Ухвала суду № 44075448, 24.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2015р. м. Київ К/800/26705/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 04 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. Зазначала, що є матір'ю малолітньої дитини та відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, проте управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області виплачувало допомогу у розмірі, меншому ніж встановлено чинним законодавством. Просила з урахуванням уточнення позовних вимог визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, меншому за встановлений статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»; зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а саме у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з 01 серпня 2013 року з урахуванням проведених виплат.

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 04 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, позов задоволено.

Відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій і постановити нове - про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених частини 2 статті 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Судами встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини (ОСОБА_2 народженого ІНФОРМАЦІЯ_1), перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. як особа, яка не застрахована в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Допомога ОСОБА_1 була нарахована та виплачена відповідачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».

В січні 2014 року позивач звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та доплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Листом № Б-008-5.1-6.3-01/14 від 17 січня 2014 року Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області позивачу відмовило в перерахунку та виплаті цієї допомоги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22 березня 2001 року №2334-ІІІ) та виходив з того, що у 2012 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна виплачуватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Так, статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 зупинення дії частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо нового розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Пунктом 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» Так, змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» його дію поширено на застрахованих осіб, частину першу статті 15 цього Закону викладено в новій редакції, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними.

Отже, з 22 травня 2008 року стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відновила свою дію в редакції від 22 березня 2001 року.

Застережень щодо порядку застосування статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у 2012 року чинним законодавством України не передбачено.

Таким чином, судами зроблено обґрунтований висновок про те, що позивачка має право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 КАС України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області залишити без задоволення, а постанову Селидівського міського суду Донецької області від 04 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.

СУДДІ : Амєлін С.Є.

Стародуб О.П.