Рішення № 44086436, 06.05.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/26173/14-ц Провадження № 22-ц/772/1546/2015Головуючий в суді першої інстанції Овсюк Є. М.Категорія 57 Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої : Шемети Т. М.,

суддів: Марчук В.С., Сопруна В. В.,

при секретарі: Сніжко О.А.

з участю: представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі судових засідань № 1 Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про захист прав споживачів: стягнення заборгованості за договором депозиту,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою його представником адвокатом ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та висував вимогу стягнути з ПАТ «Імексбанк» грошові кошти за договором банківського вкладу № 1140024843 від 27.10.2014 року та договором банківського рахунку № 1140024827 від 27.10.2014 року в сумі 210 617 грн. 71 коп., з яких: 162 895 грн. 22 коп. заборгованість по вкладу, 2 945 грн. 50 коп. - заборгованість по процентах, 44 776 грн. 99 коп. - пеня.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалене по справі рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на термін дії договору банківського вкладу, який закінчився до введення тимчасової адміністрації, ще до цього він звертався з заявою про повернення коштів за договором, однак не отримав відповіді на свій лист.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, проаналізувавши докази, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того що Постановою Правління Національного банку України від 26.01.2015 року ПАТ «Імексбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та в цей же день Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 16 про впровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Імексбанк», а відповідно до частини 5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи, невірно визначив які норми права підлягають до застосування в розглядуваному випадку.

Судом встановлено наступні факти:

27.10.2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Імексбанк» укладено договір банківського вкладу № 1140024843, згідно якого відповідач прийняв від позивача грошові кошти в сумі 162 895 грн. 22 коп. строком на 30 днів на депозитний рахунок НОМЕР_1 зі сплатою 22% річних та зобов'язався повернути суму вкладу з процентами 26.11.2014 року (а.с.а.с.6-7); в цей же день, 27.10.2014 року, для зарахування процентів за договором банківського вкладу, між цими ж сторонами було відкрито договір банківського рахунку № 1140024827 (а.с.8-11); Станом на 27.10.2014 року сума коштів на депозитному рахунку № НОМЕР_1 становила 162 895, 22 грн., що підтверджено випискою з особового рахунку (а.с.12); 26.11.2014 року, по закінченню строку вкладу, ОСОБА_3., представляючи інтереси ОСОБА_3 (а.с.13), звернувся до ПАТ «Імексбанк» з заявою про повернення коштів за договором банківського вкладу та нарахованих процентів за ним, заява була прийнята банком, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції (а.с.14), однак банк не дав відповіді на вказану заяву та не повернув кошти за договорами; 26.01.2015 року рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 16 було розпочато процедуру виведення ПАТ «Імексбанк» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації з 27.01.2015 року (а.с.44). Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі Закону) під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", так як відкликання ліцензії ПАТ «Імексбанк» та прийняття рішення про ліквідацію банку прийнято 26.01.2015 року, тобто у період дії цього Закону.

Так, дійсно процедура повернення вкладу у разі ліквідації банку встановлена спеціальним Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за положеннями якого з дня призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, припиняються всі повноваження органів управління банку та наступають наслідки, встановлені ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує перелік вимог кредиторів, після чого задоволення цих вимог здійснюється в порядку черговості, встановленої ст. 52 вказаного Закону. Зокрема, вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, погашаються у четверту чергу.

Разом з тим, пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону установлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Проте суд першої інстанції не звернув на зазначене уваги та не оцінив той факт, що термін строку дії договору закінчився 27.11.2014 року, тобто до введення тимчасової адміністрації.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1061 ЦК України Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Застосування судами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, ніяким чином не перешкоджає вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, які йому не повернуті, виходячи із наведених норм ЦК України та умов договорів банківського вкладу.

За таких обставин, ухвалене судом першої інстанції рішення не може вважатись законним й обґрунтованим, тому відповідно до ст. 309 ЦПК України, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення: про задоволення позовних вимог.

Як уже зазначалося вище, сума вкладу на депозитному рахунку № НОМЕР_1 становила 162 895, 22 грн. (а.с.12), розмір процентів, визначених договором, становить 22% річних і строк вкладу 30 днів, тому, виходячи з суми вкладу, позивачем вірно нараховано проценти, що підлягають до виплати в розмірі 2 945, 50 грн. (162 895,22 х 22% / 365 днів х 30 днів).

На дані правовідносини поширюються норми закону України «Про захист прав споживачів» (Пленум Верховного Суду України від 12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»).

Відповідно до ч.5 ст. 20 Закону України «Про захист прав споживачів», за кожний день прострочення виконання зобов'язання, споживачеві сплачується пеня в розмірі 3% в день від простроченої суми.

З часу виникнення обов'язку (26.11.2014 року) і до моменту подання позову (05.12.2014 року, як зазначив сам позивач), термін прострочення повернення вкладу та процентів за вкладом склав 9 днів, тому розмір пені, яка підлягає стягненню, становить 44 776, 99 грн. ((162895, 22 + 2945,5) х 3% х 9).

Отже, позов підлягає задоволенню повністю. Оскільки позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору, то в порядку ч.3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави 2 106 грн. 18 коп. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану його представником адвокатом ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2015 року скасувати та ухвалити нове:

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (м. Одеса, проспект Гагаріна, 12а, п.і. 65039, МФО 328384, ЄДРПОУ 20971504, індивідуальний податковий номер 209715015016), на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), грошові кошти за договором банківського вкладу № 1140024843 від 27.10.2014 року та договором банківського рахунку № 1140024827 від 27.10.2014 року в сумі 210 617 грн. 71 коп. двісті десять тисяч шістсот сімнадцять гривень 71 коп.), з яких: 162 895 грн. 22 коп. (сто шістдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять гривень 22 коп.) - сума вкладу, 2 945 грн. 50 коп.(дві тисячі дев'ятсот сорок піть гривень 50 коп.) - проценти за вкладом, 44 776 грн. 99 коп. (сорок чотири тисячі сімсот сімдесят шість гривень 99 коп.) - пеня.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (м. Одеса, проспект Гагаріна, 12а, п.і. 65039, МФО 328384, ЄДРПОУ 20971504, індивідуальний податковий номер 209715015016) 2 106 грн. 18 коп. судового збору на користь держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: Т. М. Шемета

Судді: В.С. Марчук

В.В. Сопрун