведеним правилам, та враховуючи заповнення 15 рядка декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 з прочерком, в зазначеній колонці декларації за 9 місяців 2012 року проставлено суму 19609,00 грн., наслідком чого є нівелювання значення податкового зобов'язання звітного періоду, що призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання на суму 19609,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, та доведено матеріалами справи, порушення позивачем порядку заповнення декларації, при формуванні значення рядка 26 - де відображається самостійне виправлення помилок, шляхом зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється або рядок (сума рядків) 26 з додатка ВП до Податкової декларації. Іншими словами, вказується сума переплати із зазначеного платежу, наслідком чого є зменшення зобов'язань попередніх періодів.
Виправлення грошового вираження податкового зобов'язання за звітний період у бік зменшення (а саме таке значення має цей рядок) можливе у два способи, або шляхом подання уточнюючого розрахунку, або шляхом заповнення додатка ВП до звітної Податкової декларації.
Зважаючи на заповнення рядка 26 в складі звітної декларації, а також той факт, що обов'язковий додаток ВП для його підтвердження підприємством не був поданий - значення рядка 26 залишилось нічим не обґрунтованим, в результаті чого податковим органом і проведено дії по його зменшенню.
Внаслідок заповнення рядка 26 з показником 171088,00 грн. у підприємства утворилась переплата із зазначеного платежу. З врахуванням зазначеного - підприємство утворило дефіцит бюджету на зазначену суму, тобто створило ситуацію в якій Державний бюджет заборгував підприємству 171088,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, обліковою карткою платника, де вказано, що станом на 05.11.12 в підприємства існує переплата в розмірі 171088,00 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що дії податкового органу, в частині донарахування суми в розмірі 171088,00 грн. в складі податкових зобов'язань, визначених згідно спірного податкового повідомлення-рішення, були спрямовані на знівелювання штучно створеного дефіциту бюджету допущенного внаслідок неправильного заповнення підприємством декларації з податку на прибуток за 9-ть місяців 2012 року.
Відповідно до абз.2 п.123.1 ст.123 ПК України, при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання на платника податків накладається штраф у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання.
Контролюючим органом донараховано 19489,00 грн. податкового зобов'язання, (сума податкових зобов'язань за 9-ть місяців 2012 року в розмірі 19609,00 грн. зменшена на суму податку нарахованого за результатами діяльності в 1 кварталі в розмірі 120,00 грн.) на яке нарахована штрафна (фінансова) санкція за правилами п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, в розмірі 50%, в зв'язку із повторним, на думку податкового органу, на протязі 1095 днів визначенням контролюючим органом суми податкового зобов'язання із цього податку, а також, донараховано 171088,00 грн. основного платежу з метою коригування суми неіснуючої, нічим непідтвердженої переплати.
Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови прийшов до висновку, що дії контролюючого органу про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій в розмірі 50% є неправомірними, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення. Колегія суддів погоджується з таким твердженням суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.113.1 ст.113 Податкового кодексу України, строки застосування, сплата, стягнення та оскарження суми штрафних (фінансових) санкцій здійснюється у порядку, визначеному цим кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.
Статтею 123 Податкового кодексу України визначено порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.
Зокрема положеннями п.123.1 цієї статті передбачено, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання на підставах визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 ст.54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.
При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.
Визначені статтею 123 Податкового кодексу України санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин,передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3статті 54 Податкового кодексу України.
Суд першої інстанції правомірно взяв до уваги той факт, що на момент застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, згідно спірного податкового повідомлення-рішення, було прийнято рішення Львівським апеляційним адміністративним суду від 29.11.12 по справі №125554/12/9104, яким визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000392320 та №0000402320 від 23.02.2012 року. Відтак безпідставним є твердження представника відповідача про те, що про прийняте апеляційною інстанцією рішення податковому органу стало відомо лише 18.12.12р. - через 12 днів після прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ч.1 ст.72 цього Кодексу обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «Престиж» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 року у справі № 813/233/13-а без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Костів М.В.
Запотічний І.І
Судове рішення № 44095884, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/233/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: