ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.04.2015р. м. Київ К/9991/77040/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012
у справі № 2а-11351/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фармасофт»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (ДПІ)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.08.2012 № 0005902200.
В касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 18.07.2012 № 815/22-90-30440702, про порушення ТОВ «Фармасофт» норм пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), а саме: завищення податкового кредиту у податковому обліку за березень 2012 на 22288,00 грн. у зв`язку з включенням суми податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною позивачу ТОВ «Сартокарат» за господарською операцією з поставки електронних лабораторних ваг.
При цьому ДПІ посилається на той факт, що податкова накладна від 16.01.2012 № 7, виписана ТОВ «Сартокарат» на адресу позивача, не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних; скаргу на продавця позивач не подав.
За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2012 № 0005902200 про визначення ТОВ «Фармасофт» грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 27860,00 грн. (у т.ч.: 22288,00 грн. - основний платіж та 5572,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 01.01.2012.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 1). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 2).
Згідно з абзацом дев'ятим пункту 201.10 статті 201 ПК відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пункту 201.1 статті 201 та/або пункту 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин (абзаци третій, четвертий, п'ятий цього пункту).
Абзацом 6 пункту 201.10 статті 201 ПК передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як свідчить приєднана до справи копія листа ТОВ «Сартокарат» від 10.05.2012 № 41, направленого до ДПІ (згідно з відбитком реєстраційного штампу), податкова накладна від 16.01.2012 № 7 на суму 133727,76 грн. (у т.ч. ПДВ -22287,96 грн.) відправлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.01.2012 о 10:04 год., що підтверджується повідомлення про відправку, але як протягом операційного дня, так і в подальшому квитанція про прийняття (відмову в прийнятті) податкової накладної не була отримана (а.с 32).
Надана суду позивачем роздруківка з комп'ютерної програми «M.E.DOC» підтверджує, що електронний варіант податкової накладної від 16.01.2012 № 7 було відправлено 17.01.2012 о 10:04 год. до ДПІ для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, стан «в дорозі» (а.с. 60-61). Щодо інших податкових накладних ТОВ «Сартокарат» за січень 2012 року значиться: «зареєстровано» або «відхилено», окрім податкової накладної від 16.01.2012 № 8, стосовно якої так само, як і податкової накладної від 16.01.2012 № 7, є посилання «в дорозі»
Зазначений факт контролюючим органом не заперечується, навпаки, в судовому процесі представник ДПІ надав роздруківки, за інформацією в яких податкова накладна від 16.01.2012 № 7 надійшла для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте не була зареєстрована внаслідок помилки.
Приймаючи до уваги викладене, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок про доведеність позивачем факту направлення його постачальником ТОВ «Сартокарат» податкової накладної від 16.01.2012 № 7 до Єдиного реєстру податкових накладних, яка в силу пункту 201.10 статті 201 ПК вважається зареєстрованою, а відтак у контролюючого органу не було законних підстав для зменшення суми податкового кредиту в податковому обліку позивача та визначення податкових зобов'язань згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев
№ К/9991/77040/12
Судове рішення № 44075581, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 15.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11351/12/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: