Рішення № 44079221, 12.05.2015, Решетилівський районний суд Полтавської області

Справа № 546/265/15-ц

Номер провадження 2/546/182/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2015 року селище Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді - Горулька О.М.

при секретарі - Гудзенко С.В.

з участю: представника позивача - Концевого В.Ю.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2015 року позивач -ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягти з відповідача заборгованість по оплаті за послуги з теплопостачання за період з 01 грудня 2012 року по 01 січня 2015 року у розмірі 1851,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 342,24 грн. та три відсотки річних на заборговану суму у розмірі 60,78 грн., а всього - 2254,14 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він є постачальником послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання відповідачеві. Відповідач не виконує своїх обов'язків по оплаті наданих послуг і тому за період з 01 грудня 2012 року по 01 січня 2015 року утворилася його заборгованість у вказаному вище розмірі.

В судовому засіданні представник позивача Концевий В.Ю. позов підтримав, просить його задовольнити, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві і суду пояснив, що

договір про надання послуг теплопостачання позивачем було направлено відповідачеві для підписання, одначе у зв'язку з тим, що відповідач його не підписав, договір між сторонами не було укладено, але між позивачем та відповідачем склалися фактичні правовідносини з приводу теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 як між виконавцем цих послуг та споживачем. Отримуючи зазначені послуги, відповідач на протязі зазначеного періоду часу їх не оплачував. Послуги з теплопостачання надаються централізовано безпосередньо споживачам - власникам квартир, орендарям, квартиронаймачам. Договір між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 -ПП Решетилівський «Житлосервіс» про надання послуг теплопостачання не укладався. Від відповідача до підприємства не надходило жодних відмов від одержання послуг теплопостачання.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і суду пояснив, що на протязі періоду, зазначеного в позовній заяві, він отримував послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 і на протязі цього часу їх не оплачував, оскільки вважає позивача таким, що не має ніякого відношення до теплопостачання, оскільки згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ці послуги надаються балансоутримувачем житлового будинку. Тому він вважає, що послугами з теплопостачання від позивача він не користується. Підтвердив, що до позивача із заявою про відмову від послуг з теплопостачання він не звертався.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та

перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»:

1. Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

2. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо); послуги з управління будинком, спорудою, групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно ст. 19 «Про житлово-комунальні послуги»:

1. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

2. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

3. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

4. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 цього Закону передбачене право споживача отримувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору, яке кореспондується з визначеним пунктом 5 частини 3 цієї статті обов'язком споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 10) вбачається, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зареєстроване 05.10.1994 року як юридична особа, серед видів діяльності якої зазначено також і постачання пари та гарячої води, тобто є постачальником послуг з теплопостачання.

Рішенням п'ятої сесії шостого скликання Решетилівської селищної ради від 10 лютого 2011 року виконавцем послуг з гарячого водопостачання та теплопостачання визначено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, як співвласник та житель АДРЕСА_1 є споживачем цих послуг, в тому числі і протягом періоду з 01 грудня 2012 року по 01 січня 2015 року отримував ці послуги, і це не оспорюється жодною із сторін.

Таким чином між сторонами протягом тривалого часу склалися фактичні правовідносини, згідно яких позивач без укладення письмового договору надавав відповідачеві послуги з теплопостачання, а відповідач отримував ці послуги.

Ці обставини також встановлені рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2013 року у справі № 2/546/87/13.

Такі правовідносини тривають і до цього часу, оскільки жодна із сторін не виявила наміру їх припинити.

Обома сторонами також підтверджено той факт, що відповідач ОСОБА_2, отримуючи послуги теплопостачання, протягом періоду з 01 грудня 2012 року по 01 січня 2015 року не оплачував їх.

Згідно розрахунків заборгованості відповідача по оплаті послуг теплопостачання, 3% річних від простроченої суми боргу та інфляційних збитків (а.с. 5-8) за період з 01 грудня 2012 року по 01 січня 2015 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 по оплаті послуг теплопостачання з урахуванням 3% річних від простроченої суми боргу та інфляційних збитків у загальному розмірі становить 2254,14 грн.

Нарахування розміру оплати послуг теплопостачання здійснювалося у відповідності рішення Полтавської обласної ради від 01.02.2011 року (а.с. 11).

У 2014 році позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості з теплопостачання. 07 листопада 2014 року суддею Решетилівського районного суду Полтавської області за цією заявою було видано судовий наказ.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2014 року цей судовий наказ за заявою боржника було скасовано (а.с. 4).

Вирішуючи питання про наявність у позивача права вимагати від відповідача оплати наданих послуг за умов відсутності договірних відносин між ними, суд виходить з висновків Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, викладених в постанові від 30 жовтня 2013 року, де зазначено, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.

У цій же постанові зазначено, що закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 13, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постановою Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року, суд,-

Р І Ш И В :

Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» - задовольнити.

Стягти з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», ідентифікаційний код 03338030, заборгованість за період з 01 грудня 2012 року по 01 січня 2015 року за послуги з теплопостачання у розмірі 1851 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят одна) грн. 12 коп., три проценти річних із заборгованої суми у розмірі 60 (шістдесят) грн. 78 коп. та інфляційні збитки з урахуванням індексу інфляції у розмірі 342 (триста сорок дві) грн. 24 коп., а всього - 2254 (дві тисячі двісті п'ятдесят чотири) гривні 14 коп.

Стягти з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Головуючий :