Ухвала суду № 44093623, 08.05.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/9679/14 Провадження № 22-ц/795/705/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Лямзіна Н.Ю. Доповідач - Шевченко В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2015 року м.Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М., суддів:Лакізи Г.П., Скрипка А.А., при секретарі:Сахаровій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2014 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення строку навчання дитини - 30 червня 2017 року.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/10 частини всіх видів заробітку(доходу) щомісяця на період навчання в Чернігівському національному педагогічному університеті ім..Т.Г.Шевченка, починаючи з 22 вересня 2014 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів не дотримані вимоги відповідних норм Сімейного Кодексу України щодо встановлення обставин, які мають істотне значення по справі.

Апелянт зазначає, що суд належним чином не з'ясував його матеріальний стан та не взяв до уваги відсутність у нього постійного заробітку. Також вказує, що при визначенні розміру аліментів на навчання дитини суд не врахував наявність у нього двох неповнолітніх дітей від іншого шлюбу та перебування на його утриманні непрацездатної матері.

В письмових запереченнях позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а факти, викладені в апеляційній скарзі, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Сторони належно інформовані про день, час і місце судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, до суду не з»явилися що у відповідності з правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, проаналізувавши суттєві обставини справи, виходив з того, що дитина сторін, хоча і є повнолітньою, продовжує навчання, а тому потребує матеріальної допомоги, яку ОСОБА_5 надавати може.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

По справі встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 являються батьками повнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 2, 6).

Згідно довідки Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка від 18 вересня 2014 року ОСОБА_3 є студенткою денної форми навчання ІІ курсу філологічного факультету на контрактній основі. Термін закінчення навчання 30 червня 2017 року (а.с. 5).

Відповідно до положень ст. 199 СК України та роз'яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Виходячи зі змісту наведених норм, суд першої інстанції, дослідивши обставини справи в сукупності, дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_5 аліментів на утримання повнолітньої ОСОБА_3, яка продовжує навчання.

Не беруться до уваги твердження апелянта про те, що судом при визначенні розміру аліментів не враховано його матеріальний стан та відсутність постійного заробітку, оскільки відповідач є працездатним, інвалідності не має, а зазначені ним в апеляційній скарзі доводи щодо неможливості свого працевлаштування за умови відсутності для підтвердження таких тверджень відповідача належних доказів, не є тією істотною обставиною, яка має впливати на його можливість надавати своїй дочці ОСОБА_3 матеріальну допомогу необхідну у зв»язку з її навчанням.

Довідка Золочівського протитуберкульозного диспансеру, що була надана ОСОБА_5 до суду першої інстанції, лише підтверджує факт його перебування на обліку в медичному закладі до 05 лютого 2008 року з приводу туберкульозу легень, проте не є свідченням стану його здоров'я на теперішній час.

Посилання апелянта на наявність на його утриманні непрацездатної матері не можуть враховуватись при визначенні розміру аліментів, оскільки на підтвердження вказаної обставини відповідачем не надано жодних належних письмових доказів як до суду першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.

Інших істотних обставин, які б не були враховані судом при визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину, ОСОБА_5 не наведено. Доводи про наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей від іншого шлюбу, що є підставою для звільнення його від сплати аліментів на повнолітню дитину, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки ґрунтуються на невірному та довільному тлумаченні апелянтом правових норм, що регулюють спірні відносини та суперечать встановленому законодавством способу виконання батьками обов»язку по наданню допомоги своїм дітям. Саме цю обставину (наявність у відповідача інших дітей яких він зобов»язаний утримувати) судом першої інстанції обґрунтовано враховано як підставу для зменшення заявленого позивачем розміру аліментів до 1/10 на утримання повнолітньої дочки на період навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років, які повинні стягуватися з відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з тим, що ОСОБА_5 має брати участь в утриманні повнолітньої дитини, що продовжує навчання, у розмірі задоволених позовних вимог і останнім не доведено відсутності у нього можливості надавати матеріальну допомогу у визначеному судом розмірі.

Перевіряючи оскаржуване рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційним судом не встановлено таких порушень матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: