Постанова № 44095879, 06.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 року Справа № 876/4292/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2014р. в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник» про стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И Л А:

31.03.2014р. позивач Управління Пенсійного фонду /ПФ/ України в м.Тернополі звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Домобудівник» на його користь заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р. в розмірі 136624 грн. 89 коп. (а.с.3-7).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2014р. заявлений позов задоволено, стягнуто з відповідача ТзОВ «Домобудівник» на користь позивача заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р. в розмірі 136624 грн. 89 коп. (а.с.31 і на звороті).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ТзОВ «Домобудівник», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявленого позову (а.с.35).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи; також спірна заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у відповідача є відсутньою.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач ТзОВ «Домобудівник» зареєстрований в Управлінні ПФ України в м.Тернополі та відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків.

Заявлений позов стосується стягнення з відповідача суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам відповідача за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р.

Відповідно до наданих доказів станом на час розгляду справи судом першої інстанції заборгованість відповідача по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р. склала 136624 грн. 89 коп.

Наведена заборгованість стверджується Розрахунком спірної заборгованості (а.с.8), Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і доказами скерування таких відповідачу (а.с.9-21).

Вирішуючи розглядуваний спір та приймаючи рішення про задоволення заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи доказів сплати заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідачем не надано.

Між тим, наведені висновки суду не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, з огляду на таке.

За змістом п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками №№ 1 і 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абз.5 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Аналіз положень п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Звідси, висновок суду першої інстанції про обов'язок відповідача відшкодувати пенсійному органу витрати на виплату та доставку пенсій, які призначені працівникам підприємства відповідно до пунктів «б»-«з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Також позивачем дотримані вимоги Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затв. постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки пенсійний орган протягом січня - березня 2014 року скеровував на адресу відповідача відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

Скеровані на адресу відповідача розрахунки-повідомлення складені за формою додатка 7, затвердженого п.6.4 зазначеної Інструкції, яка є нормативно-правовим актом в розумінні ст.117 Конституції України.

Вказані розрахунки не оскаржувалися відповідачем, що сторонами не заперечується.

Разом з тим, під час судового розгляду справи відповідачем представлені переконливі докази щодо неправильного обчислення спірної суми заборгованості, зокрема, по сумам пенсії ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.12.2014р. у справі № 819/2553/14-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2015р., позов ТзОВ «Домобудівник» задоволено частково, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі щодо визначення пільгового стажу ОСОБА_4 для призначення пенсії і розподілу витрат по доставці такої пенсії; зобов'язано пенсійний орган повторно розглянути і прийняти рішення про визначення пільгового стажу ОСОБА_4 і стягнення витрат по доставці даної пільгової пенсії (а.с.53-56).

Доказів перерахунку витрат по виплаті та доставці пільгової пенсії ОСОБА_4 під час судового розгляду не представлено, а відтак сума 2845 грн. 35 коп. (948 грн. 45 коп. х 3 місяці) обчислена позивачем невірно, через що не підлягає стягненню.

Після прийняття рішення про визначення пільгового стажу ОСОБА_4 і перерахунку спірних витрат пенсійний орган не позбавлений можливості внести відповідні зміни до Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Також на підставі ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.11.2014р. про закриття провадження в адміністративній справі № 819/2178/14-а пенсійним органом скеровано на адресу відповідача нові Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.02.2014р. по 31.10.2014р. з внесеними уточненнями по пенсії ОСОБА_5 (а.с.57-62).

Оскільки щомісячна сума витрат по вказаному пенсіонеру зменшилася з 1767 грн. 13 коп. до 996 грн. 31 коп., тобто на 770 грн. 82 коп. на місяць, тому за два місяці спірного періоду (лютий - березень 2014 року) така сума в розмірі 1541 грн. 64 коп. теж не підлягає стягненню з відповідача.

Із урахуванням наведеного, загальна сума заборгованості відповідача перед пенсійним органом за період 01.01.2014р.-31.03.2014р. складає 132237 грн. 90 коп. (136624 грн. 89 коп. - 2845 грн. 35 коп. - 1541 грн. 64 коп.).

Таким чином, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що відповідач як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якої призначені пільгові пенсії, зобов'язаний сплатити Пенсійному фонду збір у розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 132237 грн. 90 коп. за спірний період.

Стосовно покликань апелянта про неналежне повідомлення про час та місце судового розгляду колегія суддів враховує, що згідно супровідного листа № 819/652/14-а від 02.04.2014р. копія ухвали про відкриття провадження у справі скерована на адресу відповідача (а.с.28).

Згідно вказаної ухвали суду від 01.04.2014р. розгляд справи призначений на 09 год. 00 хв. 09.04.2014р.; також відповідачу запропоновано подати заперечення проти позову (а.с.1).

При цьому докази скерування і отримання відповідачем судової повістки із викликом до суду у матеріалах справи є відсутніми.

Разом з тим, представник відповідача не був позбавлений можливості під час апеляційного розгляду справи надати свої заперечення щодо заявлених позовних вимог, а також ознайомитися з матеріалами справи (а.с.52-62).

Додатково колегія суддів враховує й ту обставину, що фактично відповідачем не заперечується наявний борг перед пенсійним органом у розмірі 129280 грн. 26 коп. згідно поданих ним пояснень під час апеляційного розгляду справи (а.с.52 і на звороті).

Оцінюючи в сукупності обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є обгрунтованим і підставним, а тому підлягає до часткового задоволення.

При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь апелянта понесені судові витрати у розмірі 43 грн. 87 коп. (відповідно до частини позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено) сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник» задоволити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник» (ідент.код 01268970, п/і 46010, Тернопільська обл., м.Тернопіль, вул.Лозовецька, буд.13) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі заборгованість по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в загальному розмірі 132237 (сто тридцять дві тисячі двісті тридцять сім) грн. 90 коп., за період з 01.01.2014р. до 31.03.2014р. включно.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник» понесені судові витрати у розмірі 43 (сорок три) грн. 87 коп. (відповідно до частини позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено) сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Бруновська